Продаж алкоголю на літньому майданчику

Дозвіл на торгівлю

Якщо суб’єкт господарювання вирішив торгувати алкоголем на літньому майданчику, що знаходиться біля закладу ресторанного господарства, то у нього відразу виникає запитання: чи можна взагалі здійснювати торгівлю такими напоями на літньому майданчику?

Прямої заборони на це у законодавстві немає.

Водночас податківці заборону на торгівлю алкоголем на літньому майданчику знайшли. Так, у БЗ 113.03 та листі ДПСУ від 21.02.2022 № 380/ІПК/99-00-07-05-02-06 вони чітко заявляють, що у суб’єктів господарювання взагалі відсутня можливість торгувати алкоголем на літньому майданчику.

Роблять вони такий висновок спираючись на норми Закону № 481*, а саме на термін «місце торгівлі».

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-BP.

Нагадаємо, що в ст. 1 Закону № 481 під цей термін потрапляє місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет та пива — без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, — торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО та/або ПРРО (незалежно від їх кількості) або де є КОРО (незалежно від їх кількості).

Літній майданчик знаходиться поза торговим приміщенням (будівлею). А отже, втягнути його в поняття «місце торгівлі», на яку отримують ліцензію на продаж алкоголю, складно. І відповідно на літній майданчик, який не є приміщенням, алколіцензію ніхто не дасть.

І тому фіскали чітко зазначають, що

Виходячи з цього, робимо висновок: продавати алкоголь на літньому майданчику не можна.

Інша річ, що ніхто не забороняє клієнтам придбати алкоголь у приміщенні, на яке отримано алколіцензію (кафе, що знаходиться біля літнього майданчика), і потім вийти на літній майданчик і споживати алкогольні напої.

З цим навряд чи будуть сперечатися і фіскали. Адже на сьогодні вони навіть не проти, щоб суб’єкти господарювання продавали в роздріб алкоголь через Інтернет (БЗ 113.04).

Але для цього слід виконувати одночасно такі вимоги:

— у торговця має бути у наявності місце здійснення роздрібної торгівлі (для алкогольних напоїв, крім пива — торговельною площею не менше 20 кв. м);

— місце здійснення торгівлі має бути обладнане РРО/ПРРО;

— продавець має дотримуватися заборони щодо продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років.

Усі ці вимоги дотримуватимуться у ресторані, біля якого знаходиться літній майданчик, на якому будуть споживати придбаний у ньому алкоголь.

Враховуючи це, вважаємо: якщо безпосередньо торгівля алкоголем відбуватиметься у закладі ресторанного господарства, який знаходиться біля літнього майданчика, а не на самому літньому майданчику, то в цьому немає нічого протизаконного.

Крім того, оскільки на літньому майданчику алкоголь не продається, а відбувається тільки його замовлення і споживання, то й питань з приводу того, чи слід отримувати окрему ліцензію на торгівлю алкоголем на літній майданчик, виникати не повинно. Таку ліцензію отримувати не варто.

РРО на літньому майданчику

Необхідність РРО/ПРРО. За звичайною практикою, у закладі ресторанного господарства (ресторан, кафе тощо) розрахунки за здійснені замовлення, у тому числі й за алкогольні напої, здійснюють через офіціанта (п. 3.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 № 219).

Тобто офіціант надає покупцеві рахунок для оплати, виписаний на бланку встановленої форми, приймає готівкові грошові кошти, а також видає розрахунковий документ (касовий чек, відривну частину розрахункової квитанції) і решту.

Що стосується використання РРО/ПРРО, то на сьогодні всі ресторани і кафе, які торгують алкогольними напоями, повинні використовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахунків.

Причому використання РРО/ПРРО при торгівлі алкоголем не можна замінити на використання РК з КОРО (ст. 10 Закону про РРО). Адже для того, щоб можна було зробити таку рокіровку, слід відповідати вимогам постанови № 1336*.

* Постанова Кабміну «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 № 1336.

А у цій постанові прямо говориться, що її положення не поширюються на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами (п. 2¹ постанови № 1336). А алкогольні напої віднесено до підакцизних товарів.

Крім того, навіть якщо заклад ресторанного господарства знаходиться на «бойових» територіях, то при продажу алкоголю він не має права на воєнне звільнення від РРО-штрафів, що міститься у п. 14 розд. ІІ Закону про РРО.

Деталі у «Захист від штрафів за Законом про РРО: для кого він актуальний сьогодні» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41.

РРО/ПРРО на літньому майданчику. Якщо ресторан / кафе торгує алкоголем, то він має обов’язково використовувати РРО/ПРРО, а отже, якщо біля закладу відкривається літній майданчик, то логічно припустити, що й на літньому майданчику офіціанти також мають використовувати РРО/ПРРО.

Водночас не все так просто, як задається на перший погляд. Справа в тому, що, як було зазначено вище, торгувати алкогольними напоями на літньому майданчику суворо заборонено. Якщо заглибитися у правила отримання алколіцензії, то з них випливає, що алколіцензія прив’язана не тільки до місця торгівлі алкоголем, а й до РРО/ПРРО, які використовуються у такому місці торгівлі. Адже дані про РРО/ПРРО вносяться до самої алколіцензії (а точніше, у її додатку зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік РРО/ПРРО та інформація про них) і від кількості РРО/ПРРО залежить розмір плати за алколіцензію.

