Значні й незначні помилки в реквізитах ТТН: як визначитись?

Розглянемо практичну ситуацію, на прикладі якої й пояснимо, що до чого.

Ситуація. Підприємство, що здійснює вантажні перевезення по території України, використовує при цьому власну форму ТТН. Після того як у 2021 році з’явилась вимога вказувати в ТТН габарити транспортного засобу, ми додали відповідні реквізити в цю форму і користуємося нею далі. Нещодавно від контрагентів дізналися, що начебто є затверджена форма, яка містить ці реквізити, і саме її й треба було застосовувати протягом останніх двох років. Чи визнають податківці реальність операцій з перевезення? Чи не краще перевиписати усі ТТН за ці два роки за новою формою?

Одразу заспокоїмо вас і решту читачів: жодні зміни до затвердженої форми ТТН не вносилися вже протягом майже 5 років. Тож виписувати заново ТТН за якоюсь міфічною формою вам не доведеться. А якби навіть якісь зміни й відбулися, на легітимність вашої власної форми ТТН це ніяк не вплинуло б. Оскільки габаритно-вагові реквізити ТТН, про які ви запитуєте, — не бухгалтерсько-податкового характеру. Їх наявність у ТТН перевіряє Укртрансбезпеки під час рейдових перевірок на трасі, а не ДПС під час документальних перевірок.

На нашу думку, навіть повна відсутність таких реквізитів не заважає класифікації ваших ТТН як бухпервинки. Якщо, звісно, в решті з нею все гаразд.

А тепер — про все по черзі. Підемо за хронологією і почнемо з Правил № 363*.

* Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу від 14.10.97 № 363.

Реквізити ТТН за Правилами № 363

Довгий час основні питання обігу ТТН, її складання, форми тощо регулювали лише Правила № 363. За визначенням, наведеним у цьому нормативному акті,

ТТН може бути складена в паперовій та/або електронній формі та має містити обов’язкові реквізити, передбачені Правилами № 363.

Форму ТТН наведено в додатку 7 до Правил № 363, і, ще раз повторимо, з 2019 року вона не змінювалась. Реквізитів у затвердженій формі ТТН доволі багато, тож перебирати їх усі на предмет значимості ми не будемо. Тим більше, що суб’єктам господарювання надано право замість затвердженої типової форми № 1-ТН застосовувати ТТН довільної форми. Причому проти цього не заперечують і податківці (листи ДПСУ від 15.08.2023 № 2475/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 22.08.2022 № 1311/ІПК/99-00-21-02-02-06 тощо).

Отже, будь-яке підприємство цілком може, узявши за основу форму № 1-ТН, розробити свою індивідуальну ТТН з мінімальним набором реквізитів виходячи із власної специфіки діяльності. Наприклад, можна відмовитися від таких реквізитів, як «Транспортні послуги, які надаються автомобільним перевізником», «Переадресація вантажу» або «Вантажно-розвантажувальні роботи», якщо вони непритаманні вашій діяльності. Водночас ніхто не забороняє наводити в ТТН додаткові відомості про вантаж чи його вартість.

Зверніть увагу! Спрощення форми ТТН не стосується тих суб’єктів господарювання, які перевезення вантажів оформляють спеціальними ТТН (форми № 1-ТН (спирт), № 1-ТН (вкд), № 1-ТН (алкогольні напої), № 1-ТТН (нафтопродукт), № 1-ТТН (хліб), № 1-ТН (МС), ТТН-ліс).

Самостійно розроблену форму ТТН потрібно затвердити наказом керівника або іншим розпорядчим документом по підприємству.

Такі реквізити перелічені в абзаці другому п. 11.1 Правил № 363. Обов’язковою для ТТН є така інформація:

— найменування документа («Товарно-транспортна накладна»);

— дата і місце його складання;

— найменування (П. І. Б.) перевізника і експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача;

— найменування і кількість вантажу;

— основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати вантаж;

— марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепу/напівпричепу;

— пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси;

— посади, прізвища та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та експедитора.

