Дивідендний аванс за рахунок переплати з податку на прибуток і навпаки: чи можна перекрити?

Дивідендний авансовий внесок

Авансовий внесок при виплаті дивідендів є невід’ємною частиною податку на прибуток (п.п. 57.1¹.5 ПКУ). Різниця лише у тому, що розраховується і сплачується такий дивідендний аванс у визначеному п. 57.1¹ ПКУ порядку.

За загальним правилом платники податку на прибуток (єдиноподатники авансовий внесок не нараховують і не сплачують, п.п. 57.1¹.2 ПКУ) сплачують дивідендний аванс до/або одночасно з виплатою дивідендів учасникам-юрособам, у тому числі юрособам-нерезидентам, за базовою ставкою 18 % (п.п. 57.1¹.2, п. 136.1 ПКУ). Випадки звільнення від авансового внеску при виплаті дивідендів наведені в пп. 57.1¹.3, 57.1¹.4, 57.1¹.6 — 57.1¹.8 ПКУ. Отже,

Нагадаємо, що наявна в ІКП переплата може бути спрямована на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу:

— з відповідного платежу в автоматичному режимі без заяви платника (п.п. «а» п. 87.1 ПКУ, див. БЗ 129.04);

— у рахунок інших платежів незалежно від виду бюджету на підставі заяви платника згідно з п. 43.3 і п.п. «б» п. 87.1 ПКУ (докладніше див. статтю «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15).

Переплата податку на прибуток

Хоча, як зазначалося, дивідендний авансовий внесок, по суті, — це той же податок на прибуток (є невід’ємною частиною податку на прибуток, п.п. 57.1¹.5 ПКУ), фіскали проти зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок сплати дивідендного авансу (див. лист ДПСУ від 26.05.2021 № 2034/ІПК/99-00-21-02-02-06). Водночас контролери не заперечують щодо можливості повернення переплати на підставі заяви згідно з п. 43.3 ПКУ.

На думку податківців, перешкодою для зазначеного зарахування переплати є різні коди видів сплати, що зазначаються в призначенні платежу при сплаті дивідендного авансового внеску і самого податку на прибуток. Так, при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції потрібно зазначати код виду сплати згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (див. п. 2 розд. ІІ Порядку № 148*). І, незважаючи на те, що сплачують авансовий внесок на той самий бюджетний рахунок, що й податок на прибуток, роблять це під різними кодами видів сплати. Для сплати податку на прибуток проставляють код виду сплати 101, а для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, — код виду сплати 125.

* Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Мінфіну від 22.03.2023 № 148.

Проте, вважаємо, цей момент не може бути перепоною для проведення заліку. Адже, по-перше, для дивідендного авансового внеску відсутній окремий код за Класифікацією доходів бюджету, затвердженою наказом Мінфіну від 14.01.2011 № 11 (ср. ). Тобто його платять за бюджетними рахунками податку на прибуток — а саме за кодом бюджетної класифікації 11021000 «Податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники». По-друге, обліковують дивідендний аванс в одній ІКП з власне податком на прибуток. А по-третє,

Ба більше, навіть суди за часів, коли ще були різні рахунки для сплати дивідендного авансу і податку на прибуток, зазначали, що це не перешкода для зарахування переплати. Позаяк наведені платежі є грошовими зобов’язаннями з одного і того самого податку (див. постанову Київського окружного адмінсуду від 24.11.2016 у справі № 810/3261/16). А тому сплата авансового внеску за рахунок наявної переплати з податку на прибуток повинна відбуватися автоматично без отримання відповідної заяви платника.

Але, як кажуть, сперечатися із податківцями в цьому випадку може бути собі дорожче.

А якщо при сплаті, зокрема, дивідендного авансу на бюджетний рахунок у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148? Тоді вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148). При цьому ніяка відповідальність у разі неправильного заповнення платником полів «Код виду сплати» або «Додаткова інформація запису» реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції законодавством не передбачена (див. БЗ 132.01).

Поряд з цим, як зазначають фіскали, Порядок № 148 не містить норми щодо можливості виправлення платником неправильного заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції. Хоча на практиці податківці проводять уточнення даних «Призначення платежу» платіжної інструкції на підставі листа, наданого платником податків. Зокрема, змінюють код виду сплати зі 101 на 125.

Одним словом, схитрити і скористатися переплатою з податку на прибуток при сплаті авансового внеску автоматично не вийде.

Переплата дивідендного авансу

За нормами п.п. 57.1¹.2 ПКУ сума попередньо сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податку на прибуток, задекларованого у декларації за такий податковий (звітний) період. Причому якщо сума авансового внеску перевищує нарахований податок на прибуток, то сума такого перевищення не згорає. Вона переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних періодів до повного погашення. Для визначення суми такого заліку і перехідного залишку незарахованого дивідендного авансового внеску заповнюють рядки 16.2 — 16.4.2 додатка ЗП до прибуткової декларації (див. статтю «Додаток ЗП — зменшення нарахованої суми податку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7).

Однак якщо у підприємства обліковуватиметься переплата дивідендного авансового внеску (помилково сплатили більше, ніж потрібно), то її, на жаль, зарахувати у погашення податку на прибуток не вдасться. Адже якщо це помилкові кошти, то їх не можна вважати дивідендним авансом. Вони не прив’язані ні до яких дивідендів. А таку переплату, якщо виходити з підходу фіскалів, можна тільки повернути з бюджету шляхом подання відповідної заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів (див. статтю «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15).

Якщо ж авансовий внесок з дивідендів розраховано і сплачено правильно, то він просто буде погашати суму нарахованого податку на прибуток наступних періодів до повного погашення після подання декларації і відображення у додатках АВ і ЗП. Це й не дивно, адже за вимогами п.п. 57.1¹.2 ПКУ

Отже, не можна повернути лише дивідендний авансовий внесок, який був розрахований і сплачений (!) правильно та відображений у прибуткової декларації, але завис в ІКП через податкові збитки або внаслідок недостатньої суми нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, щоб його перекрити. Ця сума авансових внесків з дивідендів, яка залишилася та не зіграла у зменшення податку поточного періоду, відображається у рядку 16.4.2 додатка ЗП до прибуткової декларації і переноситься до рядка 16.3 додатка ЗП декларації за наступний рік.