Грошові кошти, стягнуті з боржника, зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або на рахунок приватного виконавця (ст. 47 Закону про виконавче провадження*, Інструкція № 512/5**).
* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Приватний виконавець зобов’язаний перерахувати кошти стягувачу — юридичній особі не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня їх надходження на відповідний рахунок виконавця (п. 13 розд. VII Інструкції № 512/5).
У нашому випадку на розрахунковий рахунок підприємства від приватного виконавця надійшли:
— основна сума стягненого з контрагента боргу;
— договірні санкції за неналежне виконання контрагентом умов договору;
— відшкодування сплаченого позивачем судового збору;
— сума сплаченого підприємством-стягувачем приватному виконавцю авансового внеску на виконання провадження.
Кожна з цих сум має свою природу, а тому й свої особливості обліку.
Погашення суми основного боргу
Якщо з контрагента стягувалася перерахована сума попередньої оплати, в такому разі в періоді отримання коштів від приватного виконавця проводимо закриття заборгованостей:
Дт 311 — Кт 685/приватний виконавець (надійшли кошти від приватного виконавця);
Дт 685/приватний виконавець — Кт 371/контрагент (залік заборгованостей).
Якщо за перерахованим контрагенту авансом «в минулому» виникло право на податковий кредит, то такий податковий кредит має бути відкоригований. Відкоригувати його потрібно в періоді, в якому отримано кошти від приватного виконавця.
Якщо минуло більше 1095 днів з дати «авансової» податкової накладної, до якої мав би складатися розрахунок коригування (тобто коли РК до такої ПН вже не може бути зареєстрований), то таке коригування податкового кредиту потрібно здійснити через нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ
Якщо з контрагента стягувалася оплата за поставлені, але не оплачені ним товари (роботи/послуги), то робимо проводку:
Дт 311 — Кт 685/приватний виконавець (надійшли кошти від приватного виконавця);
Дт 685/приватний виконавець — Кт 36 (залік заборгованостей).
Якщо під заборгованість контрагента був створений резерв сумнівних боргів, то в бухобліку в періоді погашення заборгованості коригуємо нарахований резерв сумнівних боргів:
Дт 38 — Кт 719.
Пеня, інфляційні за неналежне виконання договору
Ці суми є господарськими санкціями:
— пеня — вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов’язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання;
— інфляційні нарахування на суму боргу — є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (постанова пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14).
Обліковувати ці суми потрібно на субрахунку 715 «Штрафи, пені, неустойки».
Причому варто звернути увагу на те, що:
дохід визнається не на дату отримання коштів в рахунок сплати цих штрафів, а на дату набрання чинності рішенням суду
Це відповідає бухобліковому принципу нарахування. Крім того, і в Інструкції № 291* зазначено, що на субрахунку 715 «Штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.
Тобто вже в періоді набрання чинності рішенням суду про стягнення з боржника договірних санкцій потрібно зробити проводку:
Дт 377/контрагент — Кт 715.
ПДВ тут не буде, оскільки штрафи та/або пені, три проценти річних від простроченої суми, інфляційні витрати, відшкодування шкоди не збільшують базу оподаткування ПДВ (п. 188.1 ПКУ).
У періоді отримання від приватного виконавця стягнених цих сум робимо звичайне закриття заборгованостей:
Дт 311 — Кт 685/приватний виконавець;
Дт 685/приватний виконавець — Кт 377/контрагент.
Відшкодування судового збору
Судовий збір сплачує особа, яка звертається до суду. Потім суд розподіляє судові витрати між сторонами. За господарськими спорами судовий збір покладається в спорах, що виникають при (ч. 1 ст. 129 ГПКУ):
— укладенні, зміні та розірванні договорів, — на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилена частина пропозицій кожної із сторін;
— виконанні договорів і за іншими підставами, — на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до НП(С)БО 16 витрати на врегулювання спорів у суді і на винагороду за юридичні послуги включають до складу адмінвитрат (п. 18 П(С)БО 16). Ці витрати є витратами періоду і відображаються в періоді їх здійснення. Тобто в періоді сплати судового збору робимо проводку:
Дт 92 — Кт 642.
Якщо судовий збір за рішенням суду відшкодовується іншою стороною, то в бухобліку це супроводжується записом:
Дт 377/контрагент — Кт 719.
Судовий збір не є відшкодуванням збитків, а тому його відшкодування відображається за кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності».
За правилами бухобліку,
дохід від відшкодування судового збору має бути визнаний у періоді набрання чинності судовим рішенням, а не в періоді фактичного отримання відшкодування судового збору
У періоді отримання від приватного виконавця стягнених сум робимо звичайне закриття заборгованостей:
Дт 311 — Кт 685/приватний виконавець;
Дт 685/приватний виконавець — Кт 377/контрагент.
ПДВ тут не буде, адже це не договірне відшкодування коштів (не компенсація за товари/послуги).
Повернення авансового внеску, сплаченого приватному виконавцю
Відповідно до ст. 42 Закону про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Вочевидь у нашому випадку мова йде саме про авансові внески, які сплачуються стягувачем приватному виконавцю.
Ці авансові внески в періоді їх сплати не визначаються витратами. Адже суми авансів і передоплат не є витратами (п.п. 9.2 НП(С)БО 16)
Тобто в періоді їх сплати на суму авансового внеску має визнаватися дебіторська заборгованість:
Дт 377/приватний виконавець — Кт 311.
У періоді повернення цих сум робимо проводку:
Дт 311 — Кт 377/приватний виконавець.
ПДВ-наслідків тут не буде. Оскільки ці операції не є постачанням послуг.
Ще один нюанс, пов’язаний із тим, що маємо справу з приватним виконавцем — фізичною особою. Податківці зазначали (див, зокрема, лист ДПСУ від 26.03.2021 № 1227/ІПК/99-00-04-03-03-06), що суми авансового внеску, сплачені стягувачем на рахунок, відкритий приватним виконавцем для зарахування авансових внесків, суб’єкт господарювання — стягувач має показати у звітності (тоді ще 1ДФ) з ознакою доходу «157». При цьому, якщо приватний виконавець надасть копію довідки про взяття його на податковий облік як самозайнятої особи, то утримувати ПДФО та ВЗ не потрібно. При поверненні ж авансового внеску, як зазначали податківці, суб’єкт господарювання — стягувач суму повернення авансового внеску повинен відобразити з від’ємним значенням у відповідних графах звітності (лист ДПСУ від 06.12.2019 № 1783/6/99-00-04-07-03-15/ІПК).
При цьому немає сумнівів, що податківці аналогічні вимоги наразі будуть висувати і щодо відображення авансового внеску в додатку 4ДФ до об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-розрахунку.
Висновки
- При отриманні коштів від приватного виконавця, стягнутих з боржника, в обліку проводиться закриття заборгованостей контрагента.
- При цьому треба врахувати, що заборгованості контрагента за договірними санкціями (Дт 377 — Кт 715), за відшкодування судового збору (Дт 377 — Кт 719) визнаються в періоді набрання чинності судовим рішенням, а не в періоді фактичного отримання коштів.
- Авансові внески, сплачені стягувачем приватному виконавцю для забезпечення виконавчого провадження, в періоді їх сплати не визнаються витратами, а визнаються дебіторською заборгованістю (Дт 377 — Кт 311). Тому в періоді їх повернення приватним виконавцем в обліку відображається закриття заборгованості (Дт 311 — Кт 377).