Справа в тому, що вимогу про їх зазначення в ТТН висувають не Правила № 363, а Закон про автотранспорт*. І з’явилася така вимога значно пізніше, ніж уносилися останні зміни до Правил № 363. Далі про це детальніше.

* Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ.

Реквізити ТТН за Законом про автотранспорт

Зверніть увагу! Реквізити ТТН, передбачені Законом по автотранспорт, мають бути в ТТН не замість тих, що перелічені в Правилах № 363, а на додачу до них (звісно, без зайвого дублювання). Такого висновку доходимо з визначення ТТН, наданого в ст. 1 Закону про автотранспорт.

Отже, при оформленні ТТН вантажовідправник має зазначити такі обов’язкові реквізити (ч. 3 ст. 48 Закону про автотранспорт):

— дату і місце складання;

— дані про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача (їх повне найменування/П. І. Б., код ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер фізичної особи);

— П. І. Б. водія та номер його посвідчення;

— пункти завантаження та розвантаження;

Останній пункт цього переліку — це і є ті габаритно-вагові параметри транспортного засобу, що на сьогодні мають статус обов’язкового реквізиту ТТН.

Разом з тим типова форма № 1-ТН цих змін до Закону про автотранспорт і досі не враховує. Ба більше! Із усіх спеціалізованих форм ТТН зазначені реквізити має лише форма ТТН-ліс.

Тож на практиці беруть за основу затверджену форму ТТН і додають до неї поля, яких бракує (це дозволяє робити п. 11.1 Правил № 363). Ну або взагалі вписують відсутні реквізити від руки в затверджені спеціалізовані форми ТТН (подробиці знайдете в статті «Нове в складанні ТТН» // «Податки & бухоблік», 2021, № 81).

Причому з’ясувати ставлення до цього податківців, наскільки нам відомо, так нікому й не вдалося. Податківці традиційно відсилають платників до Мінінфраструктури (див. листи ДПСУ від 29.06.2023 № 1591/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 17.12.2021 № 4724/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 23.11.2021 № 4448/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 17.11.2021 № 4389/ІПК/99-00-21-02-02-06). І до певної міри це можна вважати виправданим. Адже, по суті, дані про параметри автомобіля важливі тільки для габаритно-вагового контролю. А це парафія Укртрансбезпеки, а не податкових органів.

Для цих цілей у першу чергу важлива наявність обов’язкових реквізитів первинного документа. Причому цей висновок застосовний до всіх реквізитів ТТН, перелічених як у Правилах № 363, так і в Законі про автотранспорт.

Про які саме реквізити будь-якої первинки і ТТН у тому числі йдеться? Відповідь на це запитання міститься в Законі про бухоблік*.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Реквізити ТТН за Законом про бухоблік

Первинним вважають документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону про бухоблік). Очевидно, що ТТН належить до бухпервинки, і податківці з цим не сперечаються, хоча й зводять роль цього первинного документа лише до підтвердження витрат із перевезення вантажу (БЗ 102.02).

Так от, кожний первинний документ повинен містити обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, а саме:

— назву документа (форми);

— дату складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру госпоперації;

— посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

Водночас

Для ТТН такими додатковими реквізитами є, зокрема, дані про перевізника, вантажоодержувача, автомобіль, причіп/напівпричіп, пункти навантаження та розвантаження тощо.

Зверніть увагу! Тільки через те, що ці реквізити названі обов’язковими в Правилах № 363 та Законі про автотранспорт, вони не стають обов’язковими з точки зору Закону про бухоблік. Тож неточності й помилки при заповненні цих реквізитів автоматично не роблять ТТН недійсною і не повинні призводити до жодних негативних податкових наслідків.

А якщо в первинному документі не буде заповнений якийсь реквізит, що проголошений обов’язковим Законом про бухоблік? Наприклад, дата складання, назва посади та прізвище підписанта, недостатня деталізація даних про госпоперацію тощо.

В такому разі вас урятує останній абзац ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, згідно з яким

Але за умови, що такі недоліки одночасно:

— не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації;

— не викривляють відомості про дату складання первинного документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції тощо.

