Учасники або власники юрособи зникли: як звільнитися директору?

У чому проблема?

То чому ж звільнення директора без контакту з власниками / учасниками юрособи проблемне?

Не забуваймо, що директор — це не тільки найманий працівник*, а ще й виконавчий орган юрособи. Тому процедура звільнення його з посади регулюється не тільки КЗпП. Також слід керуватися ЦКУ, ГКУ, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі — Закон про ТОВ). Враховувати слід і положення статуту юрособи.

* Зауважимо: між директором та підприємством можуть укладати ще й договори ЦПХ. Це дозволено, зокрема, Законом про ТОВ. Однак на практиці з цим рідко «граються». Тож розглядатимемо лише ситуацію «директор — найманий працівник + виконавчий орган».

З «трудової» точки зору, директор може самостійно оформити своє звільнення (видати наказ, внести запис у трудову книжку тощо). Але для того, щоб припинити свої повноваження як виконавчого органу, потрібні власники / учасники юрособи. Усе тому, що, як правило, припинення повноважень виконавчого органу — виключна компетенція загальних зборів власників (учасників).

Крім того, без рішення уповноваженого органу управління юрособи (у більшості випадків — загальних зборів учасників / власників або єдиного учасника / власника) внести зміни до ЄДР* щодо керівника юрособи неможливо (див. п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону № 755**).

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Також якщо йдеться про ТОВ, то повноваження виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу (ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ). І обрання нового одноосібного керівника юрособи або колегіального виконавчого органу — виключна компетенція загальних зборів учасників ТОВ (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ).

Тож за загальним правилом звільнитися директору без участі учасників / власників не можна.

Чи є вихід із ситуації? Як звільнитися?

На практиці іноді спрацьовує такий алгоритм дій.

1. Пишемо заяву «за власним бажанням» (ст. 38 КЗпП). У ній обов’язково зазначаємо дату звільнення (не менше ніж за 2 тижні до дати відправлення листа). Проте наразі можна враховувати положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX. Зокрема, у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, та існування загрози для життя і здоров’я працівника останній може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (ст. 4 Закону № 2136).

2. Надсилаємо заяву з п. 1 загальним зборам учасників / власників на адресу юрособи або єдиному учаснику / власнику за адресою, зазначеною у ЄДР (в розділі з даними щодо його адреси). Також заяву можна розіслати за останніми відомими адресами учасників / власників юрособи. Надіслати потрібно поштою, рекомендованим листом з оголошеною цінністю, з повідомленням про вручення та описом вкладення. Примірник опису вкладення та фіскальний чек зберігаємо як доказ.

Не зайвим буде, якщо заява буде надіслана декілька разів (скоріше за все, відправлення будуть повертатися).

3. Скликаємо загальні збори. Важливо дотриматися усіх формальностей. Орієнтуємося на статут. Щодо ТОВ також не забуваємо про Закон про ТОВ.

Так, наприклад, відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону про ТОВ виконавчий орган товариства зобов’язаний повідомити учасників про загальні збори не менше ніж за 30 днів до запланованої дати їх проведення (якщо інший строк не встановлено в статуті).

У повідомленні потрібно зазначити дату, час, місце проведення загальних зборів та порядок денний (ч. 4 ст. 32 Закону про ТОВ).

Цей документ надсилайте так само, як і заяву, поштою з описом вкладення учасникові(ам).

Звісно, на загальні збори, скоріше за все, ніхто не з’явиться. Тож треба зафіксувати неявку. Можна залучити до цього процесу адвоката.

4. Оформлюємо звільнення відповідно до трудового законодавства. Йдеться про наказ, заповнення трудової книжки, остаточний розрахунок та ін.

5. Звертаємося до суду з вимогою визнати факт припинення трудових відносин з дати, зазначеної у заяві про звільнення. Також можна заявляти про виключення запису про директора з ЄДР (хоча ця вимога дещо розпливчаста, проте, наприклад, у постанові ВС від постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 судді зазначали, що її задоволення відповідає цілям судочинства, хоча і є втручанням у діяльність органів держреєстрації).

Зауважимо: з підсудністю (тобто тим, до якого конкретно суду слід звертатися) ситуація спірна. Проте

Див. постанову ВП ВС від 14.06.2023 у справі № 448/362/22. Тож із позовом звертаємося до місцевого господарського суду. Однак у цьому документі обов’язково наведіть аргументацію щодо належної підсудності (можна брати прямо з постанови ВП ВС від 14.06.2023 у справі № 448/362/22, про яку ми зазначили вище). Інакше є високий ризик того, що позов вам повернуть.

Крім іншого, слід посилатися на:

а) ст. 43 Конституції України (кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється);

б) ст. 22 КЗпП (будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається);

в) п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП (трудовий договір може припинятися, зокрема, на підставі розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст. 38, 39 КЗпП);

г) ч. 1 ст. 38 КЗпП (див. вище).

Додаємо до позову докази:

— надсилання заяви про звільнення;

— дотримання процедури скликання загальних зборів (зокрема, надсилання повідомлень про їх проведення);

— неявки на загальні збори.

6. Звертаємося до держреєстратора з рішенням суду. На підставі цього документа він може виключити з ЄДР відомості про директора. До речі, подібний функціонал вже реалізовано у держреєстрі. Зауважимо: що, за великим рахунком, рішення може потрапити до держреєстратора у порядку інформаційної взаємодії між реєстрами (ч. 10 ст. 13, ч. 5 ст. 14 Закону № 755). Проте іноді з цим на практиці бувають проблеми.

7. Надсилаємо копію рішення суду на користь директора із супровідним листом контролюючим органам, контрагентам, банківським установам, в яких відкриті рахунки підприємства.

Надалі для директора найважливіше — зберегти усі документи (рішення судів, чеки, описи тощо).