ПДВ-нюанси касового методу
ПЗ. Дату виникнення ПЗ за касовим методом визначають як дату зарахування (отримання) коштів (п.п. 14.1.266 ПКУ):
— на рахунки платника в банку / небанківському надавачу платіжних послуг;
— на електронний гаманець у емітента електронних грошей;
— на казначейські рахунки;
— у касу платника;
— на дату отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів/послуг.
При цьому базу оподаткування визначають за загальними правилами. Тобто дотримуючись вимог п. 188.1 ПКУ.
ПК. Право на ПК у касовиків виникає за датою списання коштів (п.п. 14.1.266 ПКУ):
— із рахунків платника в банку / небанківському надавачу платіжних послуг,
— з електронних гаманців у емітента електронних грошей;
— з казначейських рахунків;
— за датою видачі готівки з каси;
— за датою надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів/послуг.
Таке ПК-право підтверджує податкова накладна (ПН), зареєстрована в ЄРПН (пп. 198.6, 201.10 ПКУ). Ввізний ПДВ підтвердить митна декларація (п. 201.12 ПКУ). Отже,
ПК за грошима визначають тільки ті платники, що здійснюють операції з постачання, до яких застосовується касовий метод
Тобто у випадках, обумовлених п. 187.10 ПКУ, абзацами четвертим і п’ятим п. 187.1 ПКУ, а також п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. А от постачання за рахунок бюджетних коштів (п. 187.7 ПКУ) — не касовий метод. Тут ПК відображають за правилом першої події.
Розподіл ПК. До інших операцій, які одночасно здійснюються поряд з касовими, ПДВ-платники — касовики теж застосовують правило першої події (див. листи ДФСУ від 08.02.2019 № 460/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 15.01.2019 № 147/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тоді за придбаними товарами/послугами для одночасного використання і в касових, і в першоподієвих операціях (придбання подвійного призначення) виникає необхідність розподілу ПК: на касовий і першоподієвий — пропорційно обсягам постачання касових товарів/послуг (див. листи ДФСУ від 15.01.2019 № 148/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 28.09.2018 № 4233/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.13).
Що це за подвійні товари/послуги? Здебільшого це будуть придбання того ж характеру, що й ті, які підпадають під загальний розподіл за ст. 199 ПКУ — оренда офісу, комунальні платежі, послуги зв’язку, інші адміністративні витрати тощо (хоча тільки ними тут справа не обійдеться).
Чергове запитання, яке виникає: що вважати постачанням? Скоріш за все, податківці мали на увазі не оплату або першу подію, а саме постачання — тобто відвантаження товарів / надання послуг (у контексті п.п. 14.1.191 і п.п. 14.1.185 ПКУ), причому і за першоподієвими, і за касовими постачаннями.
Касовий розподіл ПК проводять у таблиці 4 додатка Д6 до ПДВ-декларації (п. 15 розд. III Порядку № 21*, БЗ 101.24, діяла до 01.04.2023).
Однак чіткого алгоритму такого розподілу ПК касовиками в ПКУ не знайти. Тож потрібно діяти, спираючись на логіку і роз’яснення податківців. А фіскали при одночасному застосуванні ПДВ-платником двох способів обліку ПЗ (а саме — касового методу і правила першої події) радять визначати ПК пропорційно призначенню та використанню таких подвійних товарів/послуг (див. лист ДПСУ від 17.03.2023 № 577/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 20.05.2021 № 1948/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.13). Тобто
розподіляють суто подвійний ПК, аби дізнатися, яку частину вхідного ПДВ за подвійними придбаннями включати до ПК за касовим методом, а яку — за правилом першої події
Якщо ж придбання призначаються виключно для касових операцій, то й ПК відображають за грошима без будь-якого розподілу. Так само чинять щодо першоподієвих операцій — ПК визнають за першою подією відповідно до п. 198.2 ПКУ.
І ще такий важливий момент. Якщо касовик придбаває товари/послуги тільки за передоплатою, то ніякого касового розподілу робити не треба. Адже у нього всі придбання будуть оплачені. А отже, право на відображення ПК вже буде.
Механізм розподілу ПК касовиками
Відразу виокремимо ситуацію, коли поряд з оподатковуваними у рамках касового методу ПДВ-обліку і першоподієвими операціями платник здійснює ще й звільнені від ПДВ касові операції (наприклад, згідно з п.п. 197.1.14 або п.п. 197.1.28 ПКУ). Тоді, вважаємо, алгоритм дій буде таким.
