Валютні обмеження та дозволи щодо оплати за кордон
Що заборонено. Під час воєнного стану, окрім «стандартних» валютних нормативів, більш значущу роль відіграє постанова № 18*, бо вона корелює цивільні правила «валютної гри» відповідно до вимог воєнного часу. Цим документом, зокрема встановлені певні валютні обмеження, які стосуються й послуг/робіт у сфері ЗЕД.
Нормами п. 12 постанови № 18 банкам забороняється придбавати інвалюту для перерахування її за кордон, зокрема, з метою оплати великої кількості послуг/робіт.
А п. 14 постанови № 18 забороняє банкам під час воєнного стану здійснювати транскордонний переказ таких (у т. ч. й тих, що належать клієнтам) валютних цінностей. Але там же визначено й винятки з цієї заборони — операції, коли придбання інвалюти та переказ можливі
«Дозволені» послуги (роботи). Отже, нас цікавлять саме винятки зі згаданих заборон. І для нашої теми найцікавішим з цих винятків є п.п. 2 п. 14 постанови № 18:
— здійснення переказів резидентами за операціями з імпорту товарів [продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі)], зазначених у постанові КМУ від 24.02.2022 № 153. У свою чергу, п.п. 4 п. 12 постанови № 18 дозволяє і купівлю інвалюти з метою проведення валютних операцій, визначених у п. 14 цієї постанови*.
* Крім випадків, визначених у пп. 23, 9, 23, 231, 30, 40, 41, абзаці четвертому п.п. 43, п.п. 44 п. 14 постанови № 18.
Спочатку у доданому до постанови № 153 Переліку товарів критичного імпорту були лише товари для забезпечення військових потреб, критичні продовольчі товари і лише деякі з видів специфічних послуг (у тому числі «віртуальних»). Але Кабмін ще постановою від 07.07.2022 № 761 скасував цей старий Перелік, дозволивши придбавати та переказувати інвалюту за будь-які товари (продукцію), що класифікуються в товарних групах 01 — 97 УКТ ЗЕД.
Водночас було значно розширено перелік «дозволених» послуг/робіт: до постанови № 153 з’явився новий додаток — Перелік послуг, робіт, прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), за операціями з імпорту яких рекомендовано Національному банку забезпечити здійснення переказів (далі — Перелік № 153). От він нам і цікавий, оскільки розмову ведемо саме про ЗЕД-послуги (роботи) і, зокрема, про імпортні — отримані від нерезидентів.
Перелік № 153 відтоді неодноразово доповнювався, але переважно це були «участі» у різних міжнародних виставках… Взагалі він не надто широкий. А з числа «популярних у народі» в ньому, зокрема, є: низка послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, складські послуги за кордоном (зберігання тощо), різноманітні електронно-комунікаційні, «інтернетні» та подібні послуги, програмна продукція, послуги з тестування та сертифікації, послуги посередників з оптової торгівлі, послуги з формування документів і звітності, пов’язані з ними консультаційні послуги, та низка інших послуг/робіт (детальніше — див. у самому Переліку № 153).
Є там також і «Надання інших інформаційних послуг», на якому нижче ми зупинимось окремо.
За навчання та оренду. Щодо таких популярних платежів за кордон, як оплата за навчання та за оренду нерухомості.
У Переліку № 153 послуги з оренди нерухомості відсутні (там є дозволи лише для оплати за оренду (фрахт) транспортних засобів, а також — за оренду міжнародних каналів електрозв’язку, ІР-адрес та оптичних волокон)…
Що стосується послуг з навчання, то там є лише послуги з «навчання керуванню літальними і космічними апаратами та ракетами» і ще кілька надто специфічних видів навчання…
Крім того, відповідно до п.п. 51 постанови № 18 можна перераховувати кошти за навчання студентів за кордоном (включаючи оплату за проживання / отримання візи на період навчання / трансфери від гуртожитку до навчальних офісів / харчування / страхування / медичні послуги в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги) на рахунки навчальних закладів іноземної держави або на рахунки уповноважених ними юридичних осіб-нерезидентів.
Тож для оплати «не дозволених» з числа таких та інших видів послуг лишається ще варіант оплати карткою за кордоном*, але і там є певні обмеження (детальніше про це — далі).
* Є також ще «не досяжний» варіант — на підставі окремого рішення НБУ (за сприяння КМУ).
Тож валютні обмеження зараз діють щодо оплати послуг/робіт (і прав), які не потрапили до Переліку № 153 (чи прямо не згадані у постанові № 18), і для оплати таких «позаперелікових» послуг/робіт (та немайнових прав) придбавати на міжбанку та/або перераховувати за кордон інвалюту заборонено. Але є й деякі інші можливості (див. нижче).
«Надання інших інформаційних послуг»
Ця позиція подеколи допомагає тим суб’єктам ЗЕД, коли імпортні послуги/роботи, які вони отримують, у Переліку № 153 прямо не згадані.
Тож тут цікава відповідь на запитання: які саме із видів послуг можуть «вписатися» в формулювання «інші інформаційні»?
«Інформаційна послуга». Спочатку звернемося до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про інформацію» від 02.10.92 № 2657-XII, де визначено, що: «інформаційна послуга» — це діяльність з надання інформаційної продукції споживачам з метою задоволення їхніх потреб. А «інформаційна продукція» — це матеріалізований результат інформаційної діяльності. Отже, інформаційні послуги можуть надаватись у будь-яких сферах госпдіяльності та властиві для будь-якого бізнесу.
