Оплата частинами в чеку РРО, якщо перший аванс безготівковий

zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41414

Як діяти в такому разі, довгий час роз’яснювала консультація в БЗ 109.06. Настанови там були такі: у разі застосування різних способів оплати, наприклад один платіж за IBAN-реквізитами, а інший — готівкою, обов’язковим є видача фіскального чека саме на розрахункову операцію (в цьому випадку — тільки (!) на приймання готівки). І на цьому крапка.

Деталі оформлення такого чека не розкривались, що слід було, на нашу думку, трактувати як необхідність дотримуватися при цьому загальних правил, передбачених Положенням № 13*. Головний принцип у таких ситуаціях, який ми завжди відстоювали: продавець має пробити чек лише на ту суму, яку він реально отримав від покупця готівкою чи з його платіжної картки, і кількість товару, що пропорційна цій сумі.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

Аж ось із 13.03.2024 цю консультацію перевели до нечинних у зв’язку з розміщенням в Базі знань уточненої редакції відповіді. Натомість у БЗ 109.02 з’явилася нова консультація, яку ми далі й коментуватимемо.

Запитання, що було поставлено перед її авторами, звучить так:

Передісторія питання. Новітні вимоги щодо того, як відображати в розрахункових документах РРО/ПРРО інформацію про оплату товарів частинами, ДПСУ сформулювала з пів року тому у БЗ 109.06. Наше ставлення до цього неподобства ви можете знайти у статті «Оплата частинами в чеку РРО... і в уяві фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88.

Якщо коротко, то ДПСУ вимагає в першому чеку замість назви зазначати «аванс за ххх», де «ххх» — назва або артикул товару. А в другому чеку (останньому чеку), за яким відбувається вручення товару покупцеві, відображати реальну назву товару (послуги), що реалізується, його повну ціну, кількість, а також суму внесеного раніше авансу й суму до сплати після його врахування.

Саме так головні податківці бачать оформлення чеків РРО, коли всі часткові оплати слід РРОшити, тобто розрахунок був або готівкою, або карткою. Цю вигадану ними недавно версію з БЗ 109.06 вони довідково навели на початку консультації, що коментується.

Чи треба РРОшити безготівковий аванс. Для висвітлення цього питання фіскалам вистачило одного речення. Щоправда, воно складне й заплутане, тож ми трохи скоротили його.

В консультації додатково наголошується, що цей висновок справедливий, якщо покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з використанням IBAN-реквізитів (1) шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або (2) шляхом унесення коштів через касу банку, а також у разі (3) проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або (4) ПТКС*, який належить банку.

* Програмно-технічний комплекс самообслуговування.

Та не це тут головне. І навіть не те, що автори консультації вперто ігнорують ще один варіант, коли касовий апарат продавцеві не потрібен: (5) унесення авансу через ПТКС, які НЕ належать банку. Хоча, наприклад, раніше в листі ДПСУ від 11.04.2023 № 882/ІПК/99-00-07-04-01-06 головні фіскали погоджувалися з цим.

У наведеному висновку нас більше всього непокоїть фраза «в межах якої не відбувається відпуск товару». Так і хочеться запитати:

Невже автори консультації натякають на те, що в такому разі треба в момент відвантаження видати покупцеві чек, попри те що оплата відбулася в класичному безготівковому форматі?! І невже при цьому чек має бути на повну суму вартості товару, якщо безготівково було оплачено тільки її частину?!

Якщо їхня ідея саме така, то це найбезглуздіше безглуздя і найбеззаконніше беззаконня, що їх тільки можна було вигадати. Адже розрахункової операції в розумінні Закону про РРО в цей момент не було й близько. А саме наявність чи відсутність розрахункової операції є тим маркером, що визначає необхідність застосування РРО/ПРРО.

До речі, ту консультацію в БЗ 109.02, з якої ми починали розмову, днями знов воскресили (див. за посиланням). При цьому термін «розрахункова операція» в ній замінили на слівце «розрахунки». Це зайвий раз підтверджує, що фіскали чітко розуміють величезну різницю між першим та другим, однак не гребують такими маніпуляціями, аби привчити платників видавати чеки й за відсутності розрахункової операції.

Як оформити наступні чеки. Передбачити рекомендації фіскалів із цього питання не так вже й важко. Адже недарма вони почали консультацію, яка коментується, з того, що переповіли свою попередню вигадку.

При цьому у воскреслій БЗ 109.02 теж з’явилася схожа приписка: чек на приймання готівки повинен включати в себе раніше отриману суму безготівкової оплати.

Ви запитаєте: який сенс у цих дивних правилах формування касових чеків?

У БЗ 109.06, з якої, власне, все й розпочалося, податківці відповідали, що це, мовляв, забезпечить поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг. А він, у свою чергу, надасть можливість продавцеві здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцеві мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Припускаємо, що це дійсно комусь може бути зручно. Але лише тоді, коли всі часткові оплати підлягають проведенню через РРО/ПРРО. І лише якщо продавець упевнений у тому, що такий варіант оформлення чеків можна реалізувати на його касовій техніці, особливо на класичних РРО. Якщо ж ні, то й примушувати продавця до цього фіскали не мають права, оскільки Положення № 13 нічого подібного не передбачає. Крім того, не мають фіскали законних підстав і для того, щоб наполягати на необхідності звернутися до виробника РРО за доопрацюванням його програмного забезпечення.

Та повернемось до нашої ситуації. В тому разі, якщо один платіж був безготівковим і не РРОшився, а наступні платежі підлягали оформленню через РРО/ПРРО, то про якийсь ланцюг із чеків говорити вже не доводиться. Адже його перша ланка (безготівковий платіж) касовим чеком не опосередковувалась. Навіщо ж тоді в наступні чеки вносити інформацію про суму першого платежу?

Чи не простіше пробити їх на реальні суми, сплачені готівкою/карткою, і на кількість товару, пропорційну таким сумам?

Якщо ДПСУ так печеться за права споживача, то у підсумку й без її вигадок він матиме підтвердження сплати всієї суми (платіжка на безготівковий аванс + чеки на решту готівкових/карткових оплат). Крім того, споживач матиме й інші документи, що дозволять ідентифікувати проданий товар, наприклад видаткову накладну на всю вартість товару...

Як за таких суперечливих обставин діяти продавцеві? Варіантів, як завжди, небагато: або робити все по закону, або дослухатися до вимог фіскалів. Що вам більше до вподоби, обирайте самостійно, виходячи в тому числі з можливостей вашої касової техніки й бажання поборотися за правду.

На нашу думку, продавець зобов’язаний видати покупцеві один фіскальний чек на суму 6000 грн під час оплати готівкою. При цьому кількість товару в такому чеку слід відобразити пропорційно сплаченій сумі в повній вартості товару. Крім того, є сенс додатково оформити продаж товару видатковою накладною.

На думку ж фіскалів, чек теж має бути один і видати його теж слід у момент готівкової оплати. Однак у ньому слід показати повну кількість і вартість товару, а також суму внесеного раніше безготівкового авансу й суму до сплати після його врахування.

Наведемо нижче на рисунку зразки фіскального чека, як його бачать фіскали і як бачимо ми.