Теми статей
Обрати теми

Працівник звільнився з військової служби

Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань, Ушакова Лілія, експерт з кадрових і податкових питань
Мобілізованого працівника звільнили з військової служби. У поданому працівником витягу з наказу зазначено про його виключення зі списків ЗСУ та необхідність стати на військовий облік за місцем проживання. Якою датою робити наказ про те, що працівник може приступити до роботи? Відповідь на це запитання шукає читач «Податки & бухоблік». Допоможемо йому розібратися.

Якщо коротко, то наказ про те, що працівник, якого було звільнено з військової служби, приступив до роботи, видаєте тоді, коли це фактично станеться. А ось про те, коли це повинно статися, ми з вами зараз поговоримо.

Гарантії та військово-облікове

За працівником, призваним/прийнятим на військову службу під час дії особливого періоду, зберігають місце роботи та посаду на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби. Такі гарантії визначені ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Днем звільнення з військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби. Зазначається він у наказі командира (начальника) військової частини. Витяг саме з цього наказу й надав працівник нашому читачеві (див. вище).

Крім того, у разі виключення зі списків особового складу військової частини військовослужбовець підлягає направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП) за вибраним місцем проживання (див. абзац перший п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008).

Частиною 11 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) встановлено, що особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. При цьому ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 та ч. 2 ст. 119 КЗпП звільняють працівників від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Тобто

за час взяття працівника на військовий облік в ТЦК та СП потрібно зберігати за ним не тільки місце роботи, займану посаду, а й середню зарплату

Зауважимо, що, на нашу думку, час, протягом якого працівник повинен стати на облік у ТЦК та СП (5 днів), і час, необхідний для постановки на військовий облік, що оплачується за середньою, це, як-то кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тому вважаємо, що середній заробіток слід зберегти тільки за дні фактичного перебування у ТЦК та СП з метою постановки на облік. Решту днів — з дня, що настає за днем звільнення з військової служби, і до дня взяття на військовий облік в ТЦК та СП (за наявності таких днів) — оплачувати не потрібно. Це дні, не відпрацьовані з поважних причин.

Проте свого часу Мінсоцполітики у листі від 18.05.2016 № 565/13/84-16 наполягало на необхідності оплати за середньою всіх 5 днів, виділених працівнику для постановки на облік (звісно, якщо працівник не справляється швидше та не виходить на роботу раніше).

А тепер давайте зберемо пазл та подивимося, де саме в ньому з’являється робота.

Збираємо пазл. Коли виходити на роботу?

Одразу відзначимо: правове поле не містить уточнень щодо того, коли ж звільнений з військової служби працівник повинен приступити до виконання своїх трудових обов’язків за місцем роботи. Разом з тим Мінсоцполітики неодноразово зазначало, що

працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після його звільнення з військової служби

Такий висновок звучав у листах відомства від 18.05.2016 № 565/13/84-16, від 24.11.2015 № 1526/13/84-15, від 24.11.2015 № 1525/13/84-15. Якщо його дотримуватися, то маємо такий ланцюжок: період військової служби, за який зберігаються місце роботи та посада (ч. 3 ст. 119 КЗпП) → час взяття на військовий облік у ТЦК та СП, коли зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток (ч. 2 ст. 119 КЗпП, ч. 2 ст. 21 Закону № 2232) → вихід на роботу.

А тепер розглянемо, що може бути на практиці.

Все по плану. Працівник після звільнення з військової служби своєчасно стає на облік у ТЦК та СП й виходить на роботу. У такому випадку за період взяття на військовий облік (у рамках 5-денного терміну) зберігаємо середню (дата взяття на військовий облік працівника буде зазначена у військовому квитку), далі видаємо наказ про вихід на роботу й починаємо нараховувати зарплату.

Пропонуємо для роботи приклад такого наказу.

img 1

Увага! Якщо на період проходження військової служби на посаду, яку обіймає працівник, була прийнята інша особа за строковим трудовим договором, то така особа має бути звільнена у день, що передує дню виходу працівника на роботу.

Ще один момент. На нашу думку, навіть якщо працівник відразу після закінчення військової служби приходить до роботодавця, то слід видати наказ про його увільнення від роботи на період взяття на військовий облік у ТЦК та СП. Період взяття — в рамках 5 днів, виділених на зазначені цілі Законом № 2232 (див. вище). І тільки після цього видаємо наказ про повернення до виконання посадових (робочих обов’язків).

До речі, не забудьте внести такого працівника до Списків персонального військового обліку підприємства та Відомостей оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Все не по плану. Тут може бути дві ситуації.

Перша — працівник після звільнення з військової служби своєчасно, тобто в межах 5-денного періоду, став на військовий облік у ТЦК та СП, але до підприємства дійшов лише через деякий час. Тоді у разі появи працівника час взяття на військовий облік оплачуємо за середньою (це час, що невідпрацьований з поважних причин). Щодо іншого часу, який йде за періодом взяття на військовий облік у ТЦК та СП, то просимо надати письмові пояснення стосовно причини відсутності. Якщо визнаємо причину відсутності поважною, вносимо відповідні зміни до табеля обліку робочого часу. Далі видаємо наказ про повернення до виконання посадових (робочих) обов’язків, в якому серед іншого зазначаємо дату, коли це фактично відбудеться.

Друга ситуація — працівник після звільнення з військової служби не став на облік у ТЦК та СП, займався своїми справами та через деякий час з’явився на підприємстві. В такому випадку про оплату 5 днів, відведених для взяття на військовий облік у ТЦК та СП, не може бути й мови. Адже цей обов’язок працівником не виконано. Більш того, в такій ситуації підприємство має повне право вимагати від працівника надання пояснень щодо причини відсутності. А далі, залежно від поважності причини відсутності, приймати рішення, що роботи з таким працівником.

Висновки

  • Днем звільнення з військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням з військової служби.
  • Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до ТЦК та СП для взяття на військовий облік. За час взяття працівника на військовий облік у ТЦК та СП потрібно зберігати за ним місце роботи, займану посаду та середню зарплату.
  • На думку Мінсоцполітики, працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після його звільнення з військової служби.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі