Відшкодування шкоди і єдиний податок

Вид діяльності

Можливо, ще на старті ініціювання процедури відшкодування шкоди в когось виникне питання: а чи немає якихось заборон для єдиноподатників? Адже обмеження за видами діяльності (п.п. 5 п.п. 298.2.3 ПКУ), наявністю відповідних КВЕД у реєстрі платників єдиного податку (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ) загальновідомі, як і наслідки їх здійснення (перехід на загальну систему, оподаткування отриманого доходу за підвищеною ставкою; пп. 293.4, 293.5 ПКУ).

На наш погляд, тут немає приводу для занепокоєння. Отримання відшкодування за завдану шкоду не є видом діяльності. Згідно з КВЕД ДК 009:2010 «економічна діяльність — процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції».

Власне отримання відшкодування завданої шкоди виробництвом продукції або послуг не є. Тому жодний вид діяльності тут узагалі не доречний.

Головне, щоб первісна операція, за якою і була заподіяна шкода, не суперечила єдиноподатковим правилам. Навряд чи податківці прихильно поставляться до ситуації, коли єдиноподатник отримав відшкодування від винного контрагента, скажімо, за зіпсовану партію бензину. Адже під такою нехитрою схемою може ховатися продаж цього забороненого для спрощенців товару (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Дохід

А тепер до головного питання: що з оподаткуванням доходу, отриманого від відшкодування шкоди?

Юрособи. Визначення доходу для обчислення єдиного податку зазначене в ст. 292 ПКУ. Але як такого, визначення доходу там немає. Якщо лише абстрактна фраза, що доходом є будь-який дохід, включаючи доход представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ, що фактично зводиться до формули: «доходом є… дохід». Плюс наведені деякі уточнення щодо нематеріального доходу і перелік тих надходжень, які доходом не є.

Тому при визначенні терміна «дохід» вдаються до норм НП(С)БО, тобто фактично для цілей єдиного податку доходом є ті суми, які вважаються доходом у бухгалтерському обліку й отримані в готівковій або безготівковій формі (крім того, доходом є нематеріальні доходи, перелічені в п. 292.3 ПКУ, — безоплатно отримані товари / послуги, кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що сплив). А в бухобліку згідно з НП(С)БО 15 сума відшкодування шкоди включається в доход і відображається на субрахунку 715.

Крім того, в п. 292.11 ПКУ перелічуються надходження, які в єдиноподатковий дохід не включаються. Серед них не згадані суми відшкодування шкоди.

Звідси висновок:

Причому доходом таке відшкодування визнається в момент його отримання.

А якщо сторони домовилися, що винна особа розрахується товаром / послугами або заборгованість з відшкодування шкоди буде погашена заліком зустрічних грошових вимог не за відвантаженими товарами / послугами?

Чи не підпаде такий розрахунок під заборону для потерпілого єдиноподатника? Нагадаємо, згідно з п. 291.6 ПКУ спрощенці гр. 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Суворо кажучи, п. 291.6 ПКУ на цей розрахунок поширюватися не повинен. Адже винуватець розраховується не в рахунок відвантажених товарів / робіт / послуг, а в рахунок відшкодування завданої шкоди, що чітко видно і за документами (оформлення та визнання претензії), і за проводками в бухобліку (задіяні субрахунки 374 і 715, а не 361 і 701/702/703). Такої ж думки дотримуються податківці в листі ДПСУ від 22.09.2023 № 3127/ІПК/99-00-24-03-03-06.

Втім, щоб уникнути надуманих намірів фіскалів, таких розрахунків краще не допускати.

ФОП. Для ФОП є один цікавий нюанс. Згідно з п. 292.1 ПКУ в дохід ФОП не включаються отримані пасивні доходи у вигляді відсотків, дивідендів, роялті, страхові виплати та відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, що належить на праві власності фізичній особі і використовується в її господарській діяльності.

Побоювання виникають щодо слів «страхові виплати і відшкодування». Чи не скажуть податківці, що отримане відшкодування шкоди слід оподатковувати не як дохід ФОП (єдиним податком), а як дохід звичайної фізособи (ПДФО 18 % + ВЗ 1,5 %; оподатковувані відшкодування і винятки з них встановлені в пп. 164.2.14 ПКУ і 165.1.27 ПКУ).

