Якщо податківці донарахували ПДФО, ВЗ та/або ЄСВ

Донарахували ПДФО та ВЗ

Які ситуації можуть призвести до заниження зобов’язань з ПДФО та ВЗ? Наприклад, коли податковий агент неправильно визначив вид доходу (оподатковуваний дохід класифікував як неоподатковуваний) та/або помилився в розмірі ставки ПДФО чи просто припустився арифметичної помилки, визначаючи суму ПДФО/ВЗ. Звісно, такі помилки можуть виявити податківці під час перевірки.

Строк сплати. Податковий агент зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання з ПДФО/ВЗ протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. Виняток — випадки, коли протягом цього строку він розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тоді узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності слід самостійно погасити протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження. Втім у період ВС працює ще норма п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (див. статтю «Донарахування податку під час перевірки — коли без штрафів?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 57).

Бухоблік. Про порядок відображення в бухобліку штрафів та пені читайте в статті «Відображаємо в обліку штрафи та пені за перевірками» // «Податки & бухоблік», 2024, № 57. Тут же говоримо про донарахування ПДФО та ВЗ.

Статтею 125¹ ПКУ визначено, що відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладаються на податкового агента. При цьому

Зверніть увагу, що в цьому випадку жодного додаткового блага в сумі сплачених підприємством податку / внеску у фізособи — отримувача доходу не виникає. Сплатити за власний рахунок податковий борг податкового агента зобов’язує ст. 125¹ ПКУ.

Увага! Якщо дохід був виплачений фізособі в грошовій формі, то розрахувати суму зобов’язань з ПДФО та ВЗ податківці повинні без застосування будь-яких коефіцієнтів. Річ у тім, що цей коефіцієнт застосовують при визначенні бази оподаткування доходів, нарахованих (наданих) у натуральній формі, а також коштів, надміру витрачених на відрядження та/або під звіт і не повернених у встановлені ПКУ строки (див. п. 164.5 ПКУ, п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841).

Таким чином, з урахуванням наведеного, податковий агент відображає в бухобліку проводками:

— Дт 949 — Кт 641/ПДФО — суму донарахованого податківцями ПДФО;

— Дт 949 — Кт 642/ВЗ — суму донарахованого ВЗ.

Причому, на наш погляд, на порядок відображення в бухобліку донарахування ПДФО/ВЗ з грошового доходу не впливає, коли саме була допущена помилка: в поточному році чи в минулих роках. Річ у тім, що цей податок / внесок сплачується за рахунок оподатковуваного доходу фізособи, а у витрати підприємства потрапляє нарахована сума доходу.

Наприклад, у липні 2023 року роботодавець нарахував працівнику систематичну матдопомогу в сумі 10000 грн, проте помилково не утримав з неї ПДФО/ВЗ. Яка сума пішла на витрати липня 2023 року? 10000 грн. А якби він тоді утримав податки, то чи змінилася б сума витрат? Ні. У витрати потрапили ті ж самі 10000 грн.

Тож формально ситуація, за якої податковий агент у минулих роках помилково не утримав (утримав у меншій сумі) ПДФО/ВЗ з оподатковуваного грошового доходу, не впливає на суму витрат такого минулого періоду.

Так, помилка пов’язана з неправильним обчисленням зобов’язань у минулих періодах, але фактично донараховані суми ПДФО/ВЗ є витратами поточного періоду. Тому вважаємо, при виправленні такої помилки рахунок 44 не використовується.

Проте в будь-якому разі не забуваємо скласти бухдовідку, в якій наводимо зміст помилки, суму та кореспонденцію рахунків бухобліку, за допомогою якої вносимо зміни.

Наступна ситуація.

Фізособі надано дохід у негрошові формі. У цьому випадку суму зобов’язань з ПДФО буде визначено контролерами з урахуванням коефіцієнта, встановленого п. 164.5 ПКУ, а ось ВЗ обчислено від «чистої» суми доходу.

Якщо це помилка поточного року, то податковий агент для донарахування ПДФО та ВЗ використовує проводки, наведені нами вище.

А ось якщо це помилка минулих періодів (у минулих роках було надано дохід у негрошовій формі, з якого не було утримано (не в повній сумі утримано) ПДФО/ВЗ), то донарахований податківцями ВЗ відображаємо в бухобліку проводкою Дт 949 — Кт 642/ВЗ. Що стосується донарахованого доходу (за рахунок ПДФО), то тут доведеться коригувати рахунок 44 (Дт 44 — Кт 685, 661; Дт 685, 661 — Кт 642).

Ще один такий момент. На наш погляд, якщо податківці виявили заниження зобов’язань з ПДФО в місяцях поточного податкового року й особа, в оподаткуванні доходів якої помилися, наразі отримує доходи від податкового агента, наприклад є найманим працівником й отримує зарплату, то податковий агент може прийняти рішення щодо проведення добровільного перерахунку з ПДФО. Таке право йому дає п.п. 169.4.3 ПКУ. І не має значення, в грошовій чи натуральній формі надано такий дохід.

Недоутриману суму податку стягуємо за рахунок будь-якого доходу фізособи (після його оподаткування), нарахованого в місяці проведення перерахунку. Якщо суми доходу буде недостатньо, недоутриману суму слід утримати за рахунок доходів наступних місяців до повного її погашення.

Зауважимо, що механізм проведення добровільного перерахунку такий же, як і обов’язкового. Тож тут вам у пригоді стане стаття «Перерахунок ПДФО за підсумками 2023 року», «Податки & бухоблік», 2023, № 101 (ср. ).

У бухгалтерському обліку результати перерахунку ПДФО, під час якого виявлено недоплату податку, що утримується з доходу особи, відображають проводкою: Дт 661 — Кт 641/ПДФО.

За військовим збором перерахунок не проводиться.

Чи подавати уточненки? Це дуже цікаве запитання, і ось чому.

У категорії 103.25 БЗ розміщено ось таке запитання: «Чи потрібно подавати уточнюючий додаток 4ДФ до Розрахунку, якщо при проведенні документальної перевірки контролюючим органом встановлено заниження ПДФО за минулі періоди та вручено ППР?». У короткій відповіді на це запитання ДПСУ зазначила: «Так». Проте коли читаєш повну відповідь та її висновок, то розумієш, що ні, не потрібно уточнюватися. Пояснимо.

У повній відповіді ДПСУ підсумовує:

У загальному випадку грошове зобов’язання з ПДФО/ВЗ вважається узгодженим податковим агентом у момент виникнення податкового зобов’язання, яке визначається за календарною датою, встановленою розд. IV ПКУ для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (п. 54.2 цього Кодексу). Тобто якщо підприємство, наприклад, перераховує зарплату на рахунки своїм працівникам, то зобов’язання з ПДФО/ВЗ, що нараховані / утримані з такої зарплати, вважаються узгодженими в момент такого перерахування (пп. 168.1.2, 168.1.6 ПКУ).

Якщо ж грошове зобов’язання визначається контролюючим органом, оскільки дані перевірки свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати ПДФО/ВЗ податковим агентом, то на 11-й робочий день податкове повідомлення-рішення (далі — ППР) стає узгодженим (п.п. 56.17.1 ПКУ). Проте якщо розпочата процедура оскарження, то узгодження відбувається в момент її закінчення. До цього донараховане податківцями грошове зобов’язання не вважається узгодженим. Це випливає з приписів п. 57.3 ПКУ. Утім, протягом дії ВС працює п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, згідно з яким сума грошового зобов’язання, визначеного у ППР, вважається неузгодженою до моменту повної сплати, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого ППР.

Отже, якщо відштовхуватися від висновку ДПСУ, що наведений в повній версії відповіді (див. вище), то нарахування зобов’язань з ПДФО/ВЗ зазначаємо в 4ДФ за той місяць звітного кварталу, в якому відбулося узгодження їх сум. Жодні уточненки подавати не потрібно.