Згадують про цю рятівну соломинку й головні фіскали (БЗ 102.18), однак від перегинів на місцях це навряд чи може застрахувати на всі сто. Тож здебільшого платникам доводиться покладатися на суди.

Реквізити ТТН: судова практика

В свою чергу, суди виходять з того, що (див., зокрема, постанову ВС від 02.03.2023 у справі № 804/644/16)

Аналогічний підхід прослідковується і в постанові ВС від 21.02.2024 у справі № 520/27606/21. Зокрема, основними реквізитами ТТН, що дають можливість зрозуміти характер господарської операції, суд називає пункти навантаження/розвантаження, реквізити сторін, марку, модель та номер транспортного засобу, прізвища та ініціали водіїв, які перевозили вантаж.

Разом з тим у іншому рішенні (див. постанову ВС від 27.12.2023 № 200/12015/21) Верховний Суд у тому ж складі відзначив, що

Все це в сукупності і визначає, образно кажучи, той магістральний підхід, якого будуть дотримуватися суди нижчих інстанцій в аналогічних спорах і на який слід орієнтуватися платникам при оцінці шансів відбитися від можливих претензій фіскалів. Конкретизуємо його на прикладі кількох реальних ситуацій із заповненням ТТН.

Відомості про вантаж. У ТТН постачальник не заповнив відомості про вантаж — масу брутто. Який штраф за незаповнення цього реквізиту для постачальника і які наслідки для покупця? Чи можливо взагалі відмовитися від цього реквізиту ТТН на користь якогось іншого, наприклад, «Кількість (об’єм, обсяг)»?

Зазвичай у реквізиті «маса брутто» вказують загальну масу вантажу, що перевозиться. При цьому при вимірах слід керуватися спеціальними правилами виміру, установленими главою 6 Правил № 363 залежно від виду вантажу (упаковані, штучні неупаковані, насипні, навалювальні або наливні).

Адмінштраф за порушення вимог до внесення вантажовідправником відомостей у ТТН/інший документ на вантаж становить 51000 грн (ст. 132² КУпАП). Його накладають органи Укртрансбезпеки (ст. 229 КУпАП) на місці виявлення порушення (ст. 276 КУпАП) за:

— недостовірні відомості про масу або габарити вантажу, що не відповідають фактичним даним;

— відомості про масу і габарити вантажу, що перевищують параметри, встановлені в законодавстві, якщо відсутній дозвіл на проїзд автодорогами транспортом, вагові або габаритні параметри якого перевищують нормативні.

Що стосується покупця, то, вважаємо, йому боятися нічого. Маса брутто належить до тих реквізитів, які Закон про бухоблік узагальнено називає «зміст і обсяг господарської операції». А суди зазначають, що ступінь деталізації опису госпоперації у первинному документі законодавством не встановлена. Тому відсутність максимальної деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не спростовує фактичне виконання госпоперацій (див. постанову ВС від 02.06.2023 у справі № 820/1810/16).

При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікувати активи, зобов’язання, доходи або витрати, які пов’язані з операцією, з метою правильного подальшого їх відображення в аналітичному обліку та регістрах бухобліку для узагальнення інформації (див. листи Мінфіну від 18.03.2019 № 35210-06-5/7548 і від 14.03.2012 № 31-08410-07/23-1994/1318). Тож

Дані про перевізника, вантажоодержувача. Зауважимо, що з погляду бухпервинки обов’язковим реквізитом є назва підприємства, від імені якого складено документ, тобто вантажовідправника.

Однак дані про перевізника та вантажоодержувача теж важливі, тож їх краще не ігнорувати. Зокрема, якщо в ТТН відсутня інформація, хто є перевізником, то, на думку податківців, не можна підтвердити ланцюг постачання товарів. У свою чергу, Верховний Суд зауважив (див. постанову ВС від 17.01.2023 у справі № 160/5341/20), що

Пункт навантаження/розвантаження. Вантажовідправник при оформленні ТТН не вказує повну адресу пункту навантаження та допускає інші помилки й неточності в адресах. Чи має право вантажоодержувач, замовник послуг з перевезення вантажів ураховувати витрати на перевезення у податковому обліку та сформувати податковий кредит з ПДВ?

