Мікрогрант на розвиток бізнесу (за постановою № 738): що в обліку юрособи?

Про який мікрогрант іде мова

Мова йде про мікрогрант на створення або розвиток бізнесу, який надається відповідно до Порядку № 738*. Розпорядником коштів є Державний центр зайнятості.

* Порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затверджений постановою КМУ від 21.06.2022 № 738.

Отримувачами цього мікрогранта можуть бути у тому числі юрособи, що відносяться до суб’єктів мікропідприємництва чи малого підприємництва згідно зі ст. 55 ГКУ (крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки) (п. 3 Порядку № 738). При цьому також має бути дотримано вимоги п. 8 Порядку № 738. Зокрема, заяву на отримання мікрогранта не може подати суб’єкт, який станом на дату подання заяви фактично перебуває чи провадить господарську діяльність на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих територіях України.

З урахуванням останніх змін до Порядку № 738 у випадку з юрособою розмір мікрогранта визначається відповідно до її запиту, але не менше 50000 гривень та не більше:

150000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранта та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;

250000 гривень включно у разі зобов’язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранта та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

При цьому максимальний розмір мікрогранта для отримувачів, які зареєстровані та провадять / планують провадити підприємницьку діяльність у м. Харкові та Харківській області, збільшується на 100 %.

Мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат:

— придбання меблів, обладнання, транспортних засобів (які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях), необхідних для провадження господарської діяльності, які не підлягають відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранта;

— закупівля ліцензійного програмного забезпечення, свійських тварин та птиці, багаторічних насаджень, саджанців, посівного матеріалу, сировини, матеріалів, товарів та послуг, пов’язаних з реалізацією бізнес-плану (такі витрати повинні становити сумарно не більше 50 відсотків розміру мікрогранта);

— послуги маркетингу та реклами (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранта);

— орендна плата за користування нежитловим приміщенням, земельною ділянкою, які будуть використовуватися в комерційних та виробничих цілях (такі витрати повинні становити не більше 25 відсотків розміру мікрогранта);

— орендна плата за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранта);

— лізинг обладнання, крім автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів особистого користування (такі витрати повинні становити не більше 50 відсотків загального розміру мікрогранта);

— використання у підприємницькій діяльності прав інших суб’єктів господарювання (комерційна концесія).

Зазначимо, що відповідно до Порядку № 738 грант зараховується на спеціально відкритий у відділенні уповноваженого банку рахунок без права його використання на інші цілі, крім тих, які передбачені програмою мікрогранта (п. 12 Порядку № 738).

Для оплати витрат, які оплачуються за рахунок гранта, отримувач подає уповноваженому банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанцію, накладну тощо) або договір, укладений між отримувачем і постачальником (лізингодавцем, продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо (п. 24 Порядку № 738).

Про податкові наслідки отримання такого мікрогранта ФОП ми вже говорили в статті «Мікрогрант «Власна справа» для ФОП: що з оподаткуванням» // «Податки & бухоблік», 2024, № 40 (ср. ). А зараз розберемося з тим, які наслідки в обліку будуть у отримувачів мікрогранта — юросіб.

Що в бухгалтерському обліку?

У Порядку № 738 сказано, що мікрогрант є безповоротною допомогою держави. Але оскільки ця допомога є цільовою (може витрачатися тільки на цілі, визначені п. 5 Порядку № 738), то для бухобліку отриманий мікрогрант буде нічим іншим, як цільовим фінансуванням (Дт 315 — Кт 482). При цьому відповідно до вимог НП(С)БО 15 цільове фінансування визнається доходом по мірі його використання (витрачання). Порядок визнання доходів від цільового фінансування залежить від того, на які цілі воно витрачено.

Якщо мікрогрант використовується на придбання необоротних активів. У цьому випадку доходи від цільового фінансування визнаються протягом періоду корисного використання придбаних об’єктів пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15).Тобто дохід виникає не одразу у всій сумі, а поступово — протягом терміну амортизації придбаного необоротного активу. А тому:

— безпосередньо придбання об’єкта основних засобів (ОЗ) відображають в обліку звичайними проводками (Дт 152 — Кт 685);

— у періоді придбання об’єкта ОЗ на суму цільового фінансування визнають доходи майбутніх періодів (Дт 482 — Кт 69);

— після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію, по мірі нарахування амортизації цього об’єкта, будуть виникати щомісячно доходи від цільового фінансування (Дт 69 — Кт 745).

Тобто якщо ви придбали обладнання і на таке обладнання встановили строк корисного використання 60 місяців, то дохід від отриманого гранта ви визнаватимете у тій пропорції, що і нарахування амортизації. Тобто щомісяця будете відносити до доходу 1/60 від суми гранта.

