висновок документа
При зворотному отриманні від перевізника товару, який не прийнятий і не оплачений покупцем, продавець має провести таку операцію через РРО. При цьому акт про видачу коштів не складається
Схоже, роз’яснювальний абсурд фіскалів щодо застосування РРО при інтернет-торгівлі досяг апогею. А це змушує замислитися над висновками решти консультацій на цю тему. Чи хоч одна з них відповідає Закону або принаймні здоровому глузду? Чи варто прислухатися до кожного їхнього слова, чи вже давно час покладатися лише на себе?..
Що ж на цей раз утнули фіскали? Фабула листа, що коментується, така. Суб’єкт господарювання планує здійснювати реалізацію товару через Інтернет із доставкою покупцям за допомогою сторонніх перевізників та укладенням відповідного договору із банком про перерахування коштів продавцю у разі фактичного отримання товару покупцем.
Інакше кажучи, мова йде про продаж товару з післяплатою (у широкому розумінні, коли сплачену покупцем вартість товару переказують (перераховують) продавцеві безготівково через банк). Певно, саме через це фіскали не стали відповідати на перше запитання: коли пробивати через РРО товар, що реалізований дистанційним способом та переданий покупцю через перевізника? Адже якщо оплата за реалізовані товари здійснюється виключно у безготівковій формі через банк за рахунком-фактурою, накладною тощо, застосування РРО є необов’язковим (див., наприклад, лист ДПСУ від 29.01.2020 р. № 336/6/99-00-05-04-01-06/ІПК).
Та навіть якби цей товар було оплачено готівкою (скажімо, як при традиційній післяплаті, коли в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця), то чек РРО у цьому випадку зобов’язане видавати поштове відділення.
Отже, як бачите, у продавця за будь-яких обставин немає обов’язку пробивати чек РРО при передачі товару перевізнику, якщо товар продається на умовах післяплати. Утім, фіскали наполегливо просувають думку про те, що друкувати такий чек треба (детальніше про це — у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 94, с. 10).
А якщо покупець з певних причин не отримає посилку з товаром у відділенні перевізника (отже, не оплатить товар) і вона повернеться на склад продавця? Фіскали у листі, що коментується, стверджують: продавець має дотримуватися алгоритму дій при поверненні товарів (послуг)*, передбаченого Порядком реєстрації та застосування РРО, затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547. Тобто проводити вартість такого товару через РРО шляхом реєстрації від’ємної суми або за допомогою операції «службова видача» з роздрукуванням видаткового фіскального чека. А от акт про видачу коштів складати не треба.
* Детальніше про цей алгоритм див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 77, с. 17.
Погодьтеся, безглуздо навіть припускати, що неотриманий і неоплачений покупцем товар, який де-юре ні на мить не вибував із власності продавця, при зворотному поверненні на склад від перевізника слід проводити через РРО! Бо тут і близько немає ознак розрахункової операції, серед яких ст. 2 «РРОшного» Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР називає видачу готівкових коштів за повернутий покупцем (!) товар. Зрозуміло, жодної видачі тут немає. Тому фіскали ласкаво дозволяють обійтися без акта, але без РРО — ні. Хоча як оформити видатковий чек, за яким кошти нікому НЕ видаються, вони умовчують.
Наше ставлення до листа, що коментується, чітке і зрозуміле — це абсолютна нісенітниця. А все тому, що фіскали, схоже, загралися з власною тезою про те, що РРО — це реєстратор не тільки грошових коштів (хай в окремих випадках — і безготівкових поряд із готівковими), а ще й товару. На щастя, такого Закон не передбачає. Пора б це нарешті зрозуміти й контролерам!