Увага! Суми штрафних санкцій та пеню в 4ДФ не зазначаємо!

Якщо ж податківці виявили помилку в місяцях звітного кварталу, за який ще не відзвітували, то при формуванні записів 4ДФ відомості відображаєте так, наче й не помилялися.

Донараховано ЄСВ

Зазвичай страхувальники помиляються в ставці ЄСВ, не проводять донарахування ЄСВ до мінімального страхового внеску або ж не включають до бази нарахування ЄСВ виплати, які повинні були до неї потрапити. Такі помилки можуть виявити під час перевірки податківці та донарахувати ЄСВ.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена страхувальником й обчислена податковими органами, є недоїмкою.

Строк сплати. Платник ЄСВ зобов’язаний сплатити зазначені в п. 1 вимоги про сплату боргу (недоїмки) суми недоїмки, штрафів та пені протягом 10 календарних днів із дня її одержання (п. 5 розд. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від від 20.04.2015 № 449, далі — Інструкція № 449).

Якщо ж платник не згоден із розрахунком суми недоїмки, то він протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, має узгодити її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Бухоблік. Знову-таки, про порядок відображення в бухобліку штрафів та пені читайте в статті «Відображаємо в обліку штрафи та пені за перевірками» // «Податки & бухоблік», 2024, № 57. А тут зосередимося на донарахуванні ЄСВ.

У періоді отримання узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) з донарахованими податківцями сумами внеску оформляємо бухдовідку і заносимо дані з неї до регістрів бухобліку.

Якщо помилка поточного року в бухобліку, складаємо додатковий запис: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 651. Якщо помилка поточного року й донараховано ЄСВ на суму відпускних, то робимо додаткову проводку: Дт 471 — Кт 651.

Якщо помилка минулих років, то коригуємо сальдо нерозподіленого прибутку / непокритого збитку. Тобто якщо у вас обліковується нерозподілений прибуток, дебетуєте субрахунок 441, а якщо непокриті збитки — субрахунок 442 (див. лист Мінфіну від 21.12.2016 № 31-11410-07-25/36420).

Чи подавати уточненки? Не обов’язково. Пояснимо.

Помилки минулих періодів у сумах ЄСВ, що наявні у звітності, виправляємо в Податковому розрахунку та Д1, які чинні на момент їх виправлення. Такі помилки можна виправити (на ваш вибір):

варіант 1 — за допомогою Розрахунку та Д1 з типом «Уточнюючий», сформованого за той звітний період, в якому припустилися помилки,

або

варіант 2 — у складі Розрахунку за поточний квартал з типом «Звітний».

Обраний варіант не вплине на порядок заповнення Д1. Так, якщо податковий орган донарахував ЄСВ, то на працівника, за яким виправляємося, в Д1 формуємо коригуючий рядок, проставляючи в графі 09 код типу нарахувань (далі — КТН) «11» — ЄСВ, що донарахований податківцями при перевірці. У графі 10 за таким коригуючим рядком проставляємо місяць та рік, показники яких коригуємо. Інші графи заповнюємо в загальному порядку. Графу 25 «Ознака 0, 1» — не заповнюємо.

Суми донарахованого ЄСВ з рядка з КТН «11» повинні потрапити з Д1 до графи 4, 4.1 — 4.2 розд. І Податкового розрахунку.

Чи потрібно зазначати в рядках 5, 5.1 розд. І Податкового розрахунку суму пені, якщо вона розрахована податківцями? З опису зазначених рядків випливає, що ні.

Рядки 5, 5.1 розд. І Податкового розрахунку заповнюємо, якщо пеню обчислюємо самостійно.

Якщо ж податківці виявили помилку в місяцях звітного кварталу, за який ще не відзвітували, то в Д1 формуєте відомості так, наче й не помилялися. Річ у тім, що КТН «11» застосовується у випадках, коли виправляємо помилки, допущені в попередніх звітних періодах. Це прямо зазначено в описі до цього коду.