Варто звернути увагу: якщо необоротний актив придбали у платника ПДВ і є вхідний ПДВ (зареєстрована податкова накладна), то в частині цільового фінансування, яке припадає на суму податкового кредиту (ПК) з ПДВ, потрібно визнати дохід (Дт 482 — Кт 745). При цьому цей дохід (у частині ПК) виникає одразу — в періоді появи права на ПК. Пов’язано це з тим, що віднесення ПДВ до складу ПК, по суті, рівнозначно виникненню витрат.

Якщо мікрогрант використовується на фінансування витрат. Зокрема, п. 5 Порядку № 738, наприклад, передбачає можливість використання мікрогранта для покриття витрат з орендної плати за обладнання (такі витрати повинні становити не більше 10 відсотків розміру мікрогранта). У цьому випадку дохід від цільового фінансування буде визнаватися в тих періодах, в яких виникли витрати, які фінансуються за рахунок цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15). Тобто в такому випадку дохід за отриманим грантом (Кт 718) відображаємо тільки після визнання витрат, на покриття яких отримані цільові кошти.

Що в податковому обліку юрособи?

ПДВ. Отримання мікрогранта не є ПДВ-оподатковуваною операцією, оскільки такі кошти за своєю суттю не є оплатою вартості товарів / послуг. А отже, саме отримання мікрогранта у вигляді грошових коштів до ПДВ-наслідків не призводить.

А ось

Активи / послуги, придбані за рахунок грантів, вважаються придбаними безпосередньо платником. Тому суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносять до складу ПК.

Податківці теж із цим погоджуються (див., зокрема, листи ДПСУ від 22.12.2023 № 4843/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 19.05.2023 № 1235/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Та чи не потрібно відображений ПК компенсувати нарахуванням податкових зобов’язань (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ? Тут працюють загальні правила. Необхідність їх нарахування виникає, лише якщо придбані за рахунок цільового фінансування активи / послуги призначаються для використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях (пільгових та/або необ’єктних) та/або в негосподарській діяльності. Якщо ж придбані активи / послуги призначені для використання в оподатковуваних ПДВ операціях, то компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ не нараховуються.

Податок на прибуток. У малодохідників, які не коригують фінрезультат на різниці, все буде за правилами бухобліку. Тобто в міру того, як доходи від гранта визнаватимуться в бухобліку, так вони і будуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

А що у тих платників, які мають застосовувати різниці?

Варто врахувати, що для податкових цілей мікрогрант, наданий за Порядком № 738, не вписується в податкове поняття бюджетного гранта згідно з ПКУ. Відповідно до п.п. 14.1.277¹ ПКУ щоб грант вважався бюджетним, він має надаватися надавачами бюджетних грантів, визначених у затвердженому переліку КМУ. У Переліку надавачів бюджетних грантів, затвердженому постановою КМУ від 18.08.2021 № 867, надавачами бюджетних грантів визначено: (1) Український культурний фонд (код ЄДРПОУ 41436842) та (2) Фонд розвитку підприємництва (код ЄДРПОУ 21662099).

Розпорядником же коштів мікрогранта, наданого відповідно до Порядку № 738, є Державний центр зайнятості. Оскільки він не названий у переліку надавачів бюджетних грантів, то цей грант не може вважатися для податкових цілей бюджетним. А отже,

Тобто і в тих платників, які мають застосовувати різниці, також все буде за правилами бухобліку.

Зазначимо також, що десь окремо в декларації з податку на прибуток ці гранти відображати не потрібно. Тобто доходи від гранта (в міру того, як вони будуть визнаватися в бухобліку) потраплять у загальному порядку до фінрезультату і в рядок 02 декларації.

Також Порядком №738 та положеннями ПКУ не передбачено подання податківцям окремої / відповідної звітності у розрізі отриманого підприємством гранта та цільового його використання (лист ДПСУ від 19.05.2023 № 1235/ІПК/99-00-21-02-02-06).

Єдиний податок. Відповідно до п.п. 4 п. 292.11 ПКУ до складу ЄП-доходу не включаються:

«суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм».

Мікрогрант, отриманий на підставі Порядку № 738 від Державного центру зайнятості, цілком підпадає під цю норму. Тому

Зазначимо, що як свідчать роз’яснення податківців щодо подібних державних допомог (наприклад, отримання підприємством на ЄП допомоги від Фонду зайнятості на перепідготовку фізичних осіб), вони погоджуються з тим, що ЄП-доходу з такої допомоги у підприємства не виникає (див., зокрема, лист ДПСУ від 01.04.2024 № 1719/ІПК/99-00-04-03-03).