Схоже, після виходу тематичного номера «Податки & бухоблік», 2023, № 39, присвяченого генераторній пільзі, Кабмін зметикував, що дехто ще може розплутати законодавчі хитросплетіння її застосування. Тож урядовці вирішили не зупинятися на досягнутому. ☺ Останній крок на цьому шляху — відновлення дії постанови КМУ від 29.11.2022 № 1340 (далі — постанова № 1340). Але не для всіх і не в повному обсязі. Поглянемо разом, що з того вийшло.
Та перед цим зауважимо: припущення, які доводилося чути і від платників, і від незалежних фахівців, буцімто Перелік № 224 з 1 квітня скасований повністю, а разом з ним скасовано й генераторну пільгу, виявилися помилковими. Як бачимо, втратила чинність тільки постанова № 1340 щодо тих товарів, які в ній зазначені. А яка їх подальша доля, читайте далі.
Висновки документа
1. Низка товарів енергетичного профілю, які з 01.04.2023 було виключено з Переліку № 224*, продовжують пільгуватися при ввезенні до останнього дня місяця, в якому завершується дія антиковідного карантину.
2. Пільга з імпортного ПДВ і ввізного мита поширюється на суб’єктів господарювання, які до 01.04.2023 повністю або частково здійснили попередню оплату згідно з укладеними ЗЕД-договорами, за якими ввозяться такі товари, за умови документального підтвердження від банку здійснення попередньої оплати
Аби осягнути наслідки постанови, що коментується (далі — постанова № 501), нагадаємо метаморфози генераторної пільги в частині імпортного ПДВ та ввізного мита. Внутрішні постачання залишимо поза увагою, оскільки постанова № 501 їх не зачіпає. Вони продовжують звільнятися від ПДВ на тих самих умовах, що й раніше.
Як діяла імпортна генераторна пільга до постанови № 501? Так от:
— до 01.04.2023 звільнення від імпортного ПДВ та ввізного мита низки товарів енергетичного профілю було одночасно передбачено як п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 71) в парі з Переліком № 224, так і п. 87 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 87) разом із п. 921 розд. XXI МКУ (далі — п. 921). Однак на практиці митники надавали перевагу п. 87/п. 921 з огляду на прозоріші правила їх застосування;
— з 01.04.2023 по 01.05.2023 Перелік № 224 скоротився через закінчення строку дії постанови № 1340 (див. статтю «Генераторна ПДВ-пільга після 1 квітня» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28). Попри це, припинення дії постанови № 1340 на звільнення від імпортного ПДВ та ввізного мита майже не вплинуло — воно відбувалося за попередніми правилами, тобто за п. 87/п. 921. Останній загалом уключав і товари, перелічені в постанові № 1340;
— з 01.05.2023 вичерпався строк дії п. 87/п. 921. Тож до 30.06.2023 (затвердженої на сьогодні дати закінчення антиковідного карантину) мав працювати лише п. 71 разом із урізаним Переліком № 224. Таких товарів, імпорт яких, як і раніше, звільнявся від ПДВ та ввізного мита в цей період, залишилося в Переліку № 224 не більше десяти позицій. Їх ми наводили в таблиці у статті «Метаморфози генераторної пільги» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39.
Що передбачає постанова № 501? Хід конем, до якого вдався Кабмін, — відновлення дії постанови № 1340. Унаслідок цього Перелік № 224 збагатився чотирма десятками позицій, які були в ньому до 01.04.2023. Серед них
знову звільнятимуться від ПДВ/ввізного мита фітинги, шплінти, дріт і фольга алюмінієві, запчастини та комплектуючі для виготовлення електрогенераторів і пристроїв очищення води, двигуни внутрішнього згоряння, генератори змінного струму, обладнання для супутникового доступу до Інтернету тощо
Повний перелік таких товарів див. у тексті самої постанови № 1340.
