Коротка відповідь тут така: жодних податкових наслідків такий режим експлуатації генератора не матиме; продовжуйте нараховувати амортизацію, як і раніше; переводити генератор у невиробничі ОЗ, на консервацію або виводити з експлуатації не треба.
Пояснимо свою відповідь детальніше.
Чи є такий ОЗ виробничим? Так, безумовно. Необхідність у придбанні генератора обумовлювалася необхідністю безперебійного забезпечення електроенергією офісу підприємства. І навіть після припинення відключень електроенергії виробнича потреба в ньому не зникла. Генератор може знадобитися кожної миті як зараз, через постійну загрозу ворожих атак, так і згодом, після повернення до мирного життя, оскільки перебої з централізованим електропостачанням не виключені в будь-який час.
Чи став він невиробничим? Звісно, що ні. Хоча іноді доводиться стикатися з тим, що податківці на місцях стверджують: ОЗ, які тимчасово не експлуатуються (простоюють), є невиробничими.
Насправді ж, критерієм, що розмежовує виробничі та невиробничі ОЗ, є їх зв’язок із госпдіяльністю платника.
Згадайте: п.п. 138.3.2 ПКУ прямо вказує, що невиробничими є тільки ті основні засоби, які не призначені для використання в господарській діяльності (зазвичай це так звані об’єкти соцкультпобуту). При цьому
тимчасове невикористання основних засобів за прямим призначенням не є підставою для переведення цих ОЗ до складу невиробничих
Саме так підходять до справи суди (див. постанови ВС від 04.02.2020 у справі № 825/3615/15-а та від 18.11.2020 у справі № 640/18096/18).
Тобто навіть якщо основний засіб з тих чи інших причин тимчасово вибуває з активного використання, це ніяк не змінює його статусу. Якщо ОЗ, який на певний час вибув з активного використання, було призначено саме для господарської діяльності, тимчасова пауза не перетворює його на невиробничий ОЗ.
А чи доречно взагалі говорити, що генератор, який певний час не задіяний у забезпеченні підприємства електроенергією, не використовується за своїм призначенням (простоює)?
На нашу думку, ні. Адже, повторимо, необхідність у ньому може з’явитися в будь-яку мить. Тобто генератор використовується завжди! Навіть коли не працює. Тож питання класифікації його як невиробничого ОЗ можна вважати знятим з порядку денного.
Чи потрібна консервація такого ОЗ? Консервація ОЗ — це особлива процедура, спрямована на виконання цілого комплексу заходів консервації за правилами, встановленими в Положенні, затвердженому постановою КМУ від 28.10.97 № 1183.
Аби об’єкт ОЗ вважався законсервованим, мало просто його не експлуатувати. Щодо такого ОЗ має бути:
1) виконано цілий комплекс консерваційних заходів;
2) передбачено довгострокове припинення його діяльності.
Вище ми дійшли висновку, що генератор використовується у госпдіяльності навіть тоді, коли не виробляє електроенергію. Саме тому
переводити генератор на консервацію, а тим більше виводити його з експлуатації не треба
Для цього немає ні виробничої необхідності, ні законодавчих підстав.
Чи можна амортизувати такий ОЗ? Нагадаємо: в бухобліку амортизацію нараховують протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який підприємство встановлює під час визнання ОЗ активом (зарахування на баланс), і призупиняють на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).
У цьому переліку немає згадки про необхідність призупиняти амортизацію ОЗ у разі, якщо він тимчасово не використовується (простоює). А з урахуванням нашого висновку щодо безперервного використання генератора
переривати його амортизацію взагалі не бачимо жодних підстав
Таким чином, сума нарахованої амортизації збільшуватиме бухвитрати звітного періоду протягом усього строку експлуатації генератора залежно від напряму його використання (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 131).
Як наслідок, у податковому обліку малодохідники не матимуть із цим клопоту взагалі, оскільки фінрезультат до оподаткування вони визначають повністю за бухгалтерськими правилами.
Для високодохідників, а також малодохідників-добровольців податкову амортизацію невиробничих основних засобів заборонено (п.п. 138.3.2 ПКУ). Однак вище ми з’ясували, що генератор, про який ідеться в запитанні читача, невиробничим ОЗ не є. Отже, на суми амортизації генератора такі платники можуть безперешкодно зменшити свій об’єкт оподаткування податком на прибуток.
До речі, головне податкове відомство дотримується, принаймні на словах, такого ж підходу. Так, у БЗ 102.12 чітко сказано, що амортизація ОЗ в податковому обліку нараховується, якщо вони призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
А в іншій консультації (БЗ 102.05), а також у листах ДПСУ від 01.03.2023 № 444/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 29.08.2022 № 1339/ІПК/99-00-21-02-02-06 стверджується таке:
якщо на виробничі ОЗ, призначені для використання у госпдіяльності, нарахування амортизації в бухобліку протягом періоду тимчасового простою не припиняється, то такі ОЗ підлягають амортизації у податковому обліку
Інакше кажучи, навіть якщо визнати, що генератор певний час не використовується (простоює), це не скасовує права на податкову амортизацію такого об’єкта.
Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ? За приписами п.п. «в» п. 198.5 ПКУ, в разі переведення виробничого об’єкта ОЗ у невиробничі в періоді такого переведення нараховують компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ, якщо при придбанні таких ОЗ за вхідним ПДВ виникло право на податковий кредит.
Водночас, на переконання судів (див., наприклад, постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 20.07.2021 у справі № 560/780/21), якщо якийсь необоротний актив було придбано для використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується, то він не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в госпдіяльності. Отже, й про обов’язок нарахування компенсуючих ПЗ у такому разі не йдеться (див. також лист ДПСУ від 23.03.2020 № 1195/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
У нашому ж випадку перейматися цим не варто взагалі, оскільки ми з’ясували, що підприємство безперервно використовує генератор за його основним призначенням.
