Дропшипер — юрособа: податковий та бухоблік

Схема роботи

Детальніше про те, що розуміється під дропшипінгом, читайте у матеріалі «Дропшипінг, як різновид інтернет-торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2023, № 41.

А надалі ми з податкових та бухгалтерських кутів розглядатимемо традиційну схему дропшипінгу, з якою до нас зверталися читачі. А саме.

Юридична особа — посередник (дропшипер) на підставі договорів комісії, укладених з українськими виробниками, імпортерами, дистриб’юторами, оптовими торговцями тощо, реалізує через свій інтернет-магазин (інтернет-аукціон) товари згаданих суб’єктів господарської діяльності. Товари покупцям відвантажуються безпосередньо виробниками, імпортерами, дистриб’юторами, оптовими торговцями тощо за отриманими від дропшипера адресами (рознарядками).

Дропшипер отримує свій прибуток як різницю між роздрібними цінами, за якими він продає товар в Інтернеті, та оптовими цінами, за якими він розраховується зі згаданими госпсуб’єктами (виробником, оптовим продавцем, дистриб’ютором тощо).

А тепер перейдемо до облікових особливостей такого «інтернет-виду» діяльності юрособи-посередника.

Податок на прибуток

Тут якраз усе стандартно — якісь особливості відсутні. Відображення дропшипером цих операцій в обліку з податку на прибуток здійснюється за бухгалтерськими правилами (див. нижче про бухоблік). Причому як малодохідниками, так і високодохідниками. Оскільки жодних податкових різниць для таких операцій розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачає.

До речі,

Хоча такі суми (вартість товарів, що реалізуються через Інтернет) «механічно» — транзитом і проводяться в його бухобліку через субрахунки доходів (див. нижче)…