ЗЕД-розрахунки: детально про «90 днів»

Чим і коли встановлено

Спочатку нагадаємо, що граничний строк розрахунків за операціями експорту й імпорту товарів* самим Законом про валюту** узагалі не обмежується, а п. 2 ч. 1 ст. 12 цього Закону віддає це питання на відкуп НБУ. Довгий час тут діяв встановлений НБУ строк у 365 днів. Однак війна внесла й сюди свої корективи. НБУ для запобігання відтоку за кордон капіталів скоротив строки розрахунків за експортними/імпортними операціями до 90 календарних днів. Технічно це зробили постановою Правління НБУ від 04.04.2022 № 68, якою внесли нові пп. 14² — 14⁴ до «загальної воєнної» постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18.

* Термін «товар», що вживається у валютних нормативах у значенні зі ст. 1 Закону про ЗЕД, є дуже широким і включає роботи, послуги, а також немайнові права, — див. нижче. **

** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

Ці скорочені строки розрахунків почали застосовуватись до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених, починаючи із 5 квітня 2022 року. Тож якщо операція (сплата попередоплати за імпорт або вивезення-експорт товарів за кордон) відбулася до 5 квітня, то для закриття такої операції ще діє граничний строк 365 днів. Для операцій, що відбулися починаючи з 5 квітня, вже діє обмеження у 90 днів.

Що не контролюється

«Незначна сума». Зазначені граничні строки розрахунків не поширюються на операції з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума яких в еквіваленті за офіційним курсом гривні до інвалют, установленим НБУ на дату здійснення операції, є меншою, ніж «незначна сума» — фінмоніторингові 400000 грн, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Таким чином, якщо сума експортної чи імпортної операції не перевищує екв. 400 тис. грн за курсом НБУ на дату здійснення операції (вивезення/експорту або сплати авансу за імпорт), то строк 90 днів не застосовується та банківський нагляд не здійснюється.

Також

Винятки! Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 № 67 установлена низка винятків з товарів (у т. ч. робіт та послуг), за експортом чи імпортом яких нагляд взагалі — незалежно від суми операції — не здійснюється.

Зокрема, серед цих винятків є: послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються!

Постановою правління НБУ від 14.04.2022 № 72 до винятків додали низку товарів (робіт, послуг) оборонного, військового призначення та подвійного використання! Тож тим читачам, чия ЗЕД-діяльність якось пов’язана з оборонними потребами, варто теж ознайомитись з цими виключеннями. Можливо, ваші операції не підпадатимуть під банківський нагляд.

Нюанси нагляду

Згідно з п. 6 Інструкції № 7* уповноважений банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

— експортною операцією — якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт/послуг, експорту немайнових прав розрахунки не завершено (у тому числі, частково)**;

— операцією з імпорту товарів — якщо на дату оплати резидентом товару не здійснено імпортне постачання з оформленням відповідних типів МД (відображених у реєстрі МД) чи інших документів (див. пп. 3 і 4 п. 9 Інструкції № 7)³;

— операцією з імпорту без увезення продукції на територію України — якщо на дату оплати нерезиденту така операція не була завершена³.

* Інструкція про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затверджена постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7. ** Або у банку відсутня інформація про завершення операції

** Або у банку відсутня інформація про завершення операції.

Банк, через який проводилася оплата імпорту без увезення продукції на територію України, здійснює нагляд за операцією з експорту цієї продукції, яка перепродається нерезиденту. Банк не здійснює нагляд за операцією експорту резидентом продукції без вивезення її з України.

Розділ IV Інструкції № 7 передбачає надання банку відповідної документації, у тому числі в електронній формі. Там зазначено, що копії документів в електронній формі створюються шляхом сканування з оригіналу документа на паперовому носії інформації та засвідчуються кваліфікованим електронним підписом резидента (для юросіб — підписом уповноваженої особи) відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII.

Дата відліку. Операції потрапляють під нагляд та відлік граничного 90-денного (365-денного) строку розрахунків «стартує», починаючи з такого дня*** (див. ч. 2 і 3 ст. 13 Закону про валюту, п. 7 Інструкції № 7):

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується, або (якщо товар не підлягає митному оформленню) — підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору, — для операцій з експорту товарів;

2) здійснення платежу на користь нерезидента — списання коштів з рахунку клієнта (або банка — у разі акредитивної форми розрахунків або перерахування банком напряму нерезу кредитних коштів) — для операцій з імпорту товарів.

*** До 2019 року відлік днів починали з дня, наступного за днем здійснення операції (тобто на день пізніше).

День порушення. Днем виникнення порушення (з якого починає нараховуватись пеня) є перший день після закінчення 90(365)-денного строку розрахунків або строку, продовженого висновком Мінекономіки. Нагадаємо, що згідно зі ч. 4 ст. 13 Закону про валюту і п. 4 Інструкції № 7 перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку Мінекономіки.

Тож

Тобто низка операцій (починаючи з 5 квітня) можуть потрапити під ЗЕД-пеню раніше, ніж операції, здійснені до згаданої дати…

Завершення банком нагляду

Стандартне. Згідно з п. 9 Інструкції № 7 банк завершує валютний нагляд за граничними строками проведення розрахунків у таких випадках:

1) якщо сума незавершених розрахунків за експорт, імпорт товарів не перевищує так званої незначної суми — екв. 400 тис. грн. Сума незавершених розрахунків для цих цілей визначається за офіційним курсом НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата постачання товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог).

Але можуть і не зняти з нагляду — якщо буде дроблення операцій експорту товарів або дроблення валютних операцій — про це прямо зазначено в останньому абзаці п. 9 Інструкції № 7. Детальніше про дроблення операцій читайте нижче;

2) при експорті товару — після зарахування на поточний банківський рахунок резидента в Україні грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар;

3) при імпорті продукції, що ввозиться в Україну, — після отримання інформації з реєстру МД про здійснення імпортного постачання з оформленням МД (типів ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), або після пред’явлення документа, який використовується для митного оформлення продукції (якщо за укрзаконодавством МД не оформлюється);

4) при імпорті робіт, послуг, немайнових прав — після пред’явлення резидентом акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу немайнових прав;

5) при імпорті продукції без ввезення її в Україну:

— після зарахування грошей від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезидентові продукції за межами України

або

— подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, які застосовуються в міжнародній практиці і можуть вважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів — після зарахування на поточний рахунок резидента — нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом — первісним кредитором товар, і за наявності документів про заміну кредитора в зобов’язанні за операцією з експорту товарів. Після заміни кредитора відповідальність у разі порушення строку розрахунків — судячи з усього, ляже вже на нового кредитора...

Специфічне. В п. 10 Інструкції № 7 перелічені всілякі специфічні випадки зняття операцій з нагляду. Згадаємо з них кілька найцікавіших.

1. Заміна бартерного контракту на імпорт з грошовою оплатою — для зняття потрібні належно засвідчені повідомлення митниці (1) та копія ввізної МД (2).

2. Взаємозаліки — тут потрібні документи про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, але тільки якщо виконується сукупність таких умов:

— вимоги випливають зі взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, що є контрагентами за цими операціями;

— вимоги однорідні і строк виконання за ними настав, або не встановлений, або визначений на пред’явлення вимоги;

— між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

3. Міжнародна технічна допомога відповідно до міжнародних договорів України — нагляд знімається на підставі документів, що підтверджують поставку продукції на користь резидента — реципієнта (одержувача).

Дроблення

Як ми уже зазначали, операції менші за незначну суму (екв. 400 тис. грн) можуть потрапити під нагляд або банк може не зняти з нагляду заборгованості на такі суми у випадках дроблення операції з експорту товарів та дроблення валютної операції (щодо імпорту).

Експортне. Термін «дроблення операції з експорту товару» визначений у п.п. 5 п. 3 Інструкції № 7. Це — штучне ділення поставки товару за операцією з експорту товару при одночасній наявності таких ознак:

— операції, пов’язані між собою одним резидентом, контрагентом-нерезидентом і одним договором (іншим подібним документом);

— сума кожної операції з експорту товару є меншою за незначну суму (екв. 400 тис. грн);

— сума (усіх!) операцій з експорту товару за календарний місяць перевищує десятикратний розмір операції на незначну суму (екв. 4 млн грн).