Передусім розподіляємо ПК за подвійними придбаннями, призначеними для здійснення оподатковуваних (касових і першоподієвих) і неоподатковуваних (касових) постачань, за правилами п. 199.1 ПКУ. Однак компенсуючі ПЗ за придбаннями для неоподатковуваних касових постачань нарахуємо не у момент такого розподілу, а тільки у тому періоді, коли буде здійснена їх оплата.
А вже потім (на другому етапі) решту ПК для оподатковуваних (касових і першоподієвих) постачань розбиваємо на суми ПДВ:
— що включаються до ПК за касовим методом, і
— що відносяться до ПК за правилом першої події.
Тобто при заповненні таблиці 4 додатка Д6 беремо вже частину вхідного ПДВ, яка після розподілу за ст. 199 ПКУ підлягає включенню до складу ПК. І далі її розподіляємо між касовими і першоподієвими операціями.
Алгоритм касового розподілу ПК. Щодо власне механізму касового розподілу ПК виділимо два етапи дій.
1. Визначаємо критерій розподілу. Тобто розраховуємо коефіцієнт розподілу вхідного ПК (Ккас) як частку касових операцій у загальному обсязі постачань товарів/послуг у звітному періоді. Для цього використовуємо формулу:
Ккас = Vпосткас : Vпостзаг,
де Vпосткас — обсяг постачань за звітний період (без ПДВ), за якими ПЗ визначаються за касовим методом;
Vпостзаг — загальний обсяг постачань за звітний період (без ПДВ), за якими ПЗ визначаються за правилом першої події і касовим методом.
Відтак, суму вхідного ПДВ за товарами/послугами, одночасно задіяними в першоподієвих і касових операціях, розподіляють таким чином, як вартість товарів/ послуг, за якими ПЗ нараховуються за касовим методом, відноситься до загальної вартості поставлених товарів/послуг. Врахуйте:
на відміну від розподільчих правил, установлених п. 199.1 ПКУ, де коефіцієнт анти-ЧВ застосовується протягом року та наприкінці року перераховується, для касових операцій жодних подібних вимог немає. Відтак, касовий коефіцієнт розподілу ПК слід розраховувати кожного місяця
(див. лист Міндоходів від 06.08.2013 № 14061/7/99-99-19-04-02-17). І цей показник може відрізнятися в різних звітних періодах. Причому ніяких перерахунків наприкінці року не здійснюють.
2. Визначаємо обсяг придбань (Vпридбкас) і вхідного ПДВ (ПКкас) для касових операцій. Для цього використовуємо відповідні формули:
Vпридбкас = Vпридбподв х Ккас
і
ПКкас = ПКподв х Ккас,
де Vпридбподв — загальна вартість (без ПДВ) неоплачених подвійних придбань товарів/послуг;
ПКподв — загальна сума вхідного ПДВ за неоплаченими подвійними придбаннями товарів/послуг.
Ну а тепер розглянемо касовий розподіл ПК на умовному прикладі.
Приклад. Підприємство застосовує касовий метод ПДВ-обліку — надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Господарські операції касовика за вересень покажемо в табл. 1.
Таблиця 1. Операції, здійснені касовиком за вересень
| Найменування операції | Сума операції (без ПДВ), грн | ПДВ 20 %, грн | Період оплати |
| Постачання товарів/послуг | |||
| Постачання (відвантаження товарів / надання послуг) за касовим методом (надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення) | 1200000 | 240000 | Не має значення — важливий тільки для придбання товарів/послуг |
| Постачання за першою подією | 400000 | 80000 | |
| Придбання подвійного призначення | |||
| Оренда офісу | 50000 | 10000 | Вересень |
| Комунальні послуги | 160000 | 32000 | Жовтень |
1. Розрахуємо касовий коефіцієнт розподілу вхідного ПК за вересень:
Ккас = 1200000 грн : (1200000 грн + 400000 грн) = 0,75.
2. Визначимо обсяг неоплачених придбань товарів/послуг для касових операцій:
Vпридбкас = 160000 грн х 0,75 = 120000 грн.
Знаходимо безпосередньо ПКкас:
ПКкас = 32000 грн х 0,75 = 24000 грн.
Заповнюємо таблицю 4 додатка Д6
Таблицю 4 додатка Д6 заповнюють будь-які касовики, які одночасно використовують придбані товари/послуги в касових і першоподієвих операціях. Причому незалежно від того, якою нормою ПКУ передбачена можливість застосування касового методу — п. 187.10 ПКУ, абзацами четвертим і п’ятим п. 187.1 ПКУ чи п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (п. 15 розд. III Порядку № 21, див. БЗ 101.24, діяла до 01.04.2023).
