Висновок документа
Рішення про надання оплачуваних відпусток без збереження зарплати повинно бути обґрунтованим. Це можливо виключно за відпустками, право на які працівник набув з 24.12.2023. Після завершення воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період заробітної плати
Цей лист є відповіддю Мінекономіки на наш запит. Розповідаємо, чому він з’явився та що запитували.
Суть проблеми. З 24.12.2023 запрацювали зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 № 3494-IX (далі — Закон № 3494) до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Про це ви могли прочитати у статті «Оплачувана відпустка без оплати: а так буває?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 104.
Завдяки цим змінам всі працівники, окрім керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників, отримали «чудовий» подарунок під ялинку у вигляді нового абзацу третього ч. 1 ст. 12 Закону № 2136. Нагадаємо вам його положення.
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
Що тут сказати? Щоб зрозуміти, як оцей набір речень повинен працювати вкупі, потрібен дешифратор. Тож ми вирішили пошукати його в Мінекономіки.
Що запитали? Ми поставили Мінекономіки два таких запитання з практики.
Запитання 1. У працівника є невикористані соціальні додаткові відпустки на дітей за 2019 — 2023 роки. Чи має право роботодавець на підставі абзацу третього ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 перенести всі ці відпустки на період після завершення воєнного стану та надати без збереження заробітної плати? Чи ця норма стосується виключно відпустки на дітей за поточний 2023 рік та наступні роки, протягом яких вона діятиме?
Запитання 2. У працівника є невикористана щорічна додаткова відпустка за 2023 —2024 робочий рік. Чи може він відмовитися від її використання, якщо така відпустка надаватиметься відповідно до графіка відпусток без збереження заробітної плати?
Що відповіло відомство? Відразу скажемо, що Мінекономіки в листі, який коментуєтеся, обмежилося відповіддю тільки на перше запитання. Але все одно лист дуже цікавий та інформативний. Наведемо його головні тези.
1. У період дії воєнного стану роботодавець має право, проте не зобов’язаний обмежувати надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до 3 років та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку. Тож якщо роботодавець не проти, працівники й надалі можуть користуватися всіма відпускними благами.
2. Якщо роботодавець приймає рішення про надання оплачуваної відпустки (її частини) без оплати, то, на думку Мінекономіки,
роботодавець має обґрунтувати необхідність надання оплачуваних відпусток без збереження зарплати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність
Від себе додамо, що, на наш погляд, приймати рішення про надання оплачуваних відпусток без оплати щодо окремих працівників не можна. Усі працівники повинні бути у рівних умовах (див. ст. 21 КЗпП). Інакше Держпраці може побачити у діях роботодавця дискримінацію окремих осіб, що є порушенням трудового законодавства.
3. Після припинення або скасування воєнного стану невикористані дні оплачуваних відпусток можуть бути надані лише зі збереженням на їх період заробітної плати. Свою позицію Мінекономіки обґрунтовує положеннями ст. 64 Конституції України. З її норм випливає, що:
1) окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану;
2) в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень, а не їх скасування.
Тобто по факту Мінекономіки доходить висновку, що норми ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 про надання після завершення воєнного стану перенесених невикористаних днів оплачуваних відпусток без оплати суперечать положенням ст. 64 Конституції України.
Зауважимо, що ми в статті «Оплачувана відпустка без оплати: а так буває?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 104 також звертали увагу на цей момент.
4. Скористатися правом надавати оплачувані відпустки без оплати, переносити їх у разі невикористання на період після звершення воєнного стану роботодавець може виключно за відпустками, на які працівник набув права з 24.12.2023, тобто з дня набрання чинності положеннями абзацу третього ч. 1 ст. 12 Закону № 2136 (у редакції Закону № 3494).
Як розуміти цей висновок, якщо роботодавець приймає рішення про надання оплачуваних відпусток без оплати? Вважаємо, що тут слід відштовхуватися від того, за робочий чи за календарний рік надається відпустка.
Якщо відпустка надається за робочий рік (наприклад, щорічна додаткова відпустка), то визначаємо, яку кількість днів працівник заробив за період з 24.12.2023. Ось ці дні роботодавець може надати без оплати або ж перенести на період після завершення воєнного стану у разі їх невикористання.
Наступний варіант — відпустка, яка надається за календарний рік, наприклад, соціальна додаткова відпустка на дітей. Її надають повної тривалості незалежно від відпрацьованого протягом року часу. Тож якщо працівник мав право на таку відпустку до 24.12.2023, проте не скористався ним, то надати цю відпустку в майбутньому без збереження зарплати роботодавець не має права. Інша річ, коли право на таку відпустку виникло 24.12.2023 чи пізніше. Наприклад, 01.01.2024 у працівника народилася друга дитина і він набув право на відпустку на дітей за 2024 рік, як батько двох дітей до 15 років. У такому випадку, якщо працівник у 2024 році під час дії воєнного стану:
— звернеться до роботодавця з заявою про надання відпустки на дітей за 2024 рік, то роботодавець може прийняти рішення про її надання без збереження зарплати;
— не надасть таку заяву, то відпустка (за наявності на неї права) переноситься на період після завершення воєнного стану.