«Послуги інформаційні, інші, н. в. і. у.». Для відповіді на згадане запитання зазвичай орієнтуються на Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010. Цікаві нам послуги знаходяться в секції J Класифікатора («Послуги телекомунікаційні та інформаційні»). Це — клас за загальним кодом КВЕД 63.99, який визначає «Послуги інформаційні, інші, н. в. і. у.». Він уключає надання інших інформаційних послуг, не віднесених до інших угруповань:
— надання інформаційних послуг по телефону з використанням комп’ютерної технології;
— надання послуг з пошуку інформації за винагороду або на основі контракту;
— надання послуг з добору новин і матеріалів із преси (медійний моніторинг) тощо*.
* Цей клас не включає: діяльність телефонних центрів — клас 82.20.
Тож, судячи з опису й із «тощо»,
код КВЕД 63.99 поширюється майже на всі сфери надання інформаційних послуг
Пошук, підбір інформації та консультування можуть бути з найрізноманітніших питань і галузей госпдіяльності. Тож «дозвільні» «інші інформаційні послуги» — клас доволі широкий…
Перевірка інших угруповань. Але майте на увазі, що наявне в коді КВЕД 63.99 скорочення «н. в. і. у.» (не віднесені до інших угруповань) обмежує можливості для визнання деяких видів інформаційних послуг як «інших». Мова — про ті послуги, що прямо згадані в інших угрупованнях ДК 016:2010. Тож спочатку уважно перевірте, чи не включені конкретні «імпортні» інформаційні послуги до інших угруповань КВЕД. І якщо ні (або якщо такі послуги окремо згадані в Переліку № 153), переконуйте банк, що ці послуги є «дозвільними». Наприклад, якщо інформаційні послуги за контрактом можна розглядати як консультаційні послуги з питань ведення та управління бізнесом, то у банку можуть заявити, що ці послуги відповідають коду КВЕД 70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування». А оскільки такого виду послуг у Переліку № 153 немає, вам можуть відмовити у придбанні інвалюти та/або у переведенні її за кордон…
Але якщо ви переконаєте банк, що імпортні послуги підпадають під код КВЕД 63.99 і банкіри дозволять вам придбати інвалюту та/або оплатити ці послуги, то відповідальність вже ляже на обслуговуючий банк…
Щодо «інших» дозволів
НБУ «на підставі» КМУ. Нагадаємо, що п.п. 6 п. 14 постанови № 18 дозволяє юридичним (!) особам здійснювати транскордонні перекази валюти (у тому числі щодо робіт/послуг/прав, які не потрапили до Переліку № 153) за окремими дозволами (рішеннями) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень КМУ. Але цей шлях «тернистий» і доступний не «пересічним» суб’єктам ЗЕД…
Карткою за кордоном. Окрім того, п.п. 8 п. 14 постанови № 18 дозволяє оплачувати не тільки товари, а й послуги та роботи за кордоном з використанням електронних платіжних засобів*. Причому з гривневих рахунків — лише в екв. 100 тис. грн на календарний місяць (не обмежуються госпсуб’єкти, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів), а з валютних рахунків — без обмеження. У той же час певне обмеження щодо оплати карткою з валютних рахунків міститься у п.п. 2 п. 109 Положення № 5**, згідно з яким
оплата за ЗЕД-контрактом за допомогою електронного платіжного засобу забороняється, крім випадків здійснення таких розрахунків за одним ЗЕД-контрактом в один операційний день, операція за яким не перевищує незначний розмір (екв. 400 тис. грн)
* За винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця 6211 (МСС-код для послуг брокерів на ринку цінних паперів).
P. S. (Постскриптум від НБУ). Голова НБУ Андрій Пишний нещодавно на пресбрифінгу в Youtube анонсував скасування незабаром валютних заборон на імпорт послуг. Тож чекаємо…
Граничні строки розрахунків
Експорт послуг/робіт. НБУ граничні строки розрахунків для експортних операцій (180, 90 днів) переважно встановлені для операцій з товарами (продукцією) і не поширюються на більшість ЗЕД-операцій з експорту послуг/робіт (та немайнових прав). Це прямо випливає із змісту постанови Правління НБУ від 14.05.2019 № 67, згідно з п.п. 5 п. 1 якої банківський нагляд за експортом послуг, робіт та прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав, що експортуються, взагалі не здійснюється. І — незалежно від суми операції.
Але пам’ятайте при цьому про необхідність повернення валютної виручки в Україну! Детальніше про це див. у матеріалі «Розрахунки за експортні постачання товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 35.
Але це послаблення не стосується транспортних і страхових послуг та/або робіт!
Імпорт послуг, робіт. Відповідно до п.п. 2 п. 6 Інструкції № 7*
операції з імпорту послуг/робіт/немайнових прав теж підпадають під банківський нагляд — у разі попередньої оплати за них (або якщо на дату оплати банк не матиме інформації про їх надання/виконання)
Валютний нагляд не здійснюється, якщо сума операції менша за незначну (екв. 400 тис. грн) або коли сума незавершених розрахунків за операцією стала менше за цю суму.
Відлік граничного строку (зараз — 180 календарних днів) банк розпочинає від дати здійснення платежу: списання коштів із рахунка клієнта.
Згідно з п.п. 4 п. 9 Інструкції № 7 операція знімається з нагляду після пред’явлення резидентом акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг (передання немайнових прав).
Нагадаємо, що п. 146 постанови № 18 забороняє знімати операції з нагляду у разі здійснення заліку зустрічних однорідних вимог.
Але заборона не поширюється на випадки ЗЕД-заліків за операціями:
1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);
2) з оплати перестрахових платежів (перестрахових внесків, перестрахових премій) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в пп. 16 — 191 п. 14 постанови № 18.
Висновки
- Зараз постанова № 18 все ще забороняє банкам придбавати та/або перераховувати за кордон