Далі — Закон № 3869.
Висновок документа
Госпсуб’єкти у період дії воєнного стану тепер «законно» можуть безоплатно набувати права на провадження окремих видів госпдіяльності без отримання необхідних документів дозвільного характеру — на підставі подання до органів ліцензування, дозвільних органів та ЦНАП* декларації про провадження господарської діяльності
* Центр надання адміністративних послуг.
17 липня ВРУ прийняла у другому читанні дерегуляційний Закон № 3869 щодо спрощення умов госпдіяльності під час воєнного стану. Закон був направлений на підпис Президенту 21 серпня (затримка пов’язана з наявністю так званої блокуючої постанови) та набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Фактично цей Закон узаконить (вибачте за тавтологію) аналогічні норми постанови КМУ «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» від 18.03.2022 № 314 (далі — постанова № 314). ЇЇ норми діяли («на випередження») вже з березня 2022 року**, хоча вони мали бути встановлені на рівні закону. Але той час вимагав швидких рішень. Відповідний законопроєкт № 7331 був поданий до ВРУ ще 29.04.2022. Проте ВРУ знадобилося більше двох років, щоб нарешті його прийняти...
** Щодо цієї постанови читайте «Ліцензії та дозвільні документи під час війни: підсумки-2022» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.
Зміни в три закони. Законом № 3869 унесені майже ідентичні зміни до трьох провідних законів у дозвільно-ліцензійній сфері:
— Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV;
— Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII;
Тож тепер вже на рівні усіх цих законів установлено, що госпсуб’єкти у період дії воєнного стану можуть безоплатно (!) набувати права на провадження окремих видів госпдіяльності на підставі подання до дозвільних органів, органів ліцензування та ЦНАП декларації про провадження господарської діяльності (далі — декларація), без отримання необхідних документів дозвільного характеру.
Такі декларації будуть чинними у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування
Протягом такого ж строку діятимуть і вже видані раніше ліцензії та дозвільні документи, строк дії яких закінчився під час воєнного стану. Періодичні чергові платежі за такими ліцензіями відстрочуються на такий же строк.
Подання повідомлень, звітів або документів з питань видачі документів дозвільного характеру, а також — передбачених у сфері ліцензування, теж здійснюється до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи або в інший установлений законом строк.
Декларація (як передбачено і постановою № 314), а також Заява та документи, необхідні для одержання ліцензії можуть бути подані за вибором госпсуб’єкта незалежно від його задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження госпдіяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта. (Нагадаємо, згідно з постановою № 314 декларацію можна подавати в електронному або паперовому вигляді.)
Повноваження КМУ та доля постанови № 314. У внесених до законів змінах також передбачено, що саме Кабмін визначає:
— порядок подання декларації;
— перелік відомостей, які вносяться до неї,
а також
— перелік видів госпдіяльності, які не можуть здійснюватися на підставі подання такої декларації.
Усе це фактично Кабміном вже визначено у згаданій постанові № 314 і застосовується на практиці. Зокрема, перелік відомостей, що вносяться до декларації, визначений у додатку 1, а перелік видів діяльності, які не можуть здійснюватися за декларацією, наведений у додатку 2 до постанови № 314.
Але після набрання Законом № 3869 чинності до норм постанови № 314 напевно будуть внесені деякі зміни, чи, можливо, Кабмін замість неї прийме новий норматив.
Тут зазначимо, що Закон № 3869 (див. п. 5 розд. ІІ «Прикінцеві положення») дає КМУ два місяці для прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Тож
до цього напевно й надалі продовжать свою дію норми постанови № 314, але вже в тій частині, що не суперечитиме Закону № 3869
А оскільки постанова № 314 і цей механізм вже понад два роки діяли, то в Законі № 3869 є норма, якою підтверджено, що декларації, подані до набрання чинності цим Законом, продовжують діяти відповідно до цього Закону!
Підстави для поповнення КМУ «заборонного» списку. Ми вже нагадували, що перелік видів діяльності, які не можуть здійснюватися за декларацією, наведений у додатку 2 до постанови № 314.
