У розрахунковому періоді простій

Лікарняні

Механізм обчислення середньоденної зарплати для визначення суми лікарняних чи допомоги по вагітності та пологах установлений Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

В загальному випадку середньоденну зарплату знаходять так. Нараховану за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплату, на яку нарахований ЄСВ, ділять на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

До поважних причин п. 3 Порядку № 1266 відносить:

— тимчасову непрацездатність;

— відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6 — за медпоказниками) років;

— відпустку без збереження заробітної плати;

— призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією рф проти України;

— період, протягом якого працівник проходив військову службу під час дії особливого періоду, і за ним роботодавцем не зберігався середній заробіток за такий період.

Як бачите, період простою не визначений у п. 3 Порядку № 1266 як поважна причина нероботи. Тож

Що стосується суми оплати простою, то вона входить до фонду оплати праці і, відповідно, до бази нарахування ЄСВ. А якщо на зарплатну виплату нараховано ЄСВ, то їй пряма дорога до розрахунку лікарняної середньої.

Відпускні та компенсація

Розрахунок середньоденної зарплати для обчислення суми відпускних та компенсації за невикористану відпустку регулює Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).

За загальним правилом середньоденну зарплату для розрахунку відпускних та компенсації обчислюють виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Разом з тим обчислення середньої зарплати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

При цьому абзацом сьомим п. 2 Порядку № 100 встановлено, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним заробіток зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Відповідно виключати з розрахунку потрібно і заробіток, нарахований за такий час.

Який висновок робимо з наведеної норми?

При цьому виключати слід увесь період простою разом із вихідними днями, які припадають на нього (див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09).

Якщо ж період простою оплачений за середньою, то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.

А як бути, коли простій оплачувався і не за середньою зарплатою, і не виходячи з 2/3 окладу (ставки), а, наприклад, виходячи з окладу? У листі від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 фахівці Мінекономіки зазначили: якщо час простою оплачений у розмірі, меншому ніж середня зарплата працівника, то цей період виключається з розрахункового періоду.

Ускладнимо ситуацію. Через відключення електроенергії або повітряні тривоги запроваджувався простій, який тривав не увесь робочий день, а лише декілька робочих годин. Чи враховувати такі «простійні» години під час обчислення відпускної середньої?

Для того, щоб відповісти на це запитання, слід знати, як було оплачено простій. Якщо за середньою зарплатою, то дні, на які припали години такого простою, залишаються в розрахунку. А ось у випадку, коли години простою були оплачені в розмірі, меншому за середньогодинну зарплату, наприклад, виходячи з 2/3 окладу, то із розрахунку слід виключати робочі дні з годинами простою (див. лист Мінекономіки від 04.03.2023 № 4706-05/9373-07). Чому виключаємо дні, а не години? Тому що для оплати часу відпустки чи суми її компенсації обчислюємо середньоденну зарплату. Тож для її коректного розрахунку виключати з розрахункового періоду слід не години, а дні, на які припали години простою, оплачені частково.

Інші виплати за середньою

Якщо вам потрібно обчислити виплату, що проводиться виходячи із середньої зарплати, але це не відпускні чи їх компенсація, не лікарняні й не допомога по вагітності та пологах, то вам також знадобиться Порядок № 100. Саме в ньому прописані особливості обчислення середньої зарплати, наприклад, у випадках:

— виконання працівниками державних і громадських обов’язків у робочий час;

— переведення на іншу легшу роботу;

— виплати вихідної допомоги;

— службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);

— вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;

— направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

— звільнення працівників-донорів від роботи.

Таку «іншу» середню зарплату обчислюють в розрахунку на 1 робочий день (годину).

Середньоденна зарплата для матдопомоги визначається шляхом ділення зарплати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

В інших випадках середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Гадаємо, ви вже зрозуміли, що оплата простою та період простою не беруть участі в обчисленні такої «іншої» середньоденної (годинної) зарплати, оскільки не є оплатою за фактично відпрацьований час та не є фактично відпрацьованим часом відповідно. Цей висновок закріплений також у приписах Порядку № 100. Так, відповідно до абзацу сьомого п. 2 Порядку № 100 виключається з розрахункового періоду час простою, оплачений у розмірі, нижчому за середній заробіток. А оплата простою в розмірі середнього заробітку не потрапляє до розрахунку на підставі абзацу двадцятого п. 4 Порядку № 100.

Підсумуємо?