СТО в селі: як організувати роботу без РРО/ПРРО

Ситуація. ФОП — платник єдиного податку (ЄП) групи 2 має СТО, розташовану на території села. Чи потрібний йому РРО/ПРРО? Чи можна приймати оплату від клієнтів із використанням розрахункових книжок (РК) і книг обліку розрахункових операцій (КОРО)? Які ще варіанти можливі, аби уникнути застосування касового апарату?

Діяльність СТО не вписується в безРРОшний п. 1 Переліку № 1336*

* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.

За приписами п. 6 ст. 9 Закону про РРО в парі з п. 296.10 ПКУ

Звісно, такий обов’язок виникає, якщо при розрахунках із споживачами вони здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) (ст. 3 Закону про РРО).

Разом з тим ст. 10 Закону про РРО за певних умов дає можливість замість касового апарата використовувати КОРО з РК. Для цього треба, щоб ваш вид діяльності було включено до спеціального Переліку № 1336, розробленого на виконання зазначеної статті. Безпосередньо про ФОП-єдинників, що провадять свою діяльність на території сіл і селищ, згадується в п. 1 Переліку № 1336. Проте пільгова діяльність обмежена лише роздрібною торгівлею товарами (крім підакцизних товарів). Тобто

У свою чергу, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів на СТО хоч і належить до секції G «Оптова та роздрібна торгівля» КВЕД-2010*, однак класифікується в окремому класі з кодом 45.20. Натомість роздрібна торгівля має у цій секції коди, що відповідають розділу з кодом 47 «Роздрібна торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами». Тож СТО, що належить ФОП-другогрупнику і розташована в селі чи селищі, претендувати на застосування РК та КОРО згідно з п. 1 Переліку № 1336 не може.

* Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

СТО в гірському селі/селищі: можна без РРО за п. 22 Переліку № 1336

Насамперед звертає на себе увагу п. 22 — провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл, селищ і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 № 56/95-ВР надано статус гірських.

Отже, суто теоретично СТО, про яке йдеться в описаній вище ситуації, може скористатися цією пільгою, якщо населений пункт, в якому воно розташовано, має:

— по-перше, гірський статус. Перевірити це можна за переліком, затвердженим постановою КМУ від 11.08.95 № 647;

— по-друге, сільський статус. Його можна визначити за КАТОТТГ. Село в ньому позначено літерою «С», селище міського типу — «T», просто селище — «X».

У такому разі дійсно можна обійтися без РРО/ПРРО, однак доведеться

Така вимога міститься у п. 5 ст. 3 Закону про РРО. Головна її складова — на кожну розрахункову операцію виписувати розрахункову квитанцію (з них складається РК) і видавати її покупцеві. А в кінці дня заносити суму виторгу одним рядком у КОРО. Докладніше по це читайте в статті «Використовуємо розрахункові квитанції» // «Податки & бухоблік», 2022, № 5 (ср. ).

Діяльність СТО — непобутові послуги: п. 11 Переліку № 1336 не допоможе

Серед інших пунктів Переліку № 1336 варто зупинитися на п. 11, згідно з яким суб’єкти господарювання незалежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, в тому числі ФОП — платники ЄП груп 2 — 4, мають право проводити розрахунки без застосування РРО/ПРРО з використанням РК та КОРО при наданні побутових послуг на території села, селища.

Які саме послуги в цілях застосування цього пункту належать до побутових? Це, зокрема, ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття тощо (БЗ 109.03). І хоча ремонт автотранспортних засобів на СТО в п. 11 Переліку № 1336 не згадується, із сказаного вище можна зробити висновок:

Цей висновок має важливе значення для тих, хто захоче отримати повне звільнення як від РРО/ПРРО, так і від КОРО з РК.

СТО може працювати без РРО, якщо оплата дистанційна

Таку можливість надає п. 14 ст. 9 Закону про РРО при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Причому в такому разі вам не потрібні не тільки РРО/ПРРО, а й КОРО з РК.

