Загальні вимоги до назви товару/послуги
Положення № 13* встановлює, що назва товару (послуги) є обов’язковим реквізитом фіскального касового чека. За визначенням, наведеним у п. 2 розд. І Положення № 13,
«назва товару (послуги) — слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СГ»
Як це виглядає на практиці?
Приклад 1. У павільйоні «Молоко» серед інших молочних продуктів продають масло. Воно надходить різних сортів (бутербродне, вершкове, топлене) і жирності (61 %, 72,5 %, 82,5 %) від різних виробників («Ферма», «Агромол», «Білоцерківське») у різних фасуваннях (180 г, 200 г, 400 г) за різною ціною.
Продавати всі ці товари під назвою «масло» не можна. Треба, щоб назва кожного товару відображала (1) його споживчі характеристики («масло вершкове» або «масло топлене») та (2) давала змогу однозначно ідентифікувати його, тобто відрізнити один від одного товари з однаковими споживчими характеристиками. Цього можна домогтися, додавши в назву товару його жирність, вагу, назву виробника тощо. Тоді товар із назвою «масло вершкове «Білоцерківське» 72,5 % жирн. 180 г» ні ви, ні покупець не сплутаєте з іншим товаром «масло вершкове «Ферма» 72,5 % 200 г». Аналогічним чином доведеться вчинити з іншими товарами молочної групи (молоком, сметаною, кефіром тощо).
Загальна рекомендація при цьому така:
зазначати назву товару в чеку слід відповідно до даних обліку продавця. Щоб можна було однозначно ідентифікувати товар, зазначений в чеку РРО/ПРРО, та відрізнити його від інших товарів, які є в обліку суб’єкта господарювання
Якщо ж законодавство не вимагає від суб’єкта господарювання ведення документообігу (обліку товарів), такий суб’єкт у фіскальному чеку має зазначати дані, достатні для встановлення відповідності фактично проданого товару (наданої послуги) їх опису у фіскальному чеку (лист Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової і митної політики від 29.06.2021 № 04-32/12-2021/211661).
Чи не означає це, що для таких продавців цілком досить того, щоб назва товару в чеку давала загальну уяву про проданий товар? Образно кажучи, якщо ви купили пральний порошок «Лотос» для ручного прання вагою 0,5 кг виробництва «Сумихімпром», то пробити в чеку цукор, звісно, не можна. ☺ Але чи можна не деталізувати таке придбання, а написати просто «пральний порошок» або взагалі «товари побутової хімії»?
Донедавна це було неможливо. Принаймні, фіскали на таку «чекотворчість» добра точно не давали. Та за справу взялися законотворці — і…
Спрощена назва: для кого і як
…доповнили п. 2 ст. 3 Закону про РРО новою нормою, яка запрацювала з 1 серпня 2023 року. Згідно з нею ФОП на ЄП, неплатники ПДВ, які не здійснюють продаж ризикових товарів (підакцизки, ТСПП, лікарських засобів, медвиробів та ювелірки),
отримали право зазначати назву товару (послуги) в чеку РРО/ПРРО в менш деталізованому (спрощеному) вигляді
Але за дотримання двох вимог до такої назви. Вона має
(1) відображати споживчі ознаки товару (послуги) та
(2) ідентифікувати належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Податківці зауважують (див. лист ДПСУ від 22.09.2023 № 3149/ІПК/99-00-07-04-01-06), що наведена вище норма покликана спростити користування касовою технікою для певної категорії платників податків, а тому не містить в собі формалізованих вимог до зазначення найменування товару/послуги у фіскальному чеку.
Як її реалізувати на практиці?
По-перше, чи можна користуватися нею одразу з 01.08.2023, чи слід дочекатися якихось змін до затвердженої форми чека та змісту його обов’язкових реквізитів? В консультації в БЗ 109.10 податківці роз’яснили: можливість наводити спрощену назву встановлена прямою нормою Закону про РРО та не потребує створення нової форми фіскального касового чека. Тож і надалі користуємося фіскальним касовим чеком на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1, що наведена в додатку 1 до Положення № 13.
По-друге, що означає вимога (2) щодо належності товару/послуги до товарної групи чи послуги? З тієї ж консультації в БЗ 109.10 дізнаємося, що
при зазначенні назви товару (послуги) у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп слід використовувати ДКПП* та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції
* Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.
Наприклад, у чеку можна зазначати:
— «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» тощо;
— «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» тощо;
— «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо.
Безперечно, такий підхід має суттєві недоліки (про них ми детально розповідали в статті «Спрощена назва у чеку РРО: бачення ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 70). І найголовніший з них полягає в тому, що
зазначення назви групи за ДКПП як спрощеної назви товару/послуги не відображає споживчі ознаки товару (послуги)
А це вимога (1) з абзацу другого п. 2 ст. 3 Закону про РРО, яка має виконуватись одночасно з вимогою (2) щодо належності товару/послуги до товарної групи чи послуги.
За таких умов виникають певні ризики у сфері захисту прав споживачів, причому не тільки для самого споживача, а й для продавця теж. Адже їм обом буде важко довести або заперечити один одному, що під назвою «постільна білизна» було продано саме ковдру, а не, скажімо, простирадло, якщо доведеться обмінювати придбаний товар.
