Сонячна електростанція та єдиний податок
Не так давно ми обговорювали питання: чи може платник ЄП виробляти за допомогою сонячної електростанції (СЕС) електроенергію, яка буде використовуватися виключно для власного споживання (без продажу) (див. статтю «Використання сонячних батарей: чи є загроза перебуванню на спрощенці?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 80).
Нагадаємо, що проблема полягає в тому, що електроенергія (у т. ч. вироблена з альтернативних джерел) є підакцизним товаром (п. 215.1, п.п. 215.3.9 ПКУ). А платниками ЄП груп 1 — 3 не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів, за деякими винятками, які електроенергії не стосуються (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).
Так ось, у вищезгаданій статті ми зазначали, що
податківці погоджуються з тим, що якщо вироблену СЕС електроенергію єдинник використовує виключно для власного споживання, то він може працювати на спрощенці (див. лист ДПСУ від 20.09.2024 № 5552/К/99-00-24-03-03-09)
Пізніше роз’яснення з аналогічними висновками з’явилося і в категорії 107.05 БЗ:
«мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування платники, які здійснюють виробництво електричної енергії з відновлюваних джерел енергії, в т. ч. з енергії сонячного випромінювання за допомогою власної сонячної електростанції та використовують її виключно для власних потреб, за умови дотримання глави 1 розд. ХІV ПКУ, зокрема, відсутності в реєстрі платників єдиного податку видів діяльності щодо виробництва електроенергії, її передачі від генеруючих систем до пунктів розподілення, розподілення та продаж споживачам».
Але у нас ситуація «із зірочкою». Вироблена електроенергія ще буде споживатися й орендарями, яким платник ЄП передав приміщення в оренду. Чи не побачать тут податківці порушення правил перебування на ЄП?
Що значить «брати компенсацію»
Що значить «брати компенсацію з орендарів за використану ними електроенергію»? Дуже важливо з’ясувати, про що саме мова. Адже йтися може про різні речі.
Відшкодування витрат. Як варіант, про компенсацію може йтися як про відшкодування (компенсацію) здійснених орендодавцем витрат. Але ж орендодавець у нашому виплату не сплачує за електроенергію. Він її виробляє самостійно за допомогою СЕС.
Тож якщо ми йдемо цим шляхом — що орендар відшкодовує тільки витрати (не більше / не менше), то, по суті, орендар має відшкодувати витрати, понесені орендодавцем на виробництво спожитої орендарем електроенергії. При цьому їх сума має бути обґрунтована і розрахунково підтверджена. Це може бути амортизація СЕС, заробітна плата обслуговуючого СЕС персоналу тощо.
При цьому вочевидь матимемо справу з постійними витратами, а не зі змінними. Тобто їх нелогічно навіть прив’язувати до обсягу спожитої орендарем електроенергії.
У такому випадку (якщо це лише відшкодування витрат і не більше) як такого продажу електроенергії (як товару «електроенергія» і за ціною, як для електроенергії) у нас не буде
Плата за електроенергію. Якщо ж сума, яку сплачуватиме орендар, не відповідатиме сумі витрат на виробництво спожитої орендарем електроенергії, то це вже інша справа.
Наприклад, відшкодування буде здійснюватися за тарифом, за яким здійснюється продаж такої електроенергії виробниками, які мають ліцензію на її виробництво, або за іншою ціною. В такому разі цю операцію цілком вже можна розцінювати як операцію продажу електроенергії (тут буде додана вартість («прибуток») в самому відшкодуванні за електроенергію). А отже,
можна це вважати економічною діяльністю суб’єкта господарювання з її продажу (з усіма негативними наслідками для ЄП)
Як зменшити ризики
Тож варіант, коли з орендаря стягується фактично плата за електроенергію, а не компенсація (відшкодування) витрат орендодавця на її виробництво (див. вище), взагалі відкидаємо. Залишаємо варіант з відшкодуванням.
У такому випадку (якщо це лише відшкодування витрат і не більше) як такого продажу електроенергії (як товару «електроенергія» і за ціною, як для електроенергії) у нас не буде. Буде лише відшкодування витрат, яке здійснюється орендарем у межах договору оренду (як окрема складова орендної послуги). Адже самі податківці у своїх роз’ясненнях (щоправда, такі роз’яснення здебільшого стосуються ПДВ, але від цього суть не змінюється) говорять, що (див., зокрема, лист ДПСУ від 17.09.2024 № 4506/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК):
«у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й такої складової, як спожиті орендарем комунальні послуги та енергоносії».
Тобто, по суті, розглядають такі відшкодування, як компенсацією окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна (тобто як оплату частини вартості орендних послуг).
Крім того, враховуючи, що здійснюється тільки відшкодування понесених витрат на виробництво цієї електроенергії, тобто не передбачається наявність доданої вартості у цій платі, то відповідно до п. 60 Методичних основ та пояснення до КВЕД, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2012 № 396, немає як таких підстав вважати, що тут є окремий вид економічної діяльності з продажу електроенергії.
Тому вважаємо, що
якщо витрати на електроенергію будуть відшкодовуватися орендарем тільки в сумі витрат, понесених для виробництва спожитої орендарем електроенергії, то відшкодування вартості такої електроенергії буде складовою орендної послуги, а не окремою операцією продажу електроенергії
Але! Позиція податківців щодо цієї ситуації поки що не відома (відповідних роз’яснень ще немає). Тому ризики тут для платників ЄП є, і досить високі. Адже податківці можуть стверджувати, що попри відсутність прибутку саме від продажу електроенергії, все одно платник ЄП використовує її не виключно для власного споживання. Відповідно порушуються правила перебування на ЄП. Тож як можна ці ризики зменшити?
На наш погляд,
Більш-менш безпечний варіант — якщо відшкодування «сидітиме» у фіксованому розмірі орендної плати, тобто не відшкодовуватиметься окремо від орендної плати. І не буде навіть у договорі оренди виділятися як окрема частина орендної плати
Тим більше зробити так не буде проблемою. Адже мова загалом про відшкодування постійних, а не змінних витрат орендодавця (амортизація СЕС, заробітна плата обслуговуючого СЕС персоналу тощо).
Якщо вартість електроенергії включатиметься в орендну плату, то це все вважатиметься орендною платою і відповідно платою за послуги оренди. А вироблена СЕС електроенергія, по суті, вважатиметься спожитою для виробництва товарів / послуг (у нашому випадку для надання орендної послуги), тобто такою, яка виробляється для власного споживання.
При цьому відповідно до Методичних основ та пояснення до КВЕД, затверджених наказом Держкомстату від 23.12.2012 № 396, під економічною діяльністю розуміється та діяльність, яка створює «додану вартість» — діяльність, результатом якої є товари або послуги, призначені для реалізації третім сторонам. Тобто в цьому випадку економічним видом діяльності буде саме надання послуг оренди, а не виробництво і продаж електроенергії (адже окремо електроенергію, як за ціною для електроенергії, ми не продаємо).
Але і тут не завадить попередньо отримати індивідуальну податкову консультацію у податківців, бо їх реакцію передбачити важко.
Висновки
- Щоб залишатись на ЄП, вироблену СЕС електроенергію слід використовувати виключно для власного споживання платника ЄП.
- Тож у випадку з орендою більш-менш безпечний варіант — якщо «електричне» відшкодування «сидітиме» у фіксованому розмірі орендної плати. Тобто не буде відшкодовуватися окремо від орендної плати. І не буде навіть у договорі оренди виділятися як окрема частина орендної плати.
- Але і тут не завадить попередньо отримати індивідуальну податкову консультацію у податківців, бо їх реакцію передбачити важко.
