tax.gov.ua/media-tsentr/novini/786968.html
Висновок документа
Суб’єкти господарювання, які надають послуги пасажирського автомобільного перевезення, мають право не застосовувати РРО/ПРРО та РК лише у разі продажу проїзних документів з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Проїзні документи, які не відповідають вказаним вимогам, не приймаються як розрахункові, видача зазначених документів споживачам послуг є порушенням порядку проведення розрахунків
Власне, нічого нового цей висновок сам по собі не містить.
Про те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів, зокрема, автомобільним транспортом, зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону № 265, податківці зазначали давно (див., зокрема, консультацію в БЗ 109.04, чинна редакція якої датована 02.11.2020).
У свою чергу, п. 4 ст. 9 Закону про РРО надає повне звільнення від РРО/ПРРО лише при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю. Якщо перевізники з тих чи інших причин не дотримуватимуться умов, що висуваються цією нормою, податківці каратимуть їх штрафом, передбаченим п. 1 ст. 17 Закону про РРО за невидачу відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
У роз’ясненні, що коментується, ДПСУ додатково наголошує, що відповідним розрахунковим документом у цьому разі слід вважати:
— або талон, квитанцію, квиток, що виготовлені у спосіб, передбачений п. 4 ст. 9 Закону по РРО, тобто з надрукованими саме в друкарні (!), а не, скажімо, на принтері серією, номером, номінальною вартістю;
— або фіскальний касовий чек форми № ФКЧ-1, створений РРО/ПРРО в паперовій та/або електронній формі.
Вас цікавить, як це все стосується того запитання, що сформульоване в заголовку? Пояснюємо, але спершу уточнимо його так:
чи можна відшкодувати вартість проїзду відрядженому працівникові, який надав до бухгалтерії квиток на автобус із надрукованими серією та номером і рештою реквізитів, заповненими від руки?
Найчастіше таке трапляється при відрядженнях до населених пунктів, де відсутні автостанції. Через це придбати квиток на приміський або міжміський автобус можна тільки у водія. У цілому такий квиток відповідає офіційно затвердженій формі. Однак вартість проїзду не надрукована типографським способом, а вписана до квитка водієм.
Про те, що з відшкодуванням вартості на проїзд за такими квитками раніше були певні складнощі, ми розповідали в статті «Відшкодовуємо проїзд автобусом у відрядженні за квитком, заповненим від руки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 60 (ср. ).
До 01.04.2023 для безподаткового відшкодування витрат, крім квитка, фіскали додатково вимагали ще й розрахунковий документ — чек РРО або розрахункову квитанцію
Про це йшлося, зокрема, в листах Офісу великих платників ДФС від 21.03.2019 № 1154/ІПК/28-10-27-01-11 та ГУ ДФС у Київській обл. від 07.03.2019 № 939/ІПК/10-36-14-06-20.
Водночас у тій же статті ми висловлювали сподівання, що такі вимоги з 01.04.2023 мають піти в небуття. Адже починаючи з цієї дати витрати на проїзд у відрядженні повинні підтверджуватися транспортними квитками або транспортними рахунками та багажними квитанціями (в тому числі електронними квитками). При цьому в п.п. 170.9.1 ПКУ більше не згадуються як обов’язкові розрахункові документи на придбання транспортних квитків.
Це означає, що на сьогодні
можна безподатково відшкодовувати відрядженим працівникам вартість проїзду міжміським або приміським автобусом за наявності лише одного транспортного квитка
Однак фіскали, схоже, не збираються відступати без бою. Першим свідченням цьому є консультація в БЗ 103.17, що з’явилася наприкінці минулого року, тобто вже після першоквітневих змін до п.п. 170.9.1 ПКУ. В ній фіскали насмілились заявити: якщо для відшкодування витрат на придбання електронного авіаквитка відряджена особа не надає роботодавцю підтвердний документ, що засвідчує вартість таких витрат, то сума відшкодування цих витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої особи як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
При цьому як підтвердний документ, що засвідчив би вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, вони бажають бачити розрахунковий документ відповідно до Закону про РРО. А для обґрунтування цієї тези, як завжди, безпідставно залучають «бюджетну» Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену наказом Мінфіну від 13.03.98 № 59, котра до госпрозрахункових підприємств не має жодного відношення.
Боїмося наврочити, але після роз’яснення ДПСУ, що коментується, з великою ймовірністю можна очікувати аналогічну консультацію в БЗ щодо автобусних квитків, заповнених від руки, де фіскали цілком прогнозовано стверджуватимуть щось на кшталт: якщо для відшкодування витрат на придбання автобусного квитка відряджена особа не надає роботодавцеві підтвердний документ, що засвідчує вартість таких витрат, то сума відшкодування цих витрат...
До речі, у листі ДПСУ від 05.01.2024 № 92/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК прямо так і сказано: фіскальні касові чеки та проїзні документи (талони, квитанції, квитки з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю), які є розрахунковими документами у розумінні Закону про РРО, можуть бути прийняті як підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених витрат у відрядженні. І хоча цей лист має статус індивідуальної податкової консультації, тож решту платників він ні до чого не зобов’язує, можна сказати, що пробну кулю фіскали вже запустили.
Одним словом,
на сьогодні знов стало небезпечно відшкодовувати вартість проїзду за автобусним квитком, заповненим від руки, без чека РРО/ПРРО від водія автобуса або талона, квитанції, квитка з надрукованою в друкарні їх номінальною вартістю
Хоча, на думку Мінінфраструктури (див. лист від 06.01.2017 № 62/25/10-17), якщо придбаний у водія квиток відповідає типовій формі, містить інформацію про перевізника, страховика, страхову суму, а вартість проїзду, відстань проїзду, пункти відправки та прибуття вписані у квиток вручну друкарськими літерами, статус такого квитка як транспортного документа від цього не страждає. Тобто він все одно є повноцінним транспортним квитком, про який ідеться в п.п. 170.9.1 ПКУ.
Однак ці аргументи, ймовірніше за все, платникам доведеться озвучувати в суді...
