Загальні правила
Додаток Д4 до декларації з ПДВ подається в трьох випадках, а саме коли платник ПДВ:
1) має намір заявити бюджетне відшкодування (БВ), розраховане в додатку Д3. Якщо заявляється БВ, то в цьому додатку слід заповнити тільки поля «а» та/або «б» і таблицю 1;
2) має намір повернути зайві гроші на електронному ПДВ-рахунку на свій рахунок у банку / небанківського надавача платіжних послуг чи погасити борг з інших податків, які у 100 % розмірі зараховуються до держбюджету (на жаль, таких податків дуже мало). Щоб виконати такі дії, слід заповнити у додатку Д4 таблиці 2, 3 або поле під таблицею 3;
3) передає чи отримує ліміт при реорганізації. Щоб це зробити, варто заповнити у додатку Д4 таблиці 4 і 5.
Бюджетне відшкодування
Якщо підприємство має намір заявити БВ, то йому в тому числі слід заповнити першу частину додатка Д4. Але перед тим як це робити,
платник ПДВ має спочатку заповнити ряд. 20.2 самої декларації з ПДВ та додаток Д3
І тільки після цього слід приступати до заповнення додатка Д4.
У цьому додатку рахувати саме бюджетне відшкодування не потрібно (воно уже пораховане у додатку Д3 і ряд. 20.2). Тут потрібно буде просто визначити, у який спосіб платник ПДВ збирається отримати бюджетне відшкодування. Так, якщо платник ПДВ має намір отримати БВ:
— грошовими коштами на рахунок у банку / небанківського надавача платіжних послуг і це бажання він висловив, заповнивши ряд. 20.2.1 декларації з ПДВ, то йому варто заповнити поле «а» додатка Д4. У ньому зазначається цифрами сума БВ, а також реквізити рахунку і найменування банку, в який платник ПДВ має намір отримати відшкодування. Якщо реквізити рахунку для отримання відшкодування згодом зміняться, то нові реквізити зазначаємо в рядках нижче;
— негрошовим способом, а саме зарахувати в рахунок сплати грошових зобовʼязань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до держбюджету, і це бажання він висловив, заповнивши ряд. 20.2.2 декларації з ПДВ, то йому варто заповнити таблицю 1 в полі «б» додатка Д4.
Таку таблицю заповнити не складно. В ній слід просто зазначити, в рахунок яких платежів і в якій сумі слід зарахувати БВ. При цьому значення гр. 4 ряд. «Усього» таблиці 1 додатка Д4 має дорівнювати даним ряд. 20.2.2 декларації.
До відома! Платник ПДВ має повне право міняти напрям використання узгодженого БВ. Так, наприклад, змінити негрошовий спосіб на грошовий. Для цього варто подати уточнюючий розрахунок (п. 200.12 ПКУ, п. 5 розд. IV Порядку № 21*).
Також платник може змінити рахунок, на який слід перерахувати заявлене БВ. Для цього він має після того, як був заповнений додаток Д4, при поданні наступної декларації з ПДВ заповнити у полі «а» додатка Д4 розділ «Відомості щодо зміни реквізитів рахунку платника податків*» і вказати реквізити нового рахунку, на який варто перекинути заявлене БВ.
Електронний ПДВ-рахунок
Наступна причина заповнення додатка Д4 — повернення коштів з власного електронного ПДВ-рахунку на свій рахунок у банку / небанківського надавача платіжних послуг. Такий кульбіт платник ПДВ може вчинити тільки тоді, коли він має зайву суму коштів на своєму електронному ПДВ-рахунку. Тобто суму, що перевищує кошти, потрібні на сплату зобов’язань з ПДВ за поточний період (ряд. 18) і погашення податкового боргу (за його наявності). Щоб повернути такі зайві кошти, перш за все треба заповнити таблицю 2 додатка Д4.
При цьому слід виконати умови з пп. 2001.5 і 2001.6 ПКУ. А саме потрібно, щоб:
— на дату подання ПДВ-декларації сума коштів на електронному рахунку в СЕА ПДВ перевищувала суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобовʼязань, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності;
— було достатньо реєстраційного ліміту. Адже розмір реєстраційного ліміту має бути не меншим за суму, яку платник ПДВ має намір повернути із електронного ПДВ-рахунку. Адже в результаті такого повернення буде зменшено реєстраційний ліміт. А зменшення загальної суми на електронному ПДВ-рахунку (показник ΣПопРах у формулі) не повинно призводити до формування від’ємного значення ліміту (п. 21 Порядку № 569*).