За загальним правилом РРО/ПРРО можна використовувати не де завгодно, а тільки в тому місці, яке було зазначено при його реєстрації. Таким місцем при торгівлі алкоголем є приміщення, де продається алкоголь. Це те ж саме приміщення на торгівлю, на яке отримано алколіцензію. А оскільки отримати алколіцензію на літній майданчик не можна, то виходить, що РРО/ПРРО, який вказаний у алколіцензії (а саме у додатку до алколіцензії), можна використовувати тільки у ресторані / кафе. Виносити його на літній майданчик для здійснення розрахунків не можна.

На цьому наголошують і податківці у БЗ 113.03 та листі ДПСУ від 21.02.2022 № 380/ІПК/99-00-07-05-02-06.

Отже, з вищенаведеного випливає, що

Вихід із ситуації. Але ніхто ж не забороняв замовити і спожити алкоголь на літньому майданчику. Тому якщо офіціант здійснюватиме розрахунки за замовлені і спожиті на літньому майданчику алкогольні напої у самому ресторані / кафе, який має алколіцензію з прив’язаним до неї РРО/ПРРО, то ніякого порушення не буде.

Інша справа, що офіціанти, через яких здійснюється оплата за замовлені і спожиті алкогольні напої на літньому майданчику, доволі часто не змушують клієнтів іти в ресторан і проводити там розрахунки, а самі на літньому майданчику приймають до оплати і готівку, і картки (виносять POS-термінал для розрахунків карткою). Ці дії офіціантів податківці можуть спробувати класифікувати, як проведення розрахунків за алкоголь не за місцем здійснення розрахункової операції.

Але все одно такі дії до негативних наслідків не призведуть. Річ у тому, що на сьогодні немає відповідальності за проведення операції не в тому місці, де отримано оплату.

Тобто отримати оплату за алкогольні напої на літньому майданчику можна. А от проводити такі операції через РРО/ПРРО на такому майданчику — ні.

Адже за такі дії можуть застосувати РРО-відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО, як за невидачу чека РРО/ПРРО. Адже якщо пробити чек РРО/ПРРО в іншому місці, ніж вказано у чеку РРО/ПРРО, то буде допущено помилку в одному з обов’язкових реквізитів такого чека (назва господарської одиниці). Бо чек буде пробитий не в ресторані, а на літньому майданчику.

А коли допущено помилку у обов’язковому реквізиті чека РРО/ПРРО, то фіскали не визнають чек РРО/ПРРО розрахунковим документом. У цьому випадку вони спробують накласти штраф згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО у розмірі 100 % здійсненої операції при першому порушенні, а за кожне наступне порушення по 150 %.

Звичайно, з цим штрафом можна посперечатися. Адже відповідальність за п. 1 ст. 17 Закону про РРО світить, тільки коли взагалі відсутній обов’язковий реквізит у чеку РРО/ПРРО, а не просто допущена помилка. Деталі див. у «Чи буде РРО-штраф за несвоєчасне проведення операції через РРО/ПРРО?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41 (ср. ).

Але щоб не доводити до суперечок, радимо на літньому майданчику отримувати тільки замовлення і приймати кошти до оплати за алкоголь. А от проводити операцію через РРО/ПРРО на літньому майданчику не слід.

Замовлення та споживання алкоголю

Жодних специфічних вимог до асортименту товарів, які можна замовити і придбати на літньому майданчику, що знаходиться біля закладу ресторанного господарства, законодавство України не містить. Тому не бачимо нічого протизаконного, коли на літньому майданчику суб’єкт господарювання буде замовляти ті алкогольні напої, які продаються у самому закладі ресторанного господарства.

Водночас варто враховувати, що відповідно до ст. 15³ Закону № 481 сільські, селищні і міські ради мають право:

— обмежувати або забороняти продаж пива (окрім пива в пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв і столових вин на період проведення масових заходів;

— забороняти суб’єктам господарювання (окрім закладів ресторанного господарства) продаж пива (окрім безалкогольного), алкогольних і слабоалкогольних напоїв, а також столового вина в певний час доби.

З першою забороною все зрозуміло. Якщо вона є, то її дія поширюється на всіх, тобто як на замовлення алкоголю на літньому майданчику, так і на продаж алкоголю у закладі громадського харчування, біля якого він знаходиться.

А от щодо другої заборони, то тут варто пам’ятати, що вона не стосується закладів ресторанного господарства. Тоді виникає закономірне запитання: чи поширюється ця заборона на замовлення (торгівлю) алкоголем на літньому майданчику, що знаходиться біля закладу ресторанного господарства?

На наш погляд, така заборона на замовлення (продаж) алкоголю на літніх майданчиках не поширюється. Річ у тому, що літні майданчики є продовженням закладу ресторанного господарства, тобто його частиною. А отже, замовляти там алкоголь, навіть у «заборонений час», можна.

Водночас на сьогодні в України діє воєнний стан, тому вводити заборону на продаж алкоголю може також військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) (п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону № 389*). Така заборона може стосуватися й літнього майданчика.

* Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII.

Крім того, варто пам’ятати про загальні обмеження / заборони щодо торгівлі алкоголем (із ст. 15³ Закону № 481). Наприклад, на літньому майданчику, як і у самому закладі ресторанного господарства, діє заборона на продаж алкоголю особам, яким не виповнилося 18 років, тощо.