Такі побоювання на сьогодні є. Свого часу податківці дотримувалися правильної думки: «отримання ФОП на ЄП, зокрема групи 2, суми коштів як відшкодування збитків за пошкоджений перевізником товар не порушує умови перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначена сума включається в дохід платника єдиного податку» (лист ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2020 № 858/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК).

Проте на сьогодні все частіше з’являються фіскальні роз’яснення. Наприклад, якщо ФОП-орендодавець отримує відшкодування комунальних платежів окремою сумою, а не у складі орендної плати, то податківці доходять висновку, що такий дохід оподатковується як дохід звичайної фізособи. При цьому в деяких роз’ясненнях вони просто цитують п. 292.1 ПКУ (лист ДПСУ від 27.11.2023 № 4350/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК), а в деяких як обґрунтування додають, що отримання такого відшкодування не передбачає надання ЖК-послуг (лист ДПСУ від 01.08.2023 № 2232/ІПК/99-00-24-03-03-06; детальніше див. «Податки & бухоблік», 2024, № 39).

Щось подібне випливає і з іншого роз’яснення (БЗ 107.01.03), де розглядається відшкодування витрат за рішенням суду. У ньому вони доходять висновку, що такі суми не включаються до складу доходів платника ЄП, але включаються в загальний місячний (річний) дохід і оподатковуються ПДФО і ВЗ (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2024, № 54).

Суворо кажучи, в цих фіскальних роз’ясненнях описуються схожі, але все-таки трохи різні ситуації. Ми говоримо про відшкодування шкоди (збитків), а в них ідеться про відшкодування витрат. Але тенденція недобра*.

* Проблема виникає в неменшому ступені і для сторони, що виплачує (винуватця заподіяння шкоди), якщо вона є суб’єктом господарювання (юрособа або ФОП). Адже при фіскальному трактуванні вона вважається податковим агентом і повинна утримати ПДФО і ВЗ.

На наш же погляд, у п. 292.1 ПКУ мається на увазі тільки страхове відшкодування. Тому якщо ваш контрагент — винна особа відшкодовує завдану шкоду за направленою йому претензією, то отримана сума повинна оподатковуватися єдиним податком, а не ПДФО і ВЗ.

Відшкодування за рішенням суду

Якщо шкода відшкодовується за рішенням суду, то ПКУ передбачає важливий нюанс. Річ у тому, що для єдиного податку є два види доходу: один для мети оподаткування єдиним податком, другий — для можливості перебування на спрощеній системі. З першим ми розібралися вище. А щодо другого п. 292.15 ПКУ встановлює, що при визначенні обсягу доходу, який надає право зареєструватися платником єдиного податку або перебувати на спрощеній системі, не включається дохід, отриманий як компенсація (відшкодування) за рішенням суду за будь-які попередні (звітні) періоди.

Ідеться про перевищення 167 мінЗП, 834 мінЗП, 1167 мінЗП відповідно для груп 1, 2, 3 (п. 291.4 ПКУ)*.

* Втім, судячи з тенденції з наведених вище фіскальних роз’яснень, податківці можуть вважати, що ця норма стосується тільки юросіб на ЄП гр. 3, адже для ФОП вони виводять за межі єдиного податку будь-які відшкодування.

Якщо винуватець не відшкодував шкоду

Викачати з винуватця суму завданої шкоди не так-то просто. Часто буває так, що винуватець під різними приводами (а іноді і без них) просто не сплачує належні суми. Якщо завдана шкода незначна, то потерпіла сторона може не вдаватися до дорогих і трудомістких судових тяжб.

Тобто в потерпілої сторони належна до відшкодування сума може або просто висіти як заборгованість на рахунку 374, або вона може списати її (простити). Чи не вплине це якось на єдиний податок?

Серед нематеріальних доходів, що включаються в єдиноподатковий дохід, п. 292.3 ПКУ встановлює лише вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) і суми кредиторської заборгованості, за якою сплив строк позовної давності (для юросіб групи 3).

Потерпіла сторона безоплатно нічого не отримувала, а заборгованість за претензією не кредиторська, а дебіторська. Тому жодних питань бути не повинно. І навіть якщо потерпілий простив заборгованість за претензією, то це ніяк не вплине на його єдиний податок.