Дропшипінг як різновид інтернет-торгівлі

Що таке дропшипінг?

Визначення та схеми роботи. Дропшипінгом (англ. Dropshipping) зазвичай називають продаж через інтернет-мережу товарів посередником (дропшипером).

Дропшипінг іще іменують як «пряме постачання»*, оскільки товар відправляється покупцеві напряму від виробника, оптового продавця/імпортера, дистриб’ютора тощо. При цьому посередник зазвичай оплачує їм товар лише після того, як сам отримає від покупця оплату цього товару.

* Drop shipping, власне, і перекладається як пряме постачання.

Дані про замовлення товарів (рознарядки на постачання товарів безпосередньо на адреси покупців) дропшипер надсилає постачальнику (виробнику, оптовому продавцю тощо), який і виконує всі роботи по упаковці і пересилці товарів покупцеві. При цьому відправка зазвичай здійснюється від імені дропшипера, про що він оформлює домовленість з постачальником. У відповідний строк (залежно від того, була попередня оплата чи післяплата від покупця) дропшипер надсилає постачальнику і кошти в оплату за ці товари.

З отриманих дропшипером коштів за товар його гешефт складається з різниці між роздрібними цінами, за якими він продає товар в Інтернеті, та оптовими цінами, за якими він розраховується з виробником, оптовим продавцем, дистриб’ютором тощо.

Зазвичай дропшипінг здійснюється через інтернет-магазин чи інтернет-аукціон, де дропшипером виставляються, рекламуються, реалізуються товари інших виробників/імпортерів/продавців.

Переваги. Дропшипінг для посередника — доволі зручна схема торгівлі, яка не вимагає великих вкладень грошей.

Водночас для покупців закупівля через дропшиперів може нести відповідні ризики (інформаційні, якісно-рекламаційні тощо). Тож їм краще б мати справи напряму з виробником (імпортером) чи дистриб’ютором. Але куди зараз без посередників?..

Договірні відносини

Варіанти договорів. Зазвичай між дропшипером та його головними контрагентами (виробниками, оптовими продавцями тощо) укладаються посередницькі договори: комісії, доручення, агентські тощо.

З метою оформлення дропшипінгу договір доручення або агентський на продаж товарів, можливо, комусь і підійде. Але за агентським договором чи договором доручення посередник має здійснювати діяльність від імені принципала — суб’єкта, торговельні інтереси якого він представляє (ч. 1 ст. 295 ГКУ та ч. 1 ст. 1000 ЦКУ відповідно). А оскільки здебільшого дропшипер здійснює торгівлю через власний інтернет-магазин від свого імені, то на практиці домінують договори комісії.

Чому саме комісія. Договори комісії більше використовують на практиці у першу чергу тому, що за цим видом посередницьких договорів на продаж товарів посередник діє від свого імені, а не від імені принципала-комітента. Тож зазвичай укладається договір комісії, згідно з яким комісіонер-дропшипер зобов’язується укладати договори купівлі-продажу з покупцями від свого імені, але за рахунок комітента, а комітент — відправляти товар покупцеві.

Крім того, договори комісії доволі гнучкі і в питаннях винагороди посередника, у нашому випадку — дропшипера. І законодавство не заважає (як це було до 2004 року) визначати розмір винагороди комісіонера-дропшипера у вигляді різниці між ціною, за якою він реалізує товар комітента, і ціною, яку назначив комітент. Але відповідні умови щодо визначення винагороди необхідно закріпити у договорі комісії, інакше за загальним правилом додатково отримана вигода належатиме комітенту (ч. 2 ст. 1014 ЦКУ).

Документообіг

Зазвичай при дропшипінгу, який оформлюється дропшипером з постачальником товарів (виробником, оптовим продавцем тощо) договором комісії, а з покупцями товарів в інтернет-магазині — своєрідними договорами купівлі-продажу*, схема документообігу вибудовується таким чином.

* При оформленні таких відносин з покупцями, окрім відповідних норм ГКУ, треба враховувати також норми спеціального Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VІІІ.

Накладні. Спочатку дропшипер отримує заявку (замовлення) від потенційного покупця та дізнається, чи є товар в наявності у постачальника (комітента). За наявності товару дропшипер отримує усі необхідні адресні дані від покупця задля відправлення товару, а також виставляє покупцю рахунок для оплати.

Потім дропшипер надсилає ці дані (рознарядки) для відправки товару постачальнику (комітенту), який складає датою відправки товару видаткову накладну на комісіонера (дропшипера). А останній складає тією ж датою видаткову накладну на свого покупця, яку постачальник (комітент) зазвичай вкладає у відправлення.

За аналогічною схемою (але за датою першої події!) комітентом і комісіонером складаються і податкові накладні (ПН) на відповідну особу,— якщо вони обидва (або хтось із них) є платником ПДВ. Постачальник — платник ПДВ складає на дропшипера ПН на товар, а дропшипер — платник ПДВ складає ПН на товар на покупця, а на постачальника (комітента) складає ПН на свої посередницькі послуги (див. нижче).

Звіт та акт. Крім того, зазвичай за підсумками тижня, декади, місяця (як це визначено договором комісії) дропшипер складає звіт комісіонера, у якому визначаються обсяги продажу та розмір його комісійної винагороди. Крім того, на практиці (хоча це прямо нормативами не передбачено) згідно із затвердженим комітентом звітом складають ще й акт на виконання дропшипером посередницьких послуг із зазначенням загальної суми винагороди за надані послуги.

Договірні умови можуть бути різними: або сторонами може бути визначено, що уся сума, отримана від продажу товарів перераховується комітенту, або що дропшипер одразу залишає відповідну частину отриманих за товар коштів у себе, як винагороду. У першому випадку цей звіт та/або акт буде підставою для перерахування комітентом дропшиперу його винагороди. А у другому — звіт та/або акт заразом підтвердить проведення сторонами заліку однорідних заборгованостей на суму залишеної собі дропшипером комісійної винагороди.

Оскільки рано чи пізно інтернет-магазин може потрапити під фіскальну перевірку, то варто дуже пильно підходити до питань оформлення та наявності необхідних документів. Треба мати у відповідному вигляді усі «дропшипінгові» документи: договори, звіти (акти), рахунки-фактури, накладні, розрахункові тощо…