Але, як свідчить практика, фіскали проти того, щоб це звільнення поширювалося на роботи (див. листи ДПСУ від 02.05.2023 № 1080/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 05.05.2023 № 1145/ІПК/99-00-07-04-01-06 тощо). Адже в п. 14 ст. 9 Закону про РРО згадуються тільки послуги.

Якщо виходити з норм ЦКУ, то щоб визначити, надає суб’єкт послугу чи виконує роботу, слід орієнтуватися на результат здійсненої операції. Так, якщо суб’єкт:

— здійснює операцію, яка споживається в процесі надання (наприклад, навчає людей, розміщує на сайті рекламу, надає консультацію з питань бухобліку, доступ до інформації, хостинг тощо), то така операція є послугою;

— виконує операцію, в результаті чого замовнику передається матеріальний об’єкт, утворений при здійсненні операції (збудовано будинок, вироблено меблі, намальовано картину тощо), то така операція є роботою, а тому на неї вищезгадане звільнення не поширюється.

Щодо діяльності СТО важко сходу визначитися, є це послугою чи роботою. Наприклад, поточне обслуговування авто, миття, полірування, напилення та фарбування антикорозійне оброблення, що входять до класу з кодом 45.20 «Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів» — це, радше за все, послуги.

А от механічний ремонт, ремонт електричних систем, кузовів, запчастин, лобового скла та вікон, сидінь, шин і камер, їх установлення або заміна, які виконуються на СТО, зазвичай відповідають ознакам договорів підряду (див. гл. 61 «Підряд» ЦКУ). За таким договором підрядник (СТО) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник — прийняти та оплатити виконану роботу. Тобто предметом такого договору є саме робота.

Втім, цієї дилеми можна уникнути, якщо для цілей застосування РРОшних норм використовувати поняття послуги з ПКУ, що включає в себе також роботи. А раз для цілей Закону про РРО роботи прирівнюються до послуг (про що якраз свідчить висновок податківців із попередньої рамки), то

Для остаточної впевненості радимо поцікавитися у фіскалів їхньою думкою щодо звільнення від РРО/ПРРО послуг із технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, що надаються вашою СТО. Якщо сформулюєте запит саме так, є висока ймовірність того, що вони не стануть відокремлювати роботи від послуг і погодяться на звільнення від використання РРО/ПРРО всієї діяльності СТО в цілому.

У такому разі візьміть до уваги, що головною умовою для застосування п. 14 ст. 9 Закону про РРО є не дистанційне надання послуг, а дистанційна оплата за них. Причому розрахунки за надані послуги мають проводитися виключно дистанційно.

Які саме системи оплати потрапляють під дистанційні, пояснюється в листі НБУ від 13.01.2021 № 57-0010/2314. Нацбанк вважає, що

Із цим погоджуються і фіскали (листи ДПСУ від 13.02.2023 № 282/ІПК/99-00-07-04-01-06, від 19.05.2023 № 1224/ІПК/99-00-07-04-01-06 тощо).

Таким чином, можна вимагати оплату за послуги СТО як до їх надання (в тому числі й часткову), так і після, однак приймати кошти класичним способом (готівкою або з використанням POS-термінала) не можна. Інакше розраховувати на послугове звільнення від РРО/ПРРО не вийде.

Облік товарних запасів на СТО

Це останнє, що вам важливо знати. На думку податківців, ФОП, які працюють у сфері послуг, повинні вести облік тих запасів, які включаються до вартості послуг (сировина, матеріали, запчастини тощо). Наприклад, якщо ФОП ремонтує автомобілі, то слід вести облік придбаних і витрачених запчастин, мастила тощо.

Разом з тим ФОП-єдинники, які не зареєстровані платниками ПДВ і не займаються реалізацією ТСПТ, ліків, медвиробів, «ювелірки», прямо звільнені від ведення обліку товарних запасів (п. 12 ст 3 Закону про РРО). Тож якщо ви вписуєтесь у цей виняток, веденням товарного обліку можна не перейматися.