* zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40686
Запитання в консультації, яку сьогодні коментуватимемо, сформульовано так: на підставі якого документа можна провести через РРО та/або ПРРО операцію повернення товарів у випадку неотримання або відмови від товару покупцем, при відправленні їх за допомогою служб доставки?
Ось як відповіли на нього фіскали:
Висновок документа
Достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції від служби доставки про повернення відправлення та чека РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.
Акт на повернення коштів складати не потрібно, оскільки такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю, а сума повернення перевищує 100 грн
Не маємо сумнівів, що цей висновок слід сприймати через призму роз’яснення ДПСУ від 11.08.2023.html, яким вона намагається змусити інтернет-торговців, що відправляють товар з післяплатою через «Нову пошту», пробивати фіскальний касовий чек у момент передачі товару «Новій пошті». Тобто ще задовго до отримання продавцем оплати за цей товар (подробиці шукайте в статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68).
У такому разі закономірним виглядає запитання: а що робити продавцеві, який прийняв такі правила гри від головних фіскалів, якщо покупець із певних причин відмовиться оплатити товар або взагалі за ним не з’явиться?
Погодьтеся, воно зовсім не пусте, оскільки інтернет-торговець, який пробив чек при відвантаженні товару, по суті, заявив фіскалам про його реалізацію. Адже всі чеки надходять на сервер ДПСУ. Але грошей за цей товар він так і не отримав. При перевірці це може призвести до того, що контролери заявлять про приховування цих коштів від оподаткування. Скажуть, наприклад, що кошти були отримані на особисту картку ФОП.
Через це, аби упередити такі можливі негативні наслідки, головні фіскали й радять продавцеві при зворотному отриманні від служби доставки товару, який не прийнятий і не оплачений покупцем, провести таку операцію через РРО/ПРРО. Документами, на підставі яких слід це зробити, будуть:
— квитанція від служби доставки про повернення відправлення з товаром;
— чек РРО/ПРРО, в яких такий товар ідентифіковано (мається на увазі той первісний чек, що пробитий при відвантаженні товару і вкладений у посилку з ним).
Питаєте, чим вони обґрунтовують свої поради?
Аргументи фіскалів. Аби їх одразу не підняли на сміх, ДПСУ завбачливо посилається на нормативку: відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку № 547 реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.
Оце, власне, й усе. Однак наведена норма лише посилює здивування: а де взагалі фіскали бачать розрахункову операцію в ситуації, коли відбувається тільки повернення товарів без повернення коштів покупцеві? І де вони бачать ту особу, якій слід видати розрахунковий документ?..
Примітним є те, що свого часу головне податкове відомство вже наступало на ці самісінькі граблі (див. лист ДПСУ від 27.01.2020 № 301/6/99-00-05-04-01-06/ІПК і наш коментар до нього в статті «РРО в Інтернеті: без грошей і навіть без покупця?!» // «Податки & бухоблік», 2020, № 18). І відтоді в законодавстві нічого з цього приводу не змінилося. Повторимо стисло свої міркування.
Наші контраргументи. Однією з ознак розрахункової операції ст. 2 Закону про РРО називає видачу готівкових коштів за повернутий покупцем (!) товар або, в разі застосування банківської платіжної картки, оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Зрозуміло, в ситуації, що розглядається, жодної видачі готівки або повернення безготівкових коштів на картку немає, бо покупець їх і не сплачував. Цього не заперечують і самі податківці.
А якщо власне розрахункової операції немає, то й реєструвати повернення товарів через касовий апарат не треба
І взагалі при застосуванні РРО/ПРРО орієнтуватися слід на рух грошей, а не на рух товарів. Тобто поки гроші не надійдуть продавцеві або не будуть повернуті покупцю, якщо останній вирішить у встановлених законодавством випадках повернути товар, говорити про застосування РРО/ПРРО абсолютно не доречно. Пора б уже нарешті цю прописну істину засвоїти й ДПСУ.
Що робити торговцям. Передусім розібратися з тим, чого хочуть фіскали і на що ви готові піти у зв’язку з цим.
По-перше, консультація, що коментується, спрямована тільки на інтернет-торговців, які за післяплатою продають товар саме через «Нову пошту». Звідси висновок: оскільки ДПСУ вимагає пробивати первісний чек при відвантаженні товару саме цій службі доставки, то й вимога бити чек при поверненні неоплаченого покупцем товару поширюється тільки на співпрацю з «Новою поштою».
Натомість,
якщо ви продаєте товар з післяплатою через «Укрпошту», то РРО/ПРРО не потрібно застосовувати взагалі
Ні при передачі товару «Укрпошті», ні при поверненні від неї такого товару, неоплаченого покупцем.
По-друге, якщо ви все ж вирішили пристати на вимоги фіскалів, то при оформленні чека на товар, який вам повертає «Нова пошта» через відмову або неявку покупця, дотримуйтесь алгоритму дій при поверненні товарів, передбаченого розд. ІІІ Порядку № 547. Тобто проводьте вартість такого товару через РРО/ПРРО шляхом реєстрації від’ємної суми з роздрукуванням видаткового фіскального чека. А от акт про видачу коштів складати не треба. І зовсім не тому, що Порядок № 547 передбачає його складання, якщо сума повернення перевищує 100 грн. А тому, що кошти за товар ніхто нікому взагалі не повертає. Та й ідентифікувати покупця з дотриманням усіх правил ви все одно не зможете.
Ну і по-третє, якщо вирішили не йти на компроміс із власною совістю, тримайтеся до кінця! Тоді вже ніяких чеків ні при відвантаженні неоплаченого товару «Новій пошті», ні при його поверненні від неї. Упевнені, це тимчасове затьмарення у мізках фіскалів, і рано чи пізно воно все одно розсіється, як це бувало вже не раз.