Але якщо вже податківці роз’яснили саме так, то батогом обуха не перебити. Тож доведеться, мабуть, дослухатися до їх думки. Наведемо краще кілька свіжих прикладів застосування спрощеної назви.
Приклади спрощеної назви від ДПСУ
Приклад 2. Підприємець здійснює діяльність з вирощування та продажу продуктів рослинного походження (насіння рослин, цибулини рослин, саджанці квітів та дерев, живі квіти).
ДПСУ підтверджує (лист від 21.08.2023 № 2611/ІПК/99-00-07-04-01-06), що підприємець дійсно має право використовувати назву групи товарів замість ідентифікації кожної тюльпанової цибулини. Як назву проданого товару йому достатньо буде зазначити «Цибулини тюльпанів».
Приклад 3. Підприємець через інтернет-магазин здійснює реалізацію букетів квітів та квіткових композицій.
На думку ДПСУ (лист ДПСУ від 12.09.2023 № 2964/ІПК/99-00-07-04-01-06), підприємець має право використовувати назву групи товарів замість ідентифікації кожної квітки окремо (ви тільки уявіть собі такий чек до запровадження спрощеної назви!!!) та замість відображення конкретної позиції може зазначати в чеку «Букет квітів», «Композиція квітів», «Кошик з квітами» тощо.
Приклад 4. Підприємець здійснює діяльність з виконання доручень кінцевих споживачів з придбання товарів у мережах гіпермаркетів, супермаркетів, магазинів біля дому інших суб’єктів господарювання та доставки придбаних товарів клієнтам за замовленнями, здійсненими через вебсайт.
Підприємець має право в розрахунковому документі зазначати назву послуги так (лист ДПСУ від 22.09.2023 № 3149/ІПК/99-00-07-04-01-06):
— послуга повіреного;
— відшкодування витрат на придбання продовольчих та непродовольчих товарів.
Зрозуміло, що через недовготривале існування норми про спрощену назву запитів на одержання індивідуальних податкових консультацій щодо її застосування до ДПСУ надійшло небагато. Принаймні, всі ті, на які відповіли податківці, ми навели вище. А взагалі-то, на них ліпше не покладатися, а спробувати назвати свої товари в чеку самостійно. Давайте спробуємо разом.
Приклад 5. Підприємець продає домашні меблі, виготовлені за індивідуальними замовленнями клієнтів.
Якщо взяти на озброєння рекомендації податківців щодо зазначення в чеку групи за ДКПП замість відображення конкретної позиції, виходить, що можна пробивати в чеку просто «Меблі». Бо саме так називається група 31.0 за ДКПП.
Разом з тим не буде помилкою, на нашу думку, навести в чеку назву товару за назвою підкатегорії 31.09.12 «Меблі дерев’яні до спалень, їдалень і віталень».
Якщо ж керуватися рекомендаціями, наведеними вище в прикладах 2 і 3, де податківці взагалі не прив’язувалися до ДКПП, то підійде й такий варіант: прописати в чеку «комод», «шафа», «ліжко» тощо. При цьому за відсутності в Законі про РРО вимоги щодо програмування непідакцизних товарів ціну можна вносити вручну, причому щоразу іншу.
Одним словом, візьміть собі за правило, що немає жодних правил — і ви точно не помилитесь. ☺ А якщо побоюєтесь такого широкого тлумачення нової норми, тоді робіть все, як і раніше. Адже ця норма не зобов’язує, а надає право зазначати в чеку спрощену назву товару/послуги.
Відповідальність
Цікавитесь, що вам може загрожувати, якщо назву товару (послуги) в чеку буде зазначено з порушенням?
Основна загроза в тому, що найменування товару (послуги) — обов’язковий реквізит касового чека, а помилки в заповненні обов’язкових реквізитів податківці традиційно розглядають як відсутність того чи іншого реквізиту. Як наслідок, такий документ не вважатиметься розрахунковим.
У свою чергу, таке порушення тягне за собою накладення штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 100 % вартості товарів (послуг), проданих за таким чеком, і 150 % за кожне наступне вчинене порушення.
Хоча ми вважаємо, що
підстави для цього застосування штрафу є, тільки якщо у чеку РРО/ПРРО взагалі відсутнє найменування товару
Якщо ж найменування є і воно забезпечує достатню ідентифікацію (написано «меблі», а не «ковбаса» ☺), чек РРО/ПРРО буде розрахунковим документом.
На цьому стояли, стоїмо і будемо стояти!
Висновки
- Податківці рекомендують зазначати в чеку назву групи за ДКПП як спрощену назву товару/послуги. Однак при цьому не відображаються споживчі ознаки товару/послуги, що може призвести до суперечок між продавцями і споживачами при поверненні придбаного товару/послуги.
- За відсутності в законодавстві формалізованих вимог до зазначення назви товару/послуги у фіскальному чеку говорити про помилки в цьому обов’язковому реквізиті не зовсім доречно. Тож головне, щоб такий реквізит був наявний у чеку РРО/ПРРО. Тоді штрафів, на нашу думку, бути не повинно.