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою Кабміну від 16.10.2014 № 569.
З урахуванням цих вимог і варто заповнювати таблицю 2 додатка Д4.
Порядок заповнення таблиці 2 додатка Д4
| Графа | Опис граф таблиці 2 додатка Д4 |
| 1 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації |
| Тут відображають загальну суму коштів на ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Щоб її дізнатися, направляємо Запит за формою J/F1302301 і отримуємо Витяг за формою J/F1402301 або беремо інформацію з електронного кабінету платника податків (п. 421.2 ПКУ) | |
| 2 | Сума узгоджених податкових зобовʼязань з податку поточного звітного періоду (рядок 18 декларації) |
| Для заповнення цього рядка беремо дані із ряд. 18 декларації поточного періоду (з якою подається додаток Д4) | |
| 3 | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації |
| Зазначаємо суму податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації (за його наявності). Щоб дізнатися суму боргу, слід або подати фіскалам Запит за формою J/F1300204 і отримати Витяг за формою J/F1400204, або заглянути до електронного кабінету (п. 421.2 ПКУ). Суму податкового боргу, яка буде погашена грошима з електронного ПДВ-рахунку, зазначаємо цифрами під таблицею 3 цього додатка. Така сума не повинна перевищувати значення з гр. 4 таблиці 2 | |
| 4 | Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| Щоб заповнити цей рядок, потрібно здійснити арифметичні розрахунки за формулою, наведеною у назві цього рядка. Якщо буде отримано позитивне значення, то тільки в межах цього значення платник може повернути гроші на поточний рахунок або погасити податковий борг | |
Далі, якщо після заповнення таблиці 2 у гр. 4 отримано позитивне значення, потрібно заповнити таблицю 3. В ній слід вказати цифрами суму коштів у межах показника гр. 4 таблиці 2 додатка Д4, яку підприємство бажає повернути з електронного ПДВ-рахунку (гр. 1 таблиці 3), а також вказати реквізити рахунку в банку, на який хочуть повернути гроші (гр. 2 та 3 таблиці 3).
Звертаємо увагу! На суму коштів, заявлених до повернення на рахунок платника у банку / небанківського надавача платіжних послуг, зменшиться регліміт через ΣПопРах (п. 2001.6 ПКУ) відразу за фактом подання додатка Д4, а не за фактом повернення грошей (БЗ 101.17). Хоча якщо гроші так і не повернуть, ліміт повинні відновити (п. 21 Порядку № 569).
Передача ліміту при реорганізації
Якщо відбувається реорганізація платника ПДВ, то за правилами п. 2001.3 ПКУ підприємство, що реорганізується, має право передати правонаступникові/правонаступникам свій реєстраційний ліміт. Якщо відбувається передача ліміту, то у правонаступників він збільшується через показник ΣНакл.
Щоб здійснити таку передачу, потрібно заповнити таблицю 4 чи 5 додатка Д4 до декларації з ПДВ. А саме, якщо:
1) підприємство, що реорганізується, має намір передати ліміт, то йому слід заповнити таблицю 4 цього додатка. Така таблиця заповнюється у додатку Д4 підприємством, що реорганізується, при поданні декларації за останній звітний період. У цій таблиці підприємство, що реорганізується, вказує індивідуальні податкові номери правонаступників, суму ліміту, яку передає правонаступнику згідно з часткою, зазначеною в передавальному акті / розподільчому балансі, а також зазначає дату і номер передавального акта / розподільчого балансу;
2) правонаступник отримує ліміт, то йому слід заповнити таблицю 5 цього додатка. При цьому заповнювати цю таблицю він буде тільки у разі підтвердження податківцями за результатами документальної перевірки суми ліміту. Період, в якому слід заповнити таку таблицю, вибирає сам правонаступник. Головне, щоб він був після такого підтвердження (п. 13 розд. III Порядку № 21).
Причому сума отриманого ліміту до рядків декларації не переноситься, а врахується у формулі ліміту після подання правонаступником декларації з додатком Д4.
