Безоплатне отримання товарів від нерезидента

ПДВ-наслідки

При безоплатному отриманні товару від нерезидента особа, що здійснює його ввезення, сплачує імпортний ПДВ у звичайному порядку (п.п. «в» п. 185.1 ПКУ).

Причому не має значення, ввозить в Україну безоплатний товар платник ПДВ чи неплатник. Кожен із них має сплачувати імпортний ПДВ (п.п. 3 п. 180.1 ПКУ).

Виняток становлять тільки операції з ввезення на митну територію України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро. Адже такі операції не є об’єктом оподаткування (п.п. 196.1.16 ПКУ). У цьому випадку також не доведеться оформляти митну декларацію і сплачувати митні платежі (ст. 277 МКУ).

А от якщо митна вартість безоплатно отриманого товару перевищує 150 євро, то буде весь комплект: оформлення митної декларації, сплата митних платежів і імпортного ПДВ.

Виняток становить тільки ввезення товарів, на які поширюються ПДВ-пільги, передбачені ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 та 10 розд. ХХ ПКУ. Адже ці ПДВ-пільги поширюються і на безкоштовне ввезення.

Ввезення безоплатного товару оподатковують ПДВ за стандартними ставками — 20 %, 14%, 7 % (п. 206.2, п.п. 194.1.1 ПКУ).

Базою оподаткування буде їх митна вартість з урахуванням митного збору й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ). Зазвичай за безоплатним товаром митну вартість підтверджує рахунок-проформа (п.п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). У ній наводять вартість товару з позначкою тільки для митних цілей (сама ж вартість товарів за договором постачання буде нульова) і вказують на безоплатний характер договору. У такому разі у МД графи 20, 24, 28 не заповнюють (ч. 2 розд. II Порядку № 651*).

* Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 651.

Перерахунок іноземної валюти у валюту України для визначення бази оподаткування за імпортною операцією здійснюють за курсом НБУ на дату подання МД.

Сплатити імпортний ПДВ на митниці відповідно до п. 206.1 ПКУ слід ще до дня або в день подання МД. Сума ПДВ, сплаченого при розмитненні товару, потрапляє до формули регліміту у складі показника «ΣМитн» і збільшує суму регліміту (п. 200¹.3 ПКУ).

Право на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту виникає у разі ввезення безоплатного товару на митну територію України на підставі належним чином оформленої МД (п.п. «а» п. 198.1 ПКУ). На цьому акцентують увагу і фіскали (БЗ 101.13).

При цьому включити імпортний ПДВ у податковий кредит отримувач товарів має за той період, у якому відбулися сплата ПДВ і оформлення митної декларації.

Якщо забули про цей ПК, то його можна відобразити в декларації тільки через уточнюючий розрахунок.

У ПДВ-декларації сплачену суму ПДВ показуємо в розділі ІІ «Податковий кредит» у рядку «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» 11.1 («з основною ставкою») або 11.2 («зі ставкою 7 %»), або 11.3 («зі ставкою 14 %»).

Подальша доля сум ПДВ, що потрапили до податкового кредиту, залежатиме від того, де отримувач товарів використовуватиме такий безоплатний товар. Так, якщо товар призначається для використання або починає використовуватися в операціях пільгових/необ’єктних/негосподарських, то слід нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Якщо ж товар призначений для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то жодних компенсуючих податкових зобов’язань нараховувати не слід.

Бухгалтерський облік

Отримані від нерезидента безоплатні товари (ТМЦ) підприємство має оприбуткувати на ту дату, коли щодо них виконуються критерії визнання активу, встановлені п. 5 НП(С)БО 9.

Зарахувати отримані безоплатно товари слід за дебетом рахунків 20, 22 або 28 залежно від напряму подальшого використання товару за первісною вартістю. Якщо виходити з вимог п. 12 НП(С)БО 9, то первісна вартість запасів, отриманих безоплатно, має дві складових:

1) справедливу вартість отриманих товарів. Під справедливою вартістю розуміють суму, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на визначену дату (п. 4 НП(С)БО 19). Тобто виходячи з цього визначати справедливу вартість безоплатно отриманих товарів слід на рівні покупної вартості аналогічних товарів.

Звертаємо увагу! Митну вартість тут брати не слід, адже вона використовується лише для цілей обчислення митних платежів.

Визначати справедливу вартість безоплатно отриманих товарів має або постійно діюча комісія, або спеціально створена для таких цілей. Оформляється визначення справедливої вартості безоплатно отриманого товару шляхом складання у довільній формі акта визначення справедливої вартості. Визначитися в такому разі зі справедливою вартістю допоможе їм або рахунок-проформа (вона має містити вартість товарів для митниці), або ж вартість аналогічного товару);

2) витрати, передбачені п. 9 НП(С)БО 9, а саме: суми ввізного мита; суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати та інші витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів і доведенням їх до придатного до використання стану.

