Чи слід боятися відповідальності за незакриту робочу зміну чи нестворений Z-звіт

Закриття зміни на РРО

Щоб зрозуміти, чи буде взагалі помилка, якщо наприкінці робочого дня не зробити закриття зміни, слід пригадати правила роботи на РРО/ПРРО.

Розпочнемо з правил роботи на РРО. Для класичних РРО такого поняття, як відкриття та закриття зміни, не існує. А тому хвилюватися про відповідальність за незакриття зміни наприкінці робочого дня РРО не варто.

Звертаємо увагу! Деякі виробники РРО внесли у програмне забезпечення своїх РРО можливість здійснення таких операцій, як відкриття та закриття зміни. Але за своєю суттю ці операції є лише технічними. Вони тільки дають змогу керівництву суб’єкта господарювання визначити загальний час роботи певного касира на конкретному РРО. І ніяким чином не впливають на виконання РРО своїх функцій.

Узагалі-то, виходячи і вимог Закону про РРО* і Порядку № 547**, щоб класичний РРО почав здійснювати свою роботу, потрібно, щоб відбулася розрахункова операція в розуміння Закону про РРО. Як тільки відбулася така операція на РРО, можна говорити, що касовий апарат почав свою роботу, а отже, на нього поширюються всі вимоги, передбачені Законом про РРО.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

** Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

А саме якщо була проведена розрахункова операція через РРО, то касир буде зобов’язаний наприкінці робочого дня (зміни) створювати у паперовій та/або електронній формі (крім автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки, тобто Z-звіт (п. 9 ст. 3 Закону про РРО та п. 4 підрозд. ІІІ розд. ІІ Порядку № 547).

До відома! Операція «службове внесення» та «службова видача» не є розрахунковою у розумінні Закону про РРО (БЗ 109.09). А тому якщо протягом дня були здійснені тільки такі операції, то касир, який увімкнув РРО, Z-звіт може не робити. Йому буде достатньо просто вимкнути такий РРО з мережі. Звичайно, якщо програмне забезпечення РРО передбачає здійснення технічних операцій відкриття і закриття зміни, то можна зробити такі операції без формування Z-звіту.

Отже, з вищеописаного випливає, що

При цьому варто враховувати, що згідно з п. 2 Вимог № 199* «зміна» — це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. При цьому максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

* Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою Кабміну від 18.02.2002 № 199.

Враховуючи це, фіскали (БЗ 109.10) наголошують, що при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня, але не пізніше 24 години цього дня (тобто Z-звіт слід бити щодня не пізніше опівночі). З цим, звичайно, можна сперечатися і доводити, що 24 години слід рахувати від того, коли була здійснена перша розрахункова операція на РРО, а не спиратися на кінець доби. На цьому інколи наголошують і самі фіскали у своїх індивідуальних роз’ясненнях (листи ДПСУ від 05.06.2020 № 2344/6/99-00-05-04-01-06/ІПК та від 11.04.2019 № 1560/6/99-99-14-05-01-15/ІПК тощо).

Закриття зміни на ПРРО

З ПРРО в частині відкриття і закриття зміни все дещо складніше. Адже відповідно до Порядку № 317*:

— по-перше, для переведення у фіскальний режим роботи ПРРО касир має відкрити робочу зміну. Для цього вона має в ПРРО вибрати відповідну команду. А сам ПРРО у відповідь на ці дії автоматичне створить службовий документ, який ПРРО реєструє на сервері податкової (п. 3 розд. IV Порядку № 317);

— по-друге, наприкінці робочого дня (зміни) касир має закрити робочу зміну. Для цього касир має сформувати фіскальний звітний чек/фіскальний звіт за таку зміну (Z-звіт) та направити його на реєстрацію до фіскального сервера (п. 3 розд. IV Порядку № 317).

* Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

Отже,

Причому формувати Z-звіт на ПРРО наприкінці зміни слід незалежно від того, чи була здійснена розрахункова операція. Змушує це робити сам факт відкриття зміни. Без закриття зміни відкрити нову зміну не вдасться.

А отже, з цього випливає, що вимога п. 9 ст. 3 Закону про РРО про створення наприкінці робочого дня (зміни) Z-звіту стосується і ПРРО.

Відповідальність

Із вищенаведеного випливає, що суб’єкт господарювання порушить вимогу п. 9 ст. 3 Закону про РРО, якщо:

— працюючи на РРО, не створить Z-звіт наприкінці робочого дня (зміни), протягом якого була розрахункова операція;

— працюючи на ПРРО, не створить Z-звіт наприкінці робочого дня (зміни), протягом якого була відкрита зміна на ПРРО.

Років вісім тому за нестворення або несвоєчасне створення Z-звіту суб’єкта господарювання могли покарати. А саме йому могли виписати штраф у розмірі 340 грн за кожний невиконаний Z-звіт. Така відповідальність в ті часи значилася у п. 4 ст. 17 Закону про РРО.

З 23.07.2015 ця норма із Закону про РРО була виключена. І, що найголовніше, іншої відповідальності за таке порушення у Законі про РРО не з’явилося.

Також уже давно немає драконівських штрафів за неоприбуткування готівки, що пов’язується із несвоєчасним виконанням Z-звіту.

На думку фіскалів (БЗ 109.18), лишився лише адмінштраф «за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків» за ст. 155¹ КУпАП. Його, до речі, могли застосовувати і протягом дії воєнного стану до суб’єктів господарювання, які потрапляли під мораторій на РРО-штрафи (БЗ 109.18).

Цей штраф накладається на осіб, які здійснюють розрахункові операції, у розмірі від 34 до 85 грн, а на посадових осіб суб’єктів господарювання — від 85 до 170 грн. За повторне протягом року порушення розмір штрафу становить відповідно від 85 до 170 грн і від 170 до 340 грн.

При цьому податківці тільки складають протокол про адмінправопорушення (ст. 255 КУпАП), а розглядають справи суди на підставі цих протоколів (ст. 221 КУпАП). Таким чином, строки давності для адмінштрафів за несвоєчасне виконання Z-звіту — 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Адже таке порушення є разовим.

До закінчення зазначеного строку орган ДПСУ має скласти і передати до суду протокол про адміністративне правопорушення, а суд — розглянути справу і винести постанову про накладення штрафу (ст. 38 КУпАП).

Отже, як бачимо, за нестворення чи несвоєчасне створення Z-звіту відповідальність мізерна. Тому навряд чи суб’єкту господарювання слід надто перейматися несвоєчасним створенням Z-звіту.

Водночас ті суб’єкти, які не змоги своєчасно створити Z-звіт через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо), можуть уникнути і цієї мізерної відповідальності, якщо:

1) на РРО та/або ПРРО створять Z-звіт не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО та/або ПРРО (БЗ 109.02);

2) матимуть якісь докази відсутності вини. Адже саме вина є обов’язковим елементом адмінвідповідальності! А відсутність вини особи має означати й відсутність адмінштрафу (ст. 9 КУпАП). Наприклад, при відключенні світла доказом відсутності вини буде інформація, розміщена на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливість її постачання через пошкодження енергетичних мереж, тощо (БЗ 109.18).