Висновок документа
Законодавство про працю не зобов’язує роботодавця перевіряти трудову книжку на наявність усіх необхідних записів, які мав унести попередній роботодавець
Лист, що коментується, є відповіддю Мінекономіки на наш запит. Пояснимо, чому потривожили спокій відомства.
Ситуація. Працівника приймають на роботу. У наданій ним трудовій книжці є запис про прийняття на роботу до попереднього роботодавця, проте відсутній запис про звільнення (працівник не звертався до попереднього роботодавця з вимогою внести такий запис, оскільки задовольнився копією наказу про звільнення).
Чи має право нинішній роботодавець відмовити працівнику у внесенні запису про прийняття на роботу (працівник вимагає внесення), якщо у трудовій книжці відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи?
Що говорить Мінекономіки? Головну тезу листа, що коментується, ми процитували вище: законодавство про працю не зобов’язує роботодавця перевіряти трудову книжку на наявність усіх необхідних записів, які мав унести попередній роботодавець.
Разом з тим, відомство радить роботодавцям (і цією порадою варто скористатися) таке. Якщо в трудовій книжці працівника відсутній запис про звільнення з попереднього місця роботи та відсутні відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування, але є належним чином оформлена копія наказу про звільнення, порекомендуйте особі, що працевлаштовується, звернутися на попереднє місце роботи для внесення до трудової книжки працівника запису про звільнення, після чого внесіть запис про прийняття на роботу.
Ситуацію, за якої відомості про трудову діяльність є в електронній трудовій книжці, проте відсутній запис у паперовій, відомство залишило «за бортом». Але загальна картина вимальовується така: якщо порекомендували працівнику внести запис про звільнення до трудової книжки, а він не бажає його вносити чи не має такої можливості, то на вимогу працівника вносимо запис про прийняття на роботу й віддаємо трудову книжку працівнику. Все!
Думка редакції. У цілому, ми згодні з висновками Мінекономіки, викладеними у листі, що коментується. Єдиний момент, який пропонуємо вам додатково обговорити, — це відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок. Адже про неї відомство також зазначає в своїй відповіді.
На наш погляд, з 10.06.2021, а саме з моменту запровадження ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування, у питаннях паперових трудових книжок слід у першу чергу керуватися КЗпП, і лише потім, у частині, що йому не суперечить, нормами постанови КМУ «Про трудові книжки працівників» від 27.04.93 № 301 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58.
Що говорить КЗпП про прийняття на роботу новеньких працівників та їх трудові книжки з 10.06.2021? Що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати, серед іншого, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування (ч. 2 ст. 24 КЗпП).
При цьому, навіть отримавши трудову книжку, новий роботодавець не зберігає її у себе та ніде не обліковує. Максимум, що він може зробити, це зняти собі копію для власних потреб, наприклад, для визначення страхового стажу працівника. Далі трудова книжка повертається працівнику та зберігається у нього.
Щодо внесення записів до трудової книжки.
За загальним правилом, зафіксованим у ч. 3 ст. 48 КЗпП, роботодавець, на вимогу працівника, зобов’язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Ці ж вимоги частково продубльовані в ч. 1 ст. 47 КЗпП. У ній зазначено, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові:
1) копію наказу (розпорядження) про звільнення;
2) письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП;
3) на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Працівник не звернувся з такою вимогою? Запису не буде. Вимагати трудову книжку у працівника для внесення зазначених записів роботодавця ніхто не уповноважував.
Виняток із наведеного загального правила стосується «старих» працівників, які були прийняті на роботу до 10.06.2021 та чиї трудові книжки продовжують зберігатися у роботодавця до завершення процедури включення до реєстру застрахованих осіб Держреєстру соцстрахування відсутніх відомостей про трудову діяльність. Такий роботодавець зобов’язаний у день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку працівнику, тобто з усіма записами, в тому числі й із записом про звільнення.
Таким чином, якщо й говорити про можливу відповідальність за порушення порядку ведення паперових трудових книжок, у тому числі невнесення запису про звільнення, то вона може загрожувати роботодавцям, які:
1) неправомірно відмовили у внесенні такого запису працівнику, що зберігає трудову книжку у себе та надав її для внесення запису;
2) зберігають трудові книжки у себе, проте, звільняючи працівника, не внесли до його трудової книжки відповідні записи про звільнення.