Тепер зміни в закони висувають для КМУ чотири незалежні критерії щодо віднесення певних видів діяльності до «заборонених». Кабмін має включати види госпдіяльності до «заборонного» переліку у разі, якщо провадження таких дій або видів діяльності на підставі декларації може призвести до настання хоча б одного з таких наслідків:
1) спричинення загрози національним інтересам;
2) негативний вплив на функціонування об’єктів критичної інфраструктури;
3) порушення нормальних умов життєдіяльності населення;
4) негативний вплив на екологічну безпеку.
Окрім того, в закони додано норми, що у разі додання певного виду діяльності до «заборонного» переліку КМУ встановлює строк, протягом якого госпсуб’єкт має звернутися до відповідного дозвільного органу / органу ліцензування із заявою про отримання документа дозвільного характеру / ліцензії. Власне, зазвичай КМУ так і робив, уносячи зміни до постанови № 314, які розширювали згаданий перелік, у додатку 2. Тепер це його ще прямо зобов’язують робити закони.
У таких випадках, якщо госпсуб’єкт, який подавав декларацію, протягом строку її чинності звернувся до відповідного органу із заявою про одержання документа дозвільного характеру / ліцензії у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, декларація є чинною до прийняття дозвільним органом / органом ліцензування рішення про видачу або про відмову у видачі документа дозвільного характеру / ліцензії.
Перебіг яких строків зупинений? У період дії воєнного стану зупиняється перебіг визначених законом строків:
— звернення для переоформлення документів дозвільного характеру;
— внесення змін до інформації, зазначеної в деклараціях.
З дня припинення чи скасування воєнного стану перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.
Увага! Ця норма унесена лише до Закону України «Про дозвільну систему…», а у п. 4 постанови № 314 аналогічно зупинений перебіг строків звернення за отриманням публічних послуг. А от до Закону України «Про ліцензування...» зміни не внесені, тож такі строки не зупинені! Водночас строк внесення змін до декларації поки що нормативно не встановлений…
Зупинки перевірок «дозвільників» та відкритість інформації. Давайте ще поглянемо, що нового додає Закон № 3869 порівняно з нормами постанови № 314.
1. Зупинено перевірки «дозвільників». Змінами в закони України «Про дозвільну систему…» та «Про ліцензування…» (відповідно) встановлено, що у період воєнного стану:
— зупиняється проведення планових перевірок щодо додержання дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі;
— зупиняється проведення планових перевірок органів ліцензування щодо додержання вимог законодавства у сфері ліцензування.
Тобто планово перевіряти дозвільні органи й органи ліцензування щодо того, як вони виконують свої законні обов’язки, поки не будуть. Хоча, мабуть, дарма…
2. Відкритість інформації. Крім того,
дозвільні органи, органи ліцензування, суб’єкти надання публічних послуг мають протягом 15 днів після набрання Законом чинності опублікувати на своїх офіційних вебсайтах переліки отриманих декларацій про провадження господарської діяльності та інформацію, яку вони містять
Довідково (найпоширеніші «заборонені» види). Зараз у згаданому додатку 2 до видів діяльності, за якими не можна працювати за деклараціями, віднесено, зокрема: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів різними видами транспорту; виробництво лікарських засобів; банківську діяльність, діяльність з надання фінпослуг та послуг з інкасації; зовнішньо-економічну діяльність; діяльність у галузі телебачення і радіомовлення; діяльність, пов’язану з імпортом та/або торгівлею лікарськими засобами; діяльність з медичної практики; усілякі геологічні вивчення; спеціальне водокористування, використання лісових ресурсів; діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, теплової енергії, водопостачання та водовідведення тощо.
Іще зазначимо-нагадаємо, що норми прийнятого Закону № 3869 не зачіпають спеціальний Закон № 481 та його наступника — Закон № 3817, які регулюють виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, РЕС та пального. І у додатку 2 до постанови КМУ № 314 діяльність, пов’язана з такими товарами, також фігурує серед винятків і вимагає наявності ліцензій, передбачених цими спеціальними законами.
Як саме зміниться (і схудне чи потовщає) цей «заборонний» перелік після введення в дію Закону № 9, поживемо-побачимо…
