Сумісники в Об’єднаній звітності

Кількісні показники

У заголовній частині Податкового розрахунку та в заголовній частині 4ДФ є рядки з кількісними показниками працівників/застрахованих осіб/платників податків. Розглянемо, в яких рядках ураховуємо сумісників, а в яких ні.

Податковий розрахунок. При розрахунку показників рядків 101 — 103 з показником середньооблікової кількості штатних працівників за звітний період, всього та за окремими категоріями осіб, а також рядка 104 з обліковою кількістю штатних працівників, не враховуємо зовнішніх сумісників. Якщо ж працівник — внутрішній сумісник, то його враховують як одну особу (один раз) в числі основних штатних працівників (п.п. 2.6.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286).

Рядок 105. У ньому зазначають кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату. Якщо сумісник — зовнішній, то його враховуємо, як повноцінну одиницю. Якщо сумісник — внутрішній, то рахуємо його один раз у числі застрахованих осіб.

Додаток 4ДФ. Рядок 04 з кількістю осіб, що працювали за трудовими договорами (контрактами) (ознака 101). Тут важливий саме факт нарахування доходу працівнику у відповідному місяці звітного кварталу. А ось статус особи — сумісник чи основний — не важливий. При цьому якщо особа працює в одного роботодавця за основним місцем роботи та за внутрішнім сумісництвом, то при підрахунку враховуємо її один раз.

Д1, Д5 та 4ДФ до Розрахунку

Д5. Почнемо з трудового додатка Д5. У ньому інформацію про прийняття, переведення, переміщення, звільнення сумісника, а також надання відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами та для догляду за дитиною відображаємо за загальними правилами. При цьому формуючи рядки на прийняття, переведення, переміщення, звільнення, в графі 07 зазначаємо категорію особи 2 — наймані працівники (без трудової книжки).

Д1. Інформацію про доходи, нараховані працівнику за місцем роботи за сумісництвом, відображаємо окремо від інших доходів, у тому числі від доходів, нарахованих за основним місцем роботи, якщо працівник — внутрішній сумісник. У графі 21 «Ознака наявності трудової книжки (1 — так, 0 — ні)» за доходами, нарахованими за сумісництвом, проставляємо ознаку «0 — ні», навіть якщо це внутрішній сумісник.

4ДФ. При заповненні цього додатка головують ознаки доходів, а не статус працівника — основний чи сумісник. Тож навіть якщо працівник отримує зарплату за двома трудовими договорами (є внутрішнім сумісником), то в 4ДФ відображаємо таку зарплату загальною сумою.

Розглянемо приклади.

Числові приклади

Інформацію про прийняття працівника на роботу за сумісництвом буде зазначено в Д5 так, як показано на рис. 1. Серед іншого, в графі 07 зазначаємо категорію «2» — працівник без трудової книжки, а в графі 11 — ознаку «1» — внутрішній сумісник.

Переходимо до Д1. Підприємство відобразить відомості щодо доходів працівника в Д1 так, як показано на рис. 2. Зверніть увагу на те, що на працівника сформовано 2 рядки, проте кількість днів у трудових відносинах усього протягом звітного місяця (графа 14) зазначаємо лише в одному з них.

Наступний додаток — 4ДФ. У його розд. І зарплатні доходи працівника, що нараховані за двома трудовими договорами, відображаємо загальною сумою з ознакою доходу «101». Це узгоджується з приписами п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку.., затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок № 4). У них зазначено, що щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Тому підприємство заповнить розд. І 4ДФ на працівника з прикладу 1 так, як показано на рис. 3.

Зверніть увагу на те, що за рядком, сформованим на працівника в розд. І 4ДФ (рис. 3), залишилася незаповненою графа 7 з датою прийняття на роботу. Податківці наполягають: якщо працівника оформлено на роботу за внутрішнім сумісництвом, тобто місце роботи працівника не змінювалося (працівник поряд із своєю основною роботою виконує роботу за внутрішнім сумісництвом на тому ж самому підприємстві), то графу 7 «Дата прийняття на роботу» рядка 06 розд. І 4ДФ до Розрахунку заповнювати не потрібно (див. роз’яснення в категорії 103.25 БЗ).

З 01.01.2023 допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ за сумісництвом нараховують виключно у випадку отримання вмотивованої відмови в призначенні такої допомоги за основним місцем роботи. Проте в Д1 зазначаємо кількість днів тимчасової непрацездатності повністю відповідно до отриманого листка непрацездатності, незважаючи на те, що вони не були оплачені. Тож на працівника з прикладу 2 буде заповнено Д1 так, як показано на рис. 4.

Як бачите, на рис. 4 у рядку із лікарняними за серпень 2023 року у графі 12 зазначено 6 календарних днів хвороби, хоча оплачені тільки перші 5 із них. У рядку із лікарняним за вересень у графі 12 зазначено 4 дні хвороби. Проте сумові графи цього рядка порожні, оскільки допомога по тимчасовій непрацездатності не нараховувалася.

Таким чином, якщо працівник хворів і не працював, то

Ігнорувати вимоги порядку заповнення Д1 не потрібно.

Щодо 4ДФ, то звичайні роботодавці нараховані суми зарплати та лікарняних відобразять у розд. І цього додатка єдиною сумою з ознакою доходу «101». А ось роботодавці — резиденти Дія Сіті повинні зазначити лікарняні працівника в окремому рядку з ознакою доходу «127». На цьому наполягають податківці в роз’ясненні з категорії 103.25 БЗ.

Ненадання за сумісництвом допомоги по вагітності та пологах не позбавляє працівницю права на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами. Якщо таку відпустку надаєте, то обов’язково її початок та закінчення зазначаєте в Д5 до Розрахунку (див. рис. 5). У графі 07 за рядком з датами початку/закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами проставляєте категорію особи «5». Нагадуємо, що за таким рядком кадрові графи 13 — 15 не заповнюємо.

Щодо Д1. Тут також слід дотримуватися загальних правил відображення періоду відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Навіть незважаючи на те, що нарахувань не буде. Тож підприємство відобразить у Д1 відомості на працівницю так, як показано на рис. 6.