Розрахунки за експортні постачання товарів

Граничні строки повернення виручки та «незначна сума»

Граничні строки розрахунків. Граничний строк розрахунків за операціями експорту (та імпорту) товарів, робіт, послуг* для більшості операцій зараз складає 180 календарних днів. Він установлений п. 14² спеціальної постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 (далі — постанова № 18). Цей строк застосовується до експортних (та імпортних) ЗЕД-операцій, які відбулися починаючи з 5 квітня 2022 року. До операцій, що відбулися до цієї дати, застосовується строк — 365 днів.

* У той же час щодо робіт та послуг і деяких товарів діють певні послаблення — див. нижче.

«Обрізаний» строк для сільгоспекспорту. Постановою Правління НБУ від 10.11.2023 № 145

До експортних операцій з такою продукцією, здійснених до цієї дати, застосовується відповідний строк, який діяв на дату здійснення експорту (180 або 365 днів).

Кара (пеня). Перебіг цих граничних строків під час воєнного стану не призупинявся і не призупиняється. За порушення цих строків суб’єкту ЗЕД (зокрема, експортеру) нараховується пеня — 0,3 % на день (але загалом — не більше суми простроченої заборгованості). Пеня нараховується податківцями за підсумками перевірки дотримання строків ЗЕД-розрахунків, проведеної на підставі отриманої від банкірів інформації.

Послаблення

Для робіт та послуг і деяких товарів. Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 установлена низка винятків для робіт, послуг і деяких товарів, за експортом (чи імпортом) яких нагляд взагалі не здійснюється — незалежно від суми операції. До винятків, зокрема, віднесено: послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт!), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються. Постановою правління НБУ від 14.04.2022 № 72 до винятків також додали низку товарів (робіт, послуг) оборонного, військового призначення та подвійного використання!

«Незначна сума». Є законодавчо встановлена сума, менше за яку нагляд за поверненням експортної виручки не здійснюється, — так звана «незначна сума» (для фінмоніторингу). Розмір такої суми — еквівалент 400 тис. грн. За курсом на дату написання статті — це десь в районі 10 тис. дол. США.

Отже, якщо сума експортної операції не перевищує екв. 400 тис. грн за курсом НБУ на дату експорту, то строк 180 (90, 365) днів не застосовується та банківський нагляд не здійснюється. Також мають зніматися з банківського нагляду операції, за якими поточна заборгованість зменшилась до розміру, нижчого за екв. 400 тис. грн на дату останньої події за відповідною операцією: остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог. Але — окрім випадків дроблення операцій з експорту товарів*!

* Детально про дроблення операцій читайте в статті «ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів» // «Податки & бухоблік», 2022, № 37.

Виручка за експорт — на рахунок в Україні та за кордоном

Продаж валюти — не обов’язковий. Обов’язковий продаж інвалюти зараз не діє, тож експортер на свій рахунок в українському банку отримує повністю усю суму валютної виручки і сам вирішує її подальшу долю.

Зняття з нагляду, якщо оплата — на рахунок за кордоном. Нагадуємо, що

Податківці (спираючись на п.п. 1 п. 6 Інструкції № 7) вважають, що це має бути саме день зарахування інвалюти на поточний рахунок експортера, а не на розподільчий рахунок (на який спочатку зараховується інвалюта, а звідти не пізніше наступного дня банк має перекинути її на поточний рахунок).

У той же час законодавчо дозволено отримувати кошти за експорт і на рахунок, відкритий експортером в іноземному банку. Право на відкриття рахунків за кордоном та здійснення через такі рахунки валютних операцій (з урахуванням обмежень, визначених Законом про валюту** та іншими законами України) передбачено у п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону про валюту. А легітимність зарахування експортної виручки на рахунок експортера в іноземному банку підтверджується також п.п. 2 п. 9 Інструкції № 7*** і не є порушенням валютного законодавства України.

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

*** Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Але отримані на рахунок в іноземному банку кошти за експортовані товари необхідно повернути в Україну в межах згаданих 180 (90, 365) днів з дня здійснення експорту. Та ще й при цьому до обслуговуючого українського банку необхідно буде подати документи іноземного (!) банку, які підтвердять зарахування коштів від нерезидента за товар. Інакше операцію не знімуть з банківського нагляду та фіскали можуть нарахувати ЗЕД-пеню за прострочення!

Обов’язковість повернення виручки в Україну. Крім того, нагадуємо, що п. 23 Положення № 5* встановлює: грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку**! Тож ця вимога стосується і «непіднаглядних» експортних операцій. Отже, неповернення виручки за експорт в Україну (незарахування таких коштів на рахунок експортера — юрособи чи ФОП в українському банку) буде порушенням валютного законодавства (із можливими штрафними наслідками, про які згадує ст. 14 Закону про валюту***)!

* Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

** У ч. 2 ст. 13 Закону про валюту є аналогічна норма саме для «піднаглядних» операцій.

*** Стосовно наслідків для ФОП див. статтю «Оподаткування експорту товарів єдиноподатниками» // «Податки & бухоблік», 2024, № 35.

Водночас для «непіднаглядних» операцій якихось конкретних строків для повернення виручки, отриманої резидентом на закордонний рахунок, законодавчо не встановлено. Але податківці в консультації в БЗ 112.04, маніпулюючи нормою абзацу другого п. 19 Інструкції № 7, стверджують, що і за «непіднаглядними» операціями треба повертати в Україну валютну виручку в межах граничних строків! На нашу думку, такий висновок не надто відповідає нормативам, але майте його на увазі.

Знижка, прощення боргу або ліквідація нерезидента

Що стосується знижок (зменшення ціни), які відбуваються після здійснення експортного постачання, то для цілей банківського нагляду таке зменшення може бути враховано лише у випадках, визначених у п. 12 Інструкції № 7: невідповідність якісних/кількісних характеристик, у тому числі з форс-мажорних причин, товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено, повністю або частково повернено та в інших випадках. Однак — лише за наявності відповідних підтверджуючих документів.

В усіх інших випадках, зокрема у випадках прощення боргу або ліквідації нерезидента, якщо сума боргу більша за екв. 400 тис. грн, експортну операцію з нагляду не буде знято і після витоку відповідного граничного строку буде нараховуватися ЗЕД-пеня. Тож у таких випадках доведеться шукати якісь шляхи, щоб повернути виручку (читайте далі).

Заміна сторони в договорі

Бувають ситуації (у тому числі згадані вище), коли необхідно замінити сторону в договорі, щоби погасити відповідні борги.

Заміна дебітора. Стосовно ситуацій з переведення боргу за поставлений експорт з одного нерезидента на іншого — Інструкція № 7 такі питання не висвітлює, але

До речі, податківці теж вважають, що заміна боржника-нерезидента іншим нерезидентом не порушує валютне законодавство (див. БЗ 112.02).

Заміна кредитора. Підпунктом 6 п. 9 Інструкції № 7 встановлено, як вирішується проблема банківського нагляду за операцією експорту товарів у разі заміни резидента-кредитора в зобов’язанні. Нагляд завершується після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів.

Після заміни кредитора відповідальність у разі порушення строку розрахунків, судячи з усього, ляже вже на нового кредитора…

Заліки, бартер

Заліки. Нагадаємо, що з 6 вересня 2022 року здійснення зарахувань вже не є підставою для зняття ЗЕД-операції з нагляду (щодо цього читайте в матеріалі «Взаємозалік у ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2022, № 76). Однак не плутайте зарахування-залік грошових заборгованостей із ЗЕД-бартером, який не заборонено (про який читайте нижче).

«Залікова» недоплата за експорт. На практиці трапляються випадки «вимушеної» недоплати за експорт, зокрема за інвойсами, коли частину суми боргу нерезидент зменшив, зарахувавши її, наприклад, у рахунок сплати за маркетингові та інші послуги, надані експортеру. Не радимо цього робити, якщо сума такого заліку перевищує незначну (400 тис. грн), бо банк операцію з нагляду не зніме (див. вище) і все скінчиться ЗЕД-пенею. Тож краще прогнати валюту туди-сюди.

Бартерний експорт. Експорт товарів (у тому числі й робіт/послуг) може здійснюватися і в межах бартерних ЗЕД-контрактів. Нагадаємо, що Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 № 351-XIV для бартерних ЗЕД-контрактів (коли в межах контракту спочатку здійснюються експортні операції) граничний строк розрахунків —для ввезення (виконання) імпортної частини контракту складає 180 днів з дати оформлення експорту (митної декларації або підписання акта).

Пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, нараховується та стягується податківцями.

Пам’ятайте також, що протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, треба повідомити митні органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або податкові органи (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За неподання цієї інформації також нараховують пеню у розмірі 1 % вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення — у межах вартості цих товарів!

Валютний експорт міняємо на бартер. Нагадуємо, що коли у нерезидента бракує грошей на оплату експорту, можна уникнути ЗЕД-пені, змінивши контракт (чи його частину) на бартерний. Адже відповідно до п.п. 8 п. 12 Інструкції № 7 можна зменшити суму валютної заборгованості, якщо відбувається зміна умов експортного договору, за яким банком здійснюється валютний нагляд, унаслідок чого виконання нерезидентом зобов’язань за цим договором здійснюється шляхом постачання товару, — на суму зобов’язань, які виконуються шляхом постачання товару. Наявність таких обставин має бути підтверджена копією документа, згідно з яким унесені зміни до відповідного експортного договору. Але пам’ятайте, що тоді запрацюють правила контролю за бартерним експортом (див. вище).