Основні правила заповнення таблиці 4 додатка Д6 наведемо у табл. 2.
Таблиця 2. Загальні правила заповнення касовиками таблиці 4 додатка Д6
| № з/п | Придбання товарів/послуг | У додатку Д6 |
| 1 | Для операцій, за якими ПЗ визначаються лише за загальним правилом першої події або тільки за касовим методом | Не відображаємо |
| 2 | Для одночасного використання в касових і першоподієвих операціях | Відображаємо в таблиці 4. Вартість неоплачених подвійних придбань товарів/послуг без ПДВ (гр. 5) розподіляємо між графами 7 і 9, а суми вхідного ПДВ за ними (гр. 6) — між графами 8 і 10 |
Усі інші показники в ПДВ-декларації і додатках до неї заповнюють за загальними правилами.
Порядок заповнення касовиками відповідних граф таблиці 4 додатка Д6 (див. лист ДПСУ від 11.12.2020 № 5145/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.24, діяла до 01.04.2023, роз’яснення ГУ ДПС в Одеській обл. від 23.09.2021) наведемо в табл. 3. Тут же покажемо дані з нашого прикладу, що розглядається.
Умовно приймемо, що на початок вересня залишилася не включеною до складу ПК сума касової ПН за подвійними придбаннями (комунальні послуги за серпень), яка не була сплачена в сумі 9000 грн, крім того ПДВ — 1800 грн. У вересні 30 % від цієї суми касовик сплатив (тобто у обсязі — 2700 грн і ПДВ — 540 грн).
Таблиця 3. Заповнюємо графи таблиці 4 додатка Д6
| Номер графи | Що зазначаємо | За даними прикладу, грн |
| 1 | Дані графи 13 таблиці 4 за попередній період | 9000 |
| 2 | Дані графи 14 таблиці 4 за попередній період | 1800 |
| 3 і 4 | Обсяг та суми ПДВ за товарами/послугами, які були придбані та оплачені у звітному періоді. Важливо: суми ПДВ з графи 4 включаються до ПК за наявності ПН, належним чином оформленої та зареєстрованої у ЄРПН | Обсяг — 50000, ПДВ — 10000 (сума оренди за вересень) |
| 5 і 6 | Обсяг придбаних товарів/послуг та суми ПДВ, які не оплачені у звітному періоді. Зазначені обсяги та суми ПДВ за придбаннями таких товарів/послуг розподіляються далі в графах 7, 8, 9, 10 | Обсяг — 160000, ПДВ — 32000 (комунальні послуги за вересень) |
| 7 і 8 | Частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (з граф 5 і 6 відповідно), які були придбані для касового методу | Обсяг —120000 (160000 х 0,75), ПДВ — 24000 (32000 х 0,75) |
| 9 і 10 | Частка обсягу та суми ПДВ неоплачених товарів/послуг (з граф 5 і 6 відповідно), які були придбані не для касового методу і ПК щодо яких формується за першою з подій | Обсяг — 40000 (160000 - 120000), ПДВ — 8000 (32000 - 24000) |
| 11 і 12 | Оплата із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу (з граф 1 і 2 відповідно). При цьому суми ПДВ з графи 12 включаються до ПК за наявності ПН, належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН | Обсяг — 2700, ПДВ — 540 |
| 13 і 14 | Залишок неоплачених товарів/послуг для застосування касового методу, що переноситься до граф 1 і 2 відповідно таблиці 4 за наступний звітний період. Значення графи 13 розраховується за формулою: гр. 1 - гр. 11 + гр. 7. Значення графи 14 розраховується за формулою: гр. 2 - гр. 12 + гр. 8 | Обсяг — 126300, ПДВ — 25260 |
Ну а тепер покажемо фрагмент заповнення касовиком таблиці 4 додатка Д6 до декларації з ПДВ за умовами нашого прикладу (див. табл. 4).
Таблиця 4. Розрахунок розподілу сум ПДВ (таблиця 4 додатка Д6)
| Залишок з поперед- нього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу | Придбання товарів/послуг | Оплата із залишку з попереднього(іх) періоду(ів) неоплачених товарів/послуг для касового методу (з колонок 1 та 2 відповідно) | Залишок неоплачених товарів/послуг для застосування касового методу, що переноситься до колонок 1 та 2 відповідно таблиці 4 розрахунку за наступний звітний (податковий) період | ||||||||||
| оплачені | неоплачені | з них | |||||||||||
| для касового методу | не для касового методу | ||||||||||||
| обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ | обсяг (без ПДВ) | ПДВ |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
| 9000 | 1800 | 50000 | 10000 | 160000 | 32000 | 120000 | 24000 | 40000 | 8000 | 2700 | 540 | 126300 | 25260 |
Заповнюємо таблицю 2.1 додатка Д1
У таблиці 2.1 додатка Д1 розшифровують весь ПК звітного періоду. При цьому у графі 4 «ознака касового методу» таблиці 2.1 позначку «+» проставляють тільки ПДВ-платники, які використовують касовий метод згідно з п. 187.10 ПКУ — постачальники ЖКГ-послуг (див. БЗ 101.24). Ця вимога прямо передбачена формою додатка Д1. Відповідно підсумковий ПК за такими касовими операціями ЖКГ-платник ПДВ відображає окремим рядком у таблиці 2.1 додатка Д1. Інші касовики відмітку про ознаку касового методу у графі 4 таблиці 2.1 додатка Д1 не проставляють.
Якщо сума ПДВ, зазначена в ПН, ураховується частково за касовим методом (згідно з п. 187.10 ПКУ, абзацами четвертим і п’ятим п. 187.1 ПКУ, п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) і частково за правилом першої події, то в таблиці 2.1 додатка Д1 такі суми ПДВ зазначають в окремих рядках. Таку вимогу вже давно висувають податківці (див. лист ДФСУ від 17.05.2016 № 5887/6/99-99-19-03-02-15). Хоча, на наш погляд, це має сенс лише у випадку, коли ПДВ-платник застосовує касовий метод відповідно до п. 187.10 ПКУ. Адже лише тоді у графі 4 таблиці 2.1 додатка Д1 має бути проставлена відповідна відмітка «+», яка й просигналізує податківцям про відображення ПК за касовим п. 187.10 ПКУ. Проте й для надавачів ЖКГ-послуг ця позначка вже не актуальна. Подробиці про це читайте у статті «Не проставили відмітку про ознаку касового методу ПДВ-обліку в таблиці 2.1 додатка Д1» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81 (ср. ).
Звісно, якщо за однією й тією ж ПН здійснювалися часткові оплати в різні звітні періоди, то у касовиків вона може бути включена до складу ПК і відображена в таблиці 2.1 додатка Д1 декілька разів (у різних місяцях у частині сплачених сум).
Наведемо приклад заповнення касовиками таблиці 2.1 додатка Д1 за даними нашого прикладу (див. табл. 5). Нагадаємо, касовий метод ПДВ-платник застосовує на підставі п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, тому жодної позначки в графі 4 не проставляємо.
Таблиця 5. Відомості про операції з придбання з ПДВ (таблиця 2.1 додатка Д1)
| № з/п | Постачальник (індивідуальний податковий номер) | Податкова накладна, інший документ | Обсяг постачання (без податку на додану вартість) | Сума податку на додану вартість | ||||
| період складання | ознака касового методу** | ознака здійснення операцій з придбання необоротних активів*** | основна ставка | ставка 7 % | ставка 14 % | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | 232323232323 | 08.2023 | 2700 | 540 | ||||
| 2 | 343434343434 | 09.2023 | 50000 | 10000 | ||||
| 3 | 273527352735 | 09.2023 | 40000 | 8000 | ||||
| Усього за звітний (податковий) період, у тому числі: | 92700 | 18540 | ||||||
| придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів | х | |||||||
| усього за касовим методом відповідно до п. 187.10 ст. 187 розділу V Кодексу | х | х | ||||||
Висновки
- Касовики включають суми вхідного ПДВ до складу ПК за грошима. А якщо придбання товарів/послуг з касовими операціями не пов’язано, тоді працює загальне правило першої події.
- За придбаними товарами/послугами для одночасного використання і в касових, і в першоподієвих операціях (придбання подвійного призначення), виникає необхідність розподілу ПК: на касовий і першоподієвий — пропорційно обсягам постачання.
- Суму вхідного ПДВ за товарами/послугами, одночасно задіяними в першоподієвих і касових операціях, розподіляють таким чином, як вартість товарів/послуг, за якими ПЗ нараховуються за касовим методом, відноситься до загальної вартості поставлених товарів/послуг.
- У таблиці 4 додатка Д6 до ПДВ-декларації розподіляють саме не оплачені у звітному періоді (графи 5 і 6) подвійні придбання товарів/послуг для касового (у графах 7 і 8) та некасового методу (у графах 9 і 10).