Однак умови такого звільнення тепер дещо інші, ніж ті, що були передбачені раніше.
По-перше, сорок позицій, що раптом воскресли, НЕ звільняються від ПДВ при внутрішніх постачаннях згідно з п. 71. При самостійному застосуванні платником ПДВ внутрішньої генераторної пільги до таких товарів слід і далі виходити з того, що їх у Переліку № 224 начебто й немає. На них мають зважати лише митники при ввезенні таких товарів в Україну.
По-друге, навіть митники звільнятимуть від сплати імпортного ПДВ та ввізного мита ввезення зазначених товарів тільки тими суб’єктами господарювання, які:
— до 01.04.2023 повністю або частково здійснили попередню оплату згідно з укладеними ЗЕД-договорами, за якими ввозяться такі товари;
— документально підтвердили здійснення попередньої оплати відповідними банківськими документами.
По-третє, основною умовою звільнення цих товарів як від імпортного ПДВ, так і від ввізного мита залишається відповідність таких товарів назві товару, зазначеній у Переліку № 224. При цьому в примітці 1 до Переліку № 224 прописано, що коди УКТ ЗЕД наводяться в ньому довідково.
Тож тільки в тому разі, коли митників задовольнить назва товару, можна сподіватися на те, що вони розглядатимуть банківські документи, які підтверджують передоплату за них. Про підхід митних органів до вирішення питання щодо відповідності назви товару читайте в статті «Код чи назва? Що має значення для генераторної пільги?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 39.
З коли і як працюватиме постанова № 501? Відповідь на першу частину цього запитання (з коли) прописано в п. 2 постанови № 501. Вона набирає чинності з дня її опублікування, яке відбулося 20.05.2023.
Складніше спрогнозувати, як вона працюватиме. Маємо на увазі, чи погодяться митники з тим, що на пільгу з ПДВ та ввізного мита мають право не тільки ті імпортери, які заплатили за товар до 01.04.2023, а ввезли його з набуттям чинності постановою № 501, а й ті, котрі ввезли його в проміжку між цими двома датами. Інакше кажучи, питання стоїть так:
чи поширюється постанова № 501 на операції із увезення таких товарів, що відбулися після 1 квітня і до 20 травня зі сплатою ПДВ/ввізного мита?
На нашу думку, так. Оскільки в ній ідеться про відновлення дії постанови № 1340. А це мало б означати, що постанова № 1340 діяла весь цей час безперервно, як до 1 квітня, так і після. Тобто пільга щодо ввезення товарів із постанови № 1340 діяла весь цей час, але лише за дотримання імпортерами додаткових умов, визначених постановою № 501 (здійснення передоплати за ЗЕД-контрактом до 1 квітня, підтвердження такої передоплати банківськими документами). Але позиція митниці з цього приводу поки не відома.
Як повернути зайво сплачені ПДВ/ввізне мито? Якщо ви з числа таких імпортерів, то можете претендувати на повернення надміру сплачених сум митних платежів, у тому числі й сплаченого при ввезенні ПДВ (ст. 301 МКУ). Зокрема, якщо подасте митному органу документи, які підтверджують наявність на день подання митної декларації (МД) права на звільнення від сплати митних платежів (п. 6 ч. 5 ст. 301 МКУ). Звернутися із заявою на повернення в такому разі можна протягом 1 року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Щойно буде оформлено аркуш коригування на зменшення митних платежів (відповідно і зменшення суми ввізного ПДВ), слід обов’язково відкоригувати надмірний ПДВ, показаний раніше в рядку 11.1 декларації з ПДВ на підставі МД. Причому коригування слід провести незалежно від фактичного повернення з бюджету суми переплаченого ПДВ.
Більше подробиць щодо подання заяви, а також оформлення та відображення в обліку аркуша коригування знайдете в статті «Аркуш коригування до митної декларації: коли правимо ПК?» // «Податки & бухоблік», 2018, № 73.