Після того як буде визначено первісну вартість безоплатно отриманих товарів, підприємство-отримувач має не тільки оприбуткувати такий товар на баланс, а й одночасно на дату отримання товару визнати дохід у розмірі справедливої вартості таких товарів (пп. 5, 21 НП(С)БО 15). Для цього в бухобліку формується проводка Дт 20, 22, 28 — Кт 718 «Дохід від безоплатно отриманих оборотних активів»).

Дохід не виникатиме тільки тоді, коли нерезидент, від якого отримано безоплатно товари, є учасником імпортера. Адже відповідно до НП(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства. За ідеєю, отримання безоплатно товарів від засновника-нерезидента можна вважати додатковим внеском засновників понад статутний капітал. У цьому випадку безоплатно отримані товари оприбутковуються проводкою Дт 20, 22, 28 — Кт 422.

Зрозуміло, що жодних курсових різниць при безоплатному отриманні імпортного товару від нерезидента не виникає. Адже плата грошовими коштами за товар не передбачається, тобто така інвалютна заборгованість не вважається монетарною.

Податковий облік

Податок на прибуток. Якщо безоплатно товари від нерезидентів отримують підприємства-малодохідники, то для них ця операція в податковоприбутковому обліку буде відображена за правилами бухобліку. Адже такі платники податку на прибуток не використовують податкові різниці.

Якщо ж мова йде про отримання безоплатно товарів від нерезидентів підприємствами-високодохідниками чи малодохідниками-добровольцями, то застосовувати податкову різницю із п.п. 140.5.4 ПКУ не треба. А саме не доведеться збільшувати фінрезультат на 30 % вартості отриманого безоплатно імпортного товару від

— нерезидента, держава (територія) реєстрації якого входить до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045;

— нерезидента, організаційно-правова форма якого згадана у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 04.07.2017 № 480 і який не сплачує податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Пояснюється це тим, що для розрахунку цієї різниці за основу беруть договірну (контрактну) вартість товарів. А вона у випадку отримання товару від нерезидентів дорівнює нулю. Враховуючи це, застосування такої різниці при отриманні безоплатно товарів від особливих нерезидентів на фінрезультат не вплине. Це на сьогодні підтверджують і податківці (див. листи ДФСУ від 28.02.2019 № 816/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 04.01.2024 № 23/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК). Вони однозначно заявляють, що

ЄП групи 3. Якщо від нерезидента безоплатно отримав товари платник ЄП групи 3, то вартість таких товарів підприємство-спрощенець має включити до свого оподатковуваного доходу.

(ср. )Датою, за якою відображається єдиноподатковий дохід, є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (п. 292.6 ПКУ). Тому при визначенні доходу слід орієнтуватися на документ про передачу товарів від нерезидента до платника ЄП групи 3.

Лишається тільки питання: за якою вартістю включати отримані товари до ЄП-доходу? Податківці вважають, що такою вартістю є звичайна ціна (БЗ 108.01.02). Водночас для цілей бухобліку на баланс оприбутковують такі товари за справедливою вартістю.

Так от, з механізму визначення справедливої вартості випливає, що справедлива вартість може як збігатися із звичайною ціною, так і відрізнятися від неї (див. «Безоплатне в єдиноподатників» // «Податки & бухоблік», 2020, № 71.

Враховуючи це, радимо, щоб комісія, яка буде оцінювати отримані товари від нерезидента, чітко визначила, яка вартість для них є звичайною, а яка справедливою, чи, можливо, ці дві оцінки збігаються.

Інша справа, коли платник ЄП групи 3 отримує безоплатно товари від нерезидента — засновника. В цьому випадку безоплатно отримані товари за правилами бухобліку не повинні викликати виникнення доходу, а будуть відображені як додаткові внески в статутний капітал. Враховуючи це, у платника ЄП групи 3, який отримав безоплатно товари від нерезидента — засновника, не буде виникати і ЄП-дохід. З цим погоджуються і податківці (див. листи ДПСУ від 11.01.2024 № 179/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 30.07.2021 № 2930/ІПК/99-00-18-04-03-06, лист ГУ ДПС у Одеській обл. від 25.11.2021 № 4491/ІПК/15-32-18-04-05 тощо).

СільгоспЄП. Що стосується впливу отриманих товарів від нерезидента на сільгоспчастку аграрія (якщо з початку наступного року він має намір стати платником сільгоспЄП), то вартість такого товару потрапить тільки до загальної суми доходу аграрія. У сільгоспдохід вона не потрапить. Адже дохід від безоплатного отримання товарів не є сільгоспдоходом, оскільки він не повʼязаний з доходом від реалізації вирощеної сільгосппродукції.

Облік безоплатного отримання товару