Такі запитання почали з’являтися в травні цього року. Причина — зміни, що були внесені Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX в Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі — Закон № 1404) та набрали чинності з 06.05.2023.
Що змінили? Зараз все розповімо. Та для повноти нашої розмови трішки історії.
З 26.03.2022 набрав чинності новий п. 102 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404. Він установив спеціальні правила звернення стягнень за виконавчими документами під час війни. Так, серед іншого, зазначений пункт Закону тимчасово припиняв звернення стягнень на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни рф). Планувалося, що така заборона повинна була діяти до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Тобто згідно з наведеними нормами усі виконавчі документи, які передбачали стягнення із зарплати, крім тих, що стосуються стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни країни-агресора, з 26.03.2022 на період воєнного стану виконанню не підлягали без будь-яких додаткових постанов з боку державного чи приватного виконавця (див. лист Мін’юсту від 08.04.2022 № 28911/ПІ-Л-1198/20.4.1 та статтю «Стягнення боргів за виконавчими документами» // «Податки & бухоблік», 2022, № 35»). Відрахування за ними мали б здійснюватися після війни. Але не так сталося, як раніше планувалося.
06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11.04.2023 № 3048-IX, який виклав у новій редакції п. 102 розд. XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404 та повернув довоєнні правила проведення стягнення боргів з зарплати працівників-боржників.
З 06.05.2023 скасовано заборону на проведення стягнень з зарплати за виконавчими листами
Звісно, такі дії призвели до активізації роботи виконавців, які почали розсилати роботодавцям свої постанови щодо проведення стягнення із зарплати боржника-працівника. Про те, як роботодавцям утримувати із заробітку працівників борги за виконавчими документами, ми докладно розповідали у статті «До нас надійшов виконавчий лист...» // «Податки & бухоблік», 2021, № 75, с. 19.
А як бути з тими постановами, що вже є у роботодавця? Для початку рекомендуємо перевірити стан провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження Мін’юсту. Адже працівник міг погасити борг самостійно, також міг змінитися виконавець по справі. Ну й, звісно, в будь-якому випадку не завадить зв’язатися з таким виконавцем.
Проводячи відрахування із зарплати, дотримуйтесь обмежень, установлених у ст. 128 КЗпП і ст. 70 Закону № 1404. Так, при кожній виплаті зарплати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено 50 % заробітку.
Зазначені обмеження не поширюються на відрахування із зарплати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань не може перевищувати 70 %.
Також не забуваємо щомісячно подавати звіт(и) держ- чи приватному виконавцеві за кожною постановою окремо (див. додаток 9 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту від 02.04.2012 № 512/5). Строки подання не встановлені. Але радимо не затягувати з поданням та подавати відразу після проведення стягнення.
Ще такий цікавий момент. На наш погляд, на подання цієї звітності поширюється дія Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX, який установлює, що від час війни подавати звітність можна не у загальновизначені строки, а протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Проте, звісно, подання звітів виконавцям в інтересах як роботодавця, так і працівника. Тож за можливості краще подати.