Новостворений ФОП, який обрав єдиний податок, не знав, що в місяці держреєстрації він на загальній системі

Ситуація

Ця помилка підприємців посідає чи не найперше місце за кількістю питань. Отже, ситуація така: фізособа вирішила зайнятися підприємницькою діяльністю і зареєструвалася як ФОП. При цьому в більшості випадків ФОП уже заздалегідь знає, на якій системі оподаткування йому прийнятніше працювати. І, зазвичай, відразу обирає єдиний податок, у нашому випадку це була група 2. Благо законодавство передбачає одночасно з поданням заяви на реєстрацію ФОП подання заяви на обрання спрощеної системи. І ось тут криється важлива деталь. Більшість підприємців або взагалі не знають, що єдинниками групи 2 (так само як і групи 1) вони стають не з дати держреєстрації ФОП, а трохи пізніше, або розуміють, що в початковий період* вони не на спрощенці, але на якій системі оподаткування — не знають.

* Під початковим періодом розуміється період з дати держреєстрації ФОП до кінця місяця реєстрації.

У результаті ФОП, який одразу почав бурхливу підприємницьку діяльність, звітує за початковий період так, нібито він перебуває на спрощеній системі. Ось наш ФОП і потрапив у таку пастку.

У чому помилка?

Проблема в тому, що ФОП не може відразу (тобто з дати держреєстрації підприємцем) стати платником єдиного податку групи 1 або 2. Згідно з п.п. 298.1.2 ПКУ якщо новозареєстрований ФОП подає заяву про обрання спрощеної системи групи 1 або 2 до закінчення місяця, в якому відбулася держреєстрація, то він вважається платником єдиного податку тільки з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася держреєстрація.

А яка може бути альтернатива? Тільки загальна система оподаткування! Третього не дано. Виходить, у цей, нехай короткий*, період ФОП був на загальній системі (БЗ 107.05).

* Цей період може варіюватися від одного дня (якщо держреєстрація відбулася в останній день місяця) до 28 — 31 дня (якщо держреєстрація відбулася в перший день місяця). Втім, якщо реєстраційні документи (у тому числі заява на ЄП) подати держреєстраторові в останній день місяця, існує велика ймовірність того, що вони потраплять у контролюючий орган тільки наступного дня (тобто в наступному місяці). Означає, порушено строк подання заяви, встановлений п.п. 298.1.2 ПКУ, а отже, є підстави для відмови в переході на групи 1, 2 ЄП (детальніше див. «ФОП-новачок реєструється спрощенцем» // «Податки & бухоблік», 2020, № 46).

Наприклад, ФОП пройшов держреєстрацію 16.10.2023 і подав заяву про обрання групи 2 ЄП. Це означає, що спрощенцем він стане тільки з 01.11.2023. А в період з 16.10.2023 по 31.10.2023 він був на загальній системі.

Це призводить, як мінімум, до таких наслідків:

— треба вести облік доходів і витрат, як це передбачає п. 177.10 ПКУ;

— треба мати документи, що підтверджують походження товару;

— отриманий чистий дохід оподатковується ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %), ЄСВ (22 %)*;

* Під час воєнного стану всі ФОП, включаючи й загальносистемників, можуть не сплачувати ЄСВ за себе (п. 919 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

— протягом року необхідно платити авансові платежі з ПДФО (п.п. 77.5.1 ПКУ). Вони розраховуються згідно з фактичними даними обліку доходів та витрат. Строк сплати — до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня. Аванс за четвертий квартал не розраховується і не сплачується. Тому саме в нашому випадку (загальносистемний період з 16 по 31 жовтня) аванс сплачувати не потрібно. Втім, у будь-якому разі за несвоєчасну сплату авансового платежу відповідальності немає (БЗ 104.17);

— за цей період треба подати декларацію про майновий стан і доходи (назвемо її декларація загальносистемника), а не декларацію платника єдиного податку;

— якщо товар/послуги продаються за готівку або з використанням платіжних карток (тобто має місце розрахункова операція в розумінні Закону про РРО), то треба застосовувати РРО/ПРРО. Втім, цей момент важливий для всіх ФОП, окрім платників ЄП гр. 1, оскільки тільки вони звільнені від застосування РРО/ПРРО.

Зрозуміло, що працювати при такому клопоті та податковому навантаженні для ФОП, який планував використовувати єдиний податок, немає жодного сенсу. Тому ми настійно рекомендуємо в цей короткий період узагалі не проявляти підприємницької активності, не отримувати оплати. Як мінімум, це вбереже від зайвої сплати податків.

Але найголовніше, що наш ФОП узагалі не знав, що перебуває на загальній системі оподаткування, тому нічого з вищепереліченого не робив. А якщо проводив діяльність, то включив її результати до декларації платника єдиного податку.

А тепер давайте розглянемо, як треба звітувати за цей шматочок місяця держреєстрації.

Декларація загальносистемника. Тут є два моменти. По-перше, подавати її потрібно тільки за підсумками року — до 1 травня наступного року (у нашому випадку останній день подання — 30.04.2024), а по-друге, якщо декларувати нічого (не було діяльності й немає інших показників, що підлягають декларуванню), то можна її взагалі не подавати (п. 49.2 ПКУ; БЗ 104.09). Втім, безпечніше все-таки подати порожню декларацію (раптом виявиться, що операції все ж були, і знадобиться уточнитися).

ЄСВ. Під час воєнного стану всі ФОП, включаючи й загальносистемників, можуть не платити ЄСВ за себе (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону № 2464). Тому якщо справа була у 2023 році, ФОП скористався цією нормою і прийняв рішення не платити ЄСВ, то відповідний додаток до декларації (додаток 1 — для єдинника, додаток ЄСВ1 — для загальносистемника) можна взагалі не подавати (БЗ 201.16).

У загальному ж випадку (якщо справа була не під час ВС або ФОП усе-таки вирішив платити ЄСВ), то:

— місяць роботи на загальній системі треба показувати в додатку ЄСВ1 до декларації загальносистемника;

— місяці роботи на єдиному податку — у додатку 1 до єдиноподаткової декларації.

Виходить, що за підсумками року треба подати 2 декларації:

— декларацію загальносистемника за період із 16 жовтня по 31 жовтня разом з додатком ЄСВ1, у якому вказати тільки один місяць — жовтень;

— декларацію з єдиного податку за період з 1 листопада по 31 грудня разом з додатком 1, у якому слід вказати 2 місяці — листопад і грудень.

При цьому не має значення, що в місяці держреєстрації фізособа існувала в статусі ФОП не повний місяць: ЄСВ усе одно треба заплатити як за повний місяць.

Але ще раз звертаємо увагу — це в загальному випадку, без прив’язки до правил воєнного стану, оскільки якщо під час ВС ФОП прийняв рішення не сплачувати ЄСВ, він має право не платити й відповідний додаток до декларації не подавати.

До чого може призвести помилка

Якщо в жовтні жодних доходів ФОП не отримував і немає інших показників, що підлягають декларуванню, то нічого страшного не сталося. Як ми вже говорили, в цьому випадку можна взагалі не подавати загальносистемну декларацію.

Якщо ж були отримані доходи, то наслідки можуть бути такими.

1. За неподання декларації податківці застосують штраф згідно зі п. 120.1 ПКУ. Розмір штрафу становить 340 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання (повторно якщо протягом року був застосований цей штраф — 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання). Крім того, фіскали говорять і про адмінвідповідальність згідно зі ст. 164¹ КУпАП — штраф від 51 до 136 грн, а повторно протягом року — від 85 до 136 грн (БЗ 104.13).

2. Неподання декларації є однією з підстав для нарахування податкового зобов’язання контролюючим органом (п.п. 54.3.1 ПКУ). Якщо буде виявлено, що в місяці держреєстрації ФОП проводив операції, отримував дохід і не задекларував ПДФО/ВЗ, то податківці мають право донарахувати податок і можуть застосувати штраф згідно зі ст. 123 ПКУ*: у розмірі 10 % від визначених податківцями податкових зобов’язань (за п. 123.1 ПКУ) або, якщо вважатимуть порушення умисним, — у розмірі 25 % від визначених податківцями податкових зобов’язань (п. 123.2 ПКУ).

* Під час воєнного стану є важливе правило, встановлене з 01.08.2023, — якщо контролери донарахують податкові зобов’язання і платник сплатить їх за ППР протягом 30 календарних днів (без оскарження), то штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується (п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

3. За донарахування ЄСВ нараховується штраф у розмірі 10 % донарахованої суми за кожен повний або неповний звітною період, але не більше 50 % донарахованої суми ЄСВ (ч. 3 п. 11 ст. 25 Закону № 2464). Але тут ще раз нагадуємо, що під час ВС ЄСВ можна не сплачувати, а отже, ймовірність застосування цього штрафу близька до нуля.

4. Якщо обсяг оподатковуваних постачань перевищив 1 млн грн, то з’являється необхідність зареєструватися платником ПДВ. Але, по-перше, подати заяву на реєстрацію платником ПДВ треба не пізніше за 10-те число наступного місяця (п. 183.2 ПКУ), а в цей момент ФОП уже буде на єдиному податку, що унеможливлює подання заяви; а по-друге, такий великий обсяг операцій за такий короткий період набрати не так-то просто.

Виправлення помилки

Саме в нашому прикладі (2023 рік) строк подання загальносистемної декларації ще не пройшов, тому треба просто подати її у строк.

Якщо ж ідеться про строки декларування, які вже минули, то, по суті, виправити цю помилку не вийде. Треба просто подати декларацію загальносистемника (нехай із запізненням) із задекларованою сумою податку (ПДФО/ВЗ) і сплатити його. Тому уникнути штрафу за несвоєчасне подання декларації згідно з п. 120.1 ПКУ не вийде.

Крім того, тут є одна тонкість. Якщо ФОП у період загальної системи отримував дохід та із запізненням подає декларацію з нарахованим податком, то податкове зобов’язання стане узгодженим. При сплаті податку після подання декларації податківці можуть застосувати штраф за несвоєчасну сплату податку згідно з п. 124.1 ПКУ (при затримці до 30 к. дн. — у розмірі 5 % погашеної суми, при затримці більше 30 днів — 10 % погашеної суми, а якщо податківці побачать умисел — 25 % несплаченого (несвоєчасно сплаченого) податку).

У такому разі в момент сплати податкове зобов’язання не буде узгодженим, а отже, цей штраф не застосовний (БЗ 129.04). Принаймні саме так фіскали тлумачать цю консультацію.

Друга частина помилкових дій може полягати в єдиноподаткових помилках, адже ФОП помилково думав, що він у жовтні перебуває на єдиному податку.

1. Швидше за все, у розділі «Щомісячні авансові внески» він зазначив суму єдиного податку, що включає в тому числі й жовтень.

2. Якщо в жовтні він проводив операції, то в більшості випадків отриманий дохід він охарактеризував як єдиноподатковий, а отже, показник ряд. 03 декларації виявився завищеним.

Обидві помилки можна виправити. Свого часу контролери зазначали, що ФОП, зокрема на групі 2, можуть самостійно виправити помилки в сумі авансових внесків і обсягу отриманого доходу за допомогою правильно заповненої декларації «Звітна нова» (до граничних строків) або уточнюючої декларації. Причому при заповненні УД зазначають правильні показники в розділі III. А ось розділ IV, що стосується виправлення помилок, в УД не заповнюють (БЗ 107.01.07; втратила чинність, але принцип не змінився).

Що стосується помилки у визначенні доходу за ряд. 03 ЄП-декларації (якщо гранично допустимий розмір доходу при цьому не перевищений), то вони не впливають на величину ЄП. Хоча якщо є бажання, то річний розмір доходу можна уточнити.