Розглянемо дві ситуації, коли стороною цивільно-правового договору на виконання робіт / надання послуг з підприємством виступає особа з інвалідністю. Перша — ЦПД оформлений зі звичайною особою з інвалідністю. Друга ситуація — цивільно-правовий договір укладений з фізичною особою — підприємцем (ФОП), що має інвалідність.
ЦПД зі звичайною особою з інвалідністю. Правила оподаткування ПДФО та ВЗ винагороди за ЦПД не залежать від того, має платник податку інвалідність чи ні.
Тож ви зобов’язані утримати з доходу за ЦПД, який виплачується особі з інвалідністю, на загальних підставах ПДФО за ставкою 18 % (п.п. 164.2.2 ПКУ) та ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Що стосується ЄСВ, то й тут «інвалідний» статус особи-виконавця робіт / послуг не має значення. Тому
юридична особа (ФОП) при виплаті особі з інвалідністю винагороди за ЦПД застосовує загальну ставку ЄСВ 22 %
Це випливає з норм ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Єдиний виняток установлено для підприємств і організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ і УТОС*. Вони нараховують ЄСВ на винагороди за ЦПД за ставкою 5,3 % незалежно від того, має чи ні інвалідність особа, яка виконує роботи / надає послуги за ЦПД (ч. 14 ст. 8 Закону № 2464).
* Якщо кількість осіб з інвалідністю становить не менше 50 % загальної кількості працюючих і фонд оплати праці таких осіб — не менше 25 % суми витрат на оплату праці.
Зауважте, що пільгову ставку ЄСВ 8,41 % суб’єкти господарювання застосовують лише щодо зарплатних доходів працівників з інвалідністю, тобто тих, з якими укладені трудові договори.
ЦПД з ФОП, що має інвалідність. У цій ситуації також факт наявності у фізичної особи — підприємця інвалідності жодним чином не впливає на порядок оподаткування підприємством винагороди за ЦПД. У цьому питанні важливе зовсім інше. Пояснимо.
Якщо співпрацюємо з підприємцем-загальносистемником, то при отриманні від нього робіт / послуг суб’єкт господарювання не утримує з доходу такого підприємця ані ПДФО, ані ВЗ. Щоправда, для цього треба виконати одну умову, а саме ФОП повинен надати копію документа, що підтверджує його держреєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності, — витяг або виписку з ЄДР (див. п. 177.8 ПКУ, п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, БЗ 104.12).
Якщо маємо справу з ФОП-єдиноподатником, то треба пам’ятати, що дохід, з якого сплачується єдиний податок (далі — ЄП), не оподатковується ПДФО (п.п. 165.1.36 ПКУ) та, відповідно, й ВЗ. Документом, що підтверджує факт перебування ФОП на ЄП та обрані ним види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку, копія якого за необхідності надається юрособам та ФОП, з якими такий платник ЄП має господарські відносини (див. БЗ 107.05).
Немає відповідного підтвердження від ФОП? Тоді утримуйте з його доходу за цивільно-правовим договором ПДФО 18 % та ВЗ 1,5 % на загальних підставах (див. вище).
Що стосується ЄСВ, то його не нараховуємо на суму винагороди за ЦПД, укладеним з ФОП (незалежно від його системи оподаткування), якщо роботи / послуги, що виконуються / надаються за таким договором, відповідають видам діяльності, зазначеним у ЄДР (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Податківці в БЗ 201.10 говорять про надання виписки з ЄДР.
А якщо зареєстровані види діяльності не відповідають тим роботам / послугам, що були отримані від ФОП? У такому разі нараховуйте на суму винагороди за ЦПД ЄСВ за ставкою 22 %, як у випадку зі звичайною фізособою (див. вище).