Ці реквізити не є обов’язковими з точки зору Закону про бухоблік. За можливістю в них указують повну юридичну адресу (населений пункт, вулицю, будинок) пунктів навантаження і розвантаження вантажу. Якщо ж склад розташований за межами населеного пункту (наприклад, у полі), можна вказати відповідну адміністративно-територіальну одиницю (наприклад, Харківська обл., Харківський р-н, смт Коротич). Принаймні так рекомендує вказувати інформацію про місце складання первинного документа в аналогічній ситуації Мінфін у своєму листі від 26.08.2011 № 31-08420-07-25/21247.

Разом з тим існує судовий прецедент, коли в ТТН місцем завантаження автомобіля товаром були вказані адреси місцезнаходження підприємств, за якими відсутні складські приміщення для зберігання й можливості відвантаження товарів у таких обсягах, як зазначено в облікових документах. Тому суд став на бік фіскалів і не визнав за позивачем права на податковий кредит за придбаними товарами (див. ухвалу ВАСУ від 26.07.2017 № К/800/12304/147). Тож ретельно продумуйте, що, коли і як зазначати в ТТН.

Особистий підпис. Звісно, краще не допускати наявність ТТН без підписів. А в ТТН згідно з Правилами № 363 мають бути підписи кількох відповідальних осіб: вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Разом з тим за наявності інших доказів (зокрема, подорожніх листів) навіть такий недолік ТТН, як відсутність підпису водія, не переконав суддів у нереальності госпоперації з перевезення вантажу і не зашкодив податковому кредиту (див. постанову ВС від 30.06.2020 у справі № 560/1716/19).

Посади та П. І. Б. відповідальних осіб. У ТТН помилилися в посаді відповідальної особи вантажоодержувача. Наскільки це критично?

З цими реквізитами цілковитої однозначності немає. Зокрема, зустрічаються судові рішення (див., наприклад, постанову ВС від 30.09.2020 у справі № 1540/4936/18), в яких з посиланням на ст. 9 Закону про бухоблік стверджується, що

Але тут, як бачите, йшлося про повну відсутність зазначених реквізитів, а не про помилку в посаді. Тож якщо замість «комірник» ви зазначили в ТТН «завідувач складу» або навпаки, на нашу думку, такий недолік не можна вважати істотним. Якщо, знову ж таки, рух активів, оформлений такою ТТН, відбувався насправді і цьому є інші документальні підтвердження.

Печатка на ТТН. О4дразу скажемо, що

До того ж згідно зі ст. 58¹ ГКУ суб’єкт господарювання не зобов’язаний мати печатку. Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (ч. 3 ст. 58¹ ГКУ). Тобто використання печатки на документах суб’єкта господарювання є правом такого суб’єкта, а не його обов’язком (лист ДФСУ від 11.06.2019 № 2657/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Тож відсутність на ТТН відбитків печаток сторін не робить її недійсною і не позбавляє сили первинного документа.

Дата складання ТТН. З одного боку, для цілей відображення податкового кредиту за привезеним товаром у першу чергу має значення наявність зареєстрованої ПН, а не ТТН (листи ДПСУ від 29.03.2023 № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10, від 18.08.2023 № 2565/ІПК/99-00-21-03-02-06).

З іншого боку, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару. Підтвердженням цієї дати є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару (лист ДПСУ від 05.01.2024 № 60/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). З огляду на це датою складання ТТН краще не нехтувати.

За логікою, первинний документ не може складатися раніше за здійснення госпоперації або принаймні початку її здійснення. ТТН якраз і є тим документом, який складається в момент фактичної передачі товару до перевезення (тобто початку здійснення операції перевезення). Дата складання первинного документа — обов’язковий реквізит (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік). Хоча, в принципі, враховуючи, що в ТТН фіксується і дата навантаження товару, і дата розвантаження, недоліки в даті складання ТТН не такі вже й критичні для ідентифікації операції перевезення вантажу.