* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40386
Висновок документа
Госпсуб’єкти, що мають ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним**, можуть передавати на зберігання пальне іншим суб’єктам, які мають відповідні ліцензії, та провадити подальший продаж такого пального з вказаних місць зберігання
** Далі для зручності називаємо такий вид ліцензії — ліцензія «без місць».
Консультація, що коментується, містить відповідь головних податківців на запитання:
— чи має право госпсуб’єкт за наявності ліцензії «без місць» (далі — Ліцензіат) передавати пальне на зберігання іншим особам?
Ліберальні висновки у цій консультації нас приємно здивували. Отже — про розглянуту в ній ситуацію й проблеми трохи детальніше.
Політ (не)фіскальної думки. Даючи відповідь на запитання, для обґрунтування своїх висновків фіскали «фланірують» поміж різних цитат зі ст. 15 Закону № 481, норм з п.п. 14.1.32 ПКУ (термін «відповідальне зберігання»), норм ГКУ та ЦКУ (щодо вільності договірних відносин) та міркувань на тему, що договір схову (зберігання) не є договором на реалізацію товарів…
Урешті-решт «на базі» згаданих норм/міркувань автори роблять висновок, що госпсуб’єкти, які мають ліцензію «без місць», можуть передавати на зберігання пальне іншим суб’єктам, які отримали ліцензії на зберігання пального та/або на оптову торгівлю пальним з місцем торгівлі, та провадити подальший продаж такого пального з указаних місць зберігання.
Таким чином, на підставі ліцензії «без місць» Ліцензіат може здійснювати таке!
По-перше — передавати пальне на зберігання третім особам за умови наявності у цих осіб видів ліцензій, що надають їм право зберігати пальне, яке їм не належить. Тут зазначимо, що спрощена («лайт») ліцензія на зберігання пального*** для третьої особи (Зберігача), що зберігає пальне Ліцензіата, не пройде! Тобто у Зберігача має бути або «повноцінна» ліцензія на зберігання пального, яка дозволяє зберігати й чуже пальне, або — ліцензія на оптову торгівлю з місцем торгівлі. І — саме з тим місцем, у якому зберігається це пальне Ліцензіата. До речі, це може бути і ліцензія на виробництво пального чи на роздрібну торгівлю пальним, які теж «охоплюють» зберігання****, але фіскали їх чомусь не згадали…
*** За такою «лайт»-ліцензією (яка теж не потребує подання відповідних документів) можна зберігати лише власне пальне, інакше — штраф пів мільйона гривень!
**** Адже госпсуб’єкт «має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії» (ст. 15 Закону № 481).
По-друге— здійснювати діяльність, яка передбачає продаж Ліцензіатом такого пального з місця зберігання / місця оптової торгівлі пальним інших госпсуб’єктів. А з цього висновку випливає, що саме для Ліцензіата (поклажодавця) таке місце не має вважатись місцем торгівлі пальним!
Отже, фактично такий ліберальний підхід дозволяє за наявності ліцензії «без місць» Ліцензіату торгувати оптом пальним з «чужого» місця зберігання або/та місця оптової торгівлі (виробництва чи роздрібної торгівлі) пальним.
Наша думка (сутність проблем та законність висновку). Такий висновок податківців не може не радувати, бо відкриває-розширює можливості ліцензії «без місць», точніше «узаконює» деякі схеми роботи за такою ліцензією! Але викладене податківцями підґрунтя до цього висновку якесь непереконливе. Тож давайте разом подивимось: чи відповідає їх висновок нормативам?
Нагадаємо, що низку «слизьких» питань, пов’язаних із оптовою торгівлею пальним за ліцензією «без місць», ми вже аналізувати у матеріалі «Оптова торгівля пальним без місця: проблемні ситуації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.
Небезпека для працюючих за ліцензією «без місць», криється у тому, що операції/діяльність за конкретною схемою оптової торгівлі фіскали можуть інтерпретувати як оптову торгівлю пальним із місцем торгівлі. А це потребує наявності іншого виду «оптової» ліцензії — з місцем торгівлі
І впаяти (за кожне таке «місце») півмільйонний штраф, як за діяльність без ліцензії з місцем торгівлі. Ще й можуть висуватись претензії: щодо зберігання пального без наявності ліцензії на зберігання пального у такому місці та — щодо нереєстрації у цьому місці торгівлі акцизного складу (останнє взагалі карається мільйонним штрафом)!.. ☹
Тому щоб кваліфікувати конкретні операції чи схему роботи як таку, що відповідає ліцензії «без місць», авторам консультації треба було в першу чергу аналізувати (наводити) терміни «оптова торгівля пальним» та «місце торгівлі пальним». Що ми, власне, і зробили у згаданому вище матеріалі. А от фіскали ці терміни в БЗ, що коментується, навіть не згадали… Хоча в іншій консультації в БЗ 113.02 вони прямо роблять на цьому акцент...
Отже, у тій ситуації, якій присвячена консультація, головне питання ми бачимо у тому, чи не вийде за межі ліцензії «без місць» діяльність з продажу Ліцензіатом пального з місця його зберігання? Тобто чи не буде це місце саме щодо Ліцензіата розцінене як його місце оптової торгівлі пальним?
Тож нагадаємо з Закону № 481 термін «місце оптової торгівлі пальним». Це —
«місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування»
Тут, начебто, все натякає на те, що наше місце зберігання пального слід вважати «місцем оптової торгівлі» (що вимагало б наявності у Ліцензіата (поклажодавця) ліцензії на оптову торгівлю пальним саме з цим місцем торгівлі)…
Але! Зауважимо, що у визначенні мова йде про споруди/обладнання/ємності для торгівлі, що використовуються на праві власності або користування! А у нашому випадку (відповідального зберігання) оптовий торговець — Ліцензіат (він же поклажодавець за договором зберігання) не має ні права власності, ні права користування на споруди/ємності, у яких зберігається пальне! Ними користується саме Зберігач, а Ліцензіат (поклажодавець) за таким договором отримує від Зберігача послуги зі зберігання пального, а не ємності (споруди, обладнання) у користування. Тож вважаємо, що
ліберальний висновок фіскалів відповідає діючим нормативам, і такі операції з передання пального на зберігання і продажу його з використанням цього місця — є в межах ліцензії «без місць»
І виходить, що місце торгівлі пальним начебто й є, але формально у Ліцензіата його немає. А звинуватити Зберігача у оптовій торгівлі пальним із цього місця без ліцензії теж у фіскалів ніяк не вийде: адже термін «оптова торгівля пальним» передбачає його «придбання й подальшу реалізацію», чого Зберігач у такій схемі явно не робить…
Важливо! А от якщо б Ліцензіат орендував (або використовував власні) споруди/ємності для зберігання пального, яким торгує, то тоді це вже б точно було його «місце оптової торгівлі», а також — місце зберігання пального (для цілей ліцензії на зберігання) та акцизний склад — для цілей сплати пального акцизу! Тож такому Ліцензіату вже б світили згадані чималі штрафи (за діяльність без ліцензії з місцем торгівлі та/або ліцензії на зберігання, та — за нереєстрацію акцизного складу).
Зазначимо, що цю консультацію податківці фактично побудували на відповіді (на запитання 5), яка пролунала в листі ДПСУ від 12.07.2023 № 1833/ІПК/99-00-09-04-03-06. Цей лист містить у собі інші вельми цікаві питання і проблеми щодо ліцензії «без місць», але про це поговоримо у окремій публікації («Торгівля пальним «без місць», але з чужого «місця» зберігання» // «Податки & бухоблік», 2023, № 74).
