Висновки документа
Для працівників з нефіксованим робочим часом надурочною є робота понад нормальну тривалість робочого часу, встановлену на тиждень. Запровадження підсумованого обліку робочого часу для таких працівників є недоцільним
Для початку пояснимо, про що мова.
Суть проблеми. Статтею 211 КЗпП визначено порядок та умови укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом. Особливість цього виду трудового договору полягає в тому, що його умови не встановлюють конкретний час виконання роботи працівником. Обов’язок працівника виконувати роботу за таким договором виникає виключно у разі її надання роботодавцем без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених ст. 211 КЗпП.
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити, зокрема, інформацію про інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати. Це так звані базові години та дні.
Кількість базових годин не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень. Це максимальні межі.
Цікаво, що працівник має право відмовитися від виконання роботи поза межами базових днів та годин, проте може й погодитися на таку пропозицію роботодавця.
Працівник погоджується? Тоді починає працювати ч. 14 ст. 211 КЗпП. В ній зазначено таке: у разі згоди працівника на залучення до роботи поза межами базових днів або годин його робота оплачується у розмірі, не меншому ніж передбачено умовами трудового договору, а у разі перевищення нормальної тривалості робочого часу — в порядку, передбаченому ст. 106 КЗпП.
Тобто для того, щоб визначити порядок оплати годин, відпрацьованих за межами базових, потрібно кількість фактично відпрацьованих годин за певний період порівняти з нормою.
Зауважимо, що за загальним правилом, визначеним у ст. 62 КЗпП, надурочними вважають роботи понад установлену тривалість робочого дня. При цьому в ст. 106 КЗпП визначено, що у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад установлений робочий час в обліковому періоді.
Та що є нормою для працівника з нефіксованим робочим часом для цілей визначення надурочних годин?
Ми попросили Мінекономіки надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
Працівник з нефіксованим робочим часом. Кількість базових годин — 40 годин на тиждень. Кількість базових днів — 5 днів на тиждень. Вихідні дні — субота та неділя.
У випадку відпрацювання всіх базових годин відповідно до наведених умов маємо у липні 2023 року 168 годин. Працівник фактично за липень відпрацював 100 годин, у тому числі з 17 по 23 липня — 48 годин.
Чи потрібно 8 годин, що відпрацьовані понад 40 годин протягом робочого тижня з 17 по 23 липня оплачувати у підвищеному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП? Чи їх оплачувати відповідно до умов трудового договору, оскільки за місяць працівник відпрацював 100 годин замість 168?
Що говорить Мінекономіки? З відповіддю на наш запит ви ознайомилися на початку цього коментаря. На думку відомства, оплата відповідно до ст. 106 КЗпП провадиться за роботу за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, якщо фактична кількість відпрацьованих працівником годин перевищує нормальну тривалість робочого часу, встановлену ст. 50 КЗпП. Звідси міністерство робить висновок, що у наведеній нами ситуації у подвійному розмірі мають бути оплачені 8 годин, відпрацьовані понад 40 годин протягом робочого тижня.
З урахуванням наведеного можна зробити висновок, що у випадку укладення трудового договору з нефіксованим робочим часом маємо потижневий облік робочого часу. Відповідно наявність годин, відпрацьованих понад норму, визначаємо після закінчення тижня. При цьому, на наш погляд, для цілей визначення годин, що підлягають оплаті у підвищеному розмірі відповідно до ст. 106 КЗпП, орієнтуватися слід на кількість базових годин на тиждень, встановлену для працівника відповідно до умов трудового договору. Річ у тім, що роботодавець може встановити меншу нормальну тривалість робочого часу, ніж передбачена ст. 50 КЗпП. Також для працівника може бути встановлена скорочена тривалість робочого часу згідно зі ст. 51 КЗпП, що також повинно бути враховано при визначенні кількості базових годин на тиждень.
А чи можна за працівником з нефіксованим робочим часом вести підсумований облік робочого часу й визначати надурочні години за обліковий період, наприклад місяць? Мінекономіки вважає такий варіант недоцільним.
