Що слід чітко розуміти, сідаючи за заповнення додатків до Податкового розрахунку? Що ПКУ і Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464) розглядають зарплату по-різному. Тобто одна й та ж виплата може бути зарплатою для ЄСВ-цілей і, наприклад, додатковим благом для ПДФО-цілей. Тож порівняння заповнених Д1 та 4ДФ не завжди доречне.
Д1 до Податкового розрахунку. Види виплат, які формують зарплату, визначаємо відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5). Це прямо зазначено в п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449.
Тобто якщо виплата входить до складу зарплати відповідно до Інструкції № 5, то вона є базою для нарахування ЄСВ.
Суму зарплати відображаємо в окремому рядку з відповідним кодом категорії застрахованої особи у графі 08 Д1. Наприклад, якщо відображаємо зарплату, на яку нараховано ЄСВ за ставкою 22 %, то в графі 08 зазначаємо «1». Якщо ж маємо справу з працівником з інвалідністю (ставка внеску — 8,41 %), то в графі 08 код «2».