Імпортне. «Дроблення валютної операції» визначене, як штучне ділення загальної суми валютної операції, що передбачає одночасну наявність таких ознак (див. п.п. 2 п. 2 Положення № 8*):

* Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 8.

— валютні операції пов’язані між собою одними контрагентами, підставами (договором, контрактом тощо), призначенням валютної операції;

— кожна валютна операція є меншою за екв. 400 тис. грн;

— валютні операції здійснюються не менше, ніж три рази на календарний тиждень та/або десять разів на календарний місяць;

— загальна сума валютних операцій за календарний тиждень перевищує двократний розмір незначної суми (екв. 800 тис. грн) та/або за календарний місяць — її восьмикратний розмір (екв. 3 млн 200 тис. грн);

— інші ознаки дроблення валютних операцій, які установлені на власний розсуд уповноваженої установи.

Звертаємо увагу, що

Перехідне

Можуть бути на практиці ситуації, коли за контракт ом одні операції вібулися до, а інші — починаючи з 5 квітня. Тобто у таких «перехідних» ситуаціях операції потраплятимуть під нагляд за різними строками (відповідно 365 та 90 днів).

Приклад. Передлатили за імпортним контрактом 60 тис. євро до 5 квітня, а 40 тис. — після 5 квітня. У травні отримали імпортного товару на 80 тис. євро.

У такому випадку, вважаємо, банк зніматиме операції з нагляду, виходячи з хронології виникнення заборгованностей, і залишок заборгованості (20 тис. євро) необхідно буде закрити (отримати імпорт) не пізніше 90 днів з дати сплати другої суми (40 тис. євро).

Але, якщо різні суми будуть сплачені за різні види/партії товарів, тобто буде «персоніфікація» попередоплат, і з документів (платіжних та МД, тощо) чітко випливатиме які імпортні постачання відповідають яким оплатам, то вважаємо, що банк має знімати операції з нагляду вже у тому порядку, який випливає з «персоніфікованих» постачань. У такому разі у нашому прикладі може вийти так, що з документів виплаває — на 20 тис. євро нерезидент недопоставив товари, які були передоплачені першою сумою (60 тис. євро). І тоді закрити заборгованність треба буде вже протягом 365 днів з дати сплати цієї першої суми. Але такі «персоніфіковані» документи мають бути переконливими/бездоганними…

Форс-мажор та ЗЕД-пеня

Дехто з наших читачів вважає, що форс-мажорні обставини, а саме — воєнні дії на території України, апріорі звільнять їх від ЗЕД-пені. Однак, на нашу думку, у багатьох випадках це навряд чи вдасться.

Спочатку нагадаємо, що Торгово-промислова палата України (далі — ТПП) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). І з метою позбавлення госпсуб’єктів обов’язкового звернення до ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті ТПП було розміщено загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)*.

* Цей лист у форматі PDF див. тут: ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf

За необхідністю для цілей підтвердження факту форс-мажору його можна роздруковувати.

Однак у багатьох випадках порушення строків ЗЕД-розрахунків навряд чи цей лист допоможе. Адже

Зупинення. У ч. 6 ст. 13 Закону про валюту зазначено: у разі якщо виконання експортного чи імпортного договору зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування ЗЕД-пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-договору або третьої країни відповідно до умов цього договору.

Зменшення. У Інструкції № 7 форс-мажорні обставини теж згадуються лише один раз — у п. 12. Там зазначено, що зменшення суми, яка має надійти за експорт або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, — на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена ТПП або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору.

Далі ми покажемо, що у більшості випадків настання відповідного форс-мажору мають засвідчувати уповноважені органи країни нерезидента (або третьої країни), статус яких визначає їхнє національне законодавство.

Імпорт. Стосовно імпорту — тут для зменшення вартості товарів, що імпортуються, здебільшого роль відігравати будуть форс-мажорні обставини за межами України.

Але, у той же час, наприклад, якщо постачання імпорту передбачено морем (до українських портів), то тут причиною порушення строків будуть саме форс-мажорні обставини (війна) в Україні. Може бути й так, що нерезидент за умовами контракту повинен був везти товар територією України (і розмитнення мало відбутись на якійсь внутрішній митниці) і вже на нашій території до кінцевого розмитнення товару з-причини воєнних дій цей товар буде пошкоджено, знищено, або доставлено з запізненням. Та й бойові дії на території підприємства-імпортера теж можуть вплинути на можливість та строки розмитнення…

Однак у таких випадках згаданого вище загального листа ТПП може бути недостатньо для зупинення нагляду, або зняття з нагляду через зменшення вартості імпорту, і доведеться отримувати у ТПП окреме підтвердження (сертифікат). До речі, податківці зараз почали незаконно вимагати від платників отримувати окремі сертифікати від ТПП навіть для включення до витрат списанного майна, пошкодженого/знищеного внаслідок воєнних дій — див. Інформаційний лист Східного міжрегіонального управління ДПС щодо роботи з КНП від 06.05.2022 // evp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/582117.html (див. матеріал «Списуємо знищене війною майно: чи потрібен сертифікат про форс-мажор?// «Податки & бухоблік», 2022, № 35).Експорт. Що ж стосується експорту — то, якщо товари було пошкоджено вже після того, як щодо них було оформлено експортну митну декларацію, але до їх вивезення з України та/або з-за воєнних дій товари було несвоєчасно вивезено з території України (чи відбулися якісь інші форс-мажорні події, що вплинули на розрахунки), то такі факти, вважаємо, теж необхідно підтверджувати окремими сертифікатами ТПП.

Зазначимо також, що варто вивчити усі інші наведені в п. 12 Інструкції № 7 випадки, які допускають зменшення суми оплати за експорт товарів або вартості товарів, що імпортуються. Можливо, якийсь з них вам допоможе виправити ситуацію з загрозою ЗЕД-пені.

Розрахунки з країною-загарбником

У прийнятому Законі на базі проєкту № 7360 до ст. 16 Закону про валюту додана норма, згідно з якою

Але, якщо будуть/були порушені відповідні строки розрахунків за експортними операціями згідно контрактів з нерезидентами з країни-агресора, пеня нараховуватиметься на загальних підставах.

ЗЕД-пеня

Частиною 5 ст. 13 Закону про валюту встановлено, що порушення резидентами установленого строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), перерахованої у грн за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Нарахування/стягнення такої пені покладено на ДПСУ. У разі застосування пені за порушення у сфері ЗЕД фіскали складають податкове повідомлення-рішення (ППР) за формою «С».

Платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення фіскалів.

За порушення строку сплати нарахованої фіскалами ЗЕД-пені, застосовують штраф у розмірах, встановлених п. 124.1 ПКУ (ср. ). Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму пені протягом 10 календарних днів, розмір штрафа складає:

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати ЗЕД-пені, — у розмірі 5 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів — у розмірі 10 % погашеної суми.

Водночас КУпАП адміністративної відповідальності за порушення такого терміну не передбачено (див. БЗ 112.05 // zir.tax.gov.ua/main/bz/search/?src=ques).

Застосування контролюючими органами санкцій за порушення законодавства у сфері ЗЕД, в тому числі нарахування пені за порушення строків розрахунків, повинно здійснюватись з урахуванням строку давності (1095 днів).

Норми п.п. 69.9 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ щодо зупинення строків тут не застосовуються, оскільки контроль за виконанням валютного законодавства здійснюють не податківці. Останні лише карають резидентів за його порушення. Таким чином всі строки розрахунків у ЗЕД на час дії воєнного стану не зупиняються.

Детально про це* див. у статті «Інші зупинені/незупинені строки», «Податки & бухоблік» № 32 (i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2022/may/issue-32/article-120417.html).

* А також про 180-денний строк розрахунків за бартерними ЗЕД-операціями (який контролюється за спеціальним Законом «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 № 351-XIV).