Облік зарядки електромобілів

Зарядка електромобіля

Незалежно від того, де заряджається електромобіль (на підприємстві через власний зарядний пристрій чи звичайну розетку, або на станції зарядки електромобілів), дізнатися фактичний обсяг споживання електроенергії неважко.

Так, якщо зарядка відбувається на підприємстві, то обсяг спожитої електроенергії можна визначити, опираючись на прилади обліку, встановлені на підприємстві. У випадку коли електромобіль заряджається на станції зарядки, таку інформації можна відшукати в складеному власником зарядної станції акті на послугу з зарядки електромобіля (вона буде включати як безпосередньо вартість використаної для зарядки електроенергії, так і суму оренди зарядної станції протягом часу зарядки).

Враховуючи це, здається, що обліковувати електроенергію, використану на зарядку електромобіля, слід за аналогією із заправкою паливом автомобілів з двигуном внутрішнього згорання.

Насправді ж, це не зовсім так. Розберемося з цим далі.

Товар чи послуга

Перш за все давайте розберемося із статусом електроенергії для власника електромобіля.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019* електрична енергія — це енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

* Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII.

При цьому, щоб електроенергія була товаром, її купівля-продаж має відбувається на основі укладених договорів купівлі-продажу електроенергії, про які йдеться в пп. 19 і 20 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019. Такі договори зазвичай складаються між виробниками електроенергії і її постачальниками.

Коли електроенергія надходить до споживача (на підприємство), то це відбувається за зовсім іншими договорами. А тому для споживача отримана електроенергія не буде вважатися товаром.

На це вказують і податківці (див. лист ДПСУ від 20.08.2018 № 3600/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, лист ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 02.06.2020 № 2270/ІПК/04-36-04-01-16).

Якщо брати до уваги зарядку електромобіля на зарядній станції, то про те, що в цьому випадку відбувається придбання товару, і мова не йде. На це прямо вказує ч. 5 ст. 58 Закону № 2019. У ній говориться, що діяльність з надання послуг із заряджання систем акумулювання електричної енергії (акумуляторних батарей) електромобілів за допомогою електрозарядних станцій є споживанням електричної енергії та не є постачанням електричної енергії.

Отже, заправку електроенергією електромобілів слід розглядати як отримання послуг, а не як придбання товарів.

Правила обліку

Якщо зарядка електромобіля вважається отриманням послуги, то сміливо можна заявляти, що правила списання палива на роботу автотранспорту до цього випадку застосовувати не можна. Тобто підприємству не потрібно електроенергію як паливо зараховувати на баланс. А потім списувати на витрати при її використанні (див. лист Мінфіну від 02.09.2003 № 31-04220-29-18/1497).

Так як тоді обліковувати електрозаряд?

На сьогодні існують два підходи до обліку вартості електроенергії, що приводить в рух електромобіль:

1) при зарядці включити вартість електроенергії до витрат майбутніх періодів за дебетом рахунка 39, а потім списувати на витрати тієї діяльності, де використовується автомобіль, виходячи з фактичного пробігу автомобіля (Дт 39 — Кт 631, Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 39);

2) одразу при зарядці автомобіля включити вартість електроенергії до витрат звітного періоду, а саме до витрат тієї діяльності, де використовується автомобіль (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 631).

Нам ближче другий варіант. Адже саме так ми обліковуємо і заряд мобільних телефонів: відразу на витрати, не слідкуємо за процесом використання заряду на акумуляторі телефона, бо це виглядає дещо абсурдним.

Контроль за використанням

Який би варіант обліку підприємство не обрало, контролювати використання електроенергії на електромобілі все одно потрібно.

Це важливо, щоб підтвердити факт використання електромобіля в господарській діяльності і не нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно із п. 198.5 ПКУ.

З правилами складання подорожніх листів можна ознайомитися у «Подорожній лист: практичні ситуації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 31 (ср. ).

Звертаємо увагу! Жодних норм витрат електроенергії при використанні електромобілів, на відміну від норм витрат пального на автомобіль з двигуном внутрішнього згорання, не існує. І встановлювати власні норми також не потрібно.

Хоча приблизний розрахунок витрат на 100 км зробити можна. Робити його слід спираючись на дані виробника електромобіля про кількість кілометрів, які може проїхати електромобіль на одному заряді.

До відома! Пробіг автомобіля на одному заряді залежить від ємності акумулятора електромобіля. Так, наприклад, якщо в електромобілі стоїть акумулятор ємністю 40 кВт·год, то це дозволить проїхати до 320 км без підзарядки, а якщо ємність буде на рівні 60 кВт·год, то до 550 км. Але це номінальна ємність. Якщо ж акумулятор не новий, а також у випадку, коли електроенергія витрачається на інші цілі (роботу кондиціонера у літній та зимовий час, простоювання в пробках тощо), то ємність акумулятора електромобіля буде витрачатися більше. А отже, і пробіг автомобіля буде менший, ніж заявлено. Тому здійснюючи приблизний розрахунок кількості кілометрів, які можна проїхати на одному заряді, ці нюанси слід ураховувати.

Якщо у підприємства буде приблизний розрахунок дальності проїзду електромобіля на одному заряді, а також подорожній лист, який підтверджує, що автівка використовувалася виключно у господарських цілях в межах розрахованого пробігу, то проблем із користуванням податковим кредитом, отриманим при придбанні електроенергії, не буде. Те саме можна сказати і про амортизацію для високодохідників: авто — не буде «невиробничим». Не «пришиють» і додаткове благо робітнику, який на ньому їздить.

Облік зарядки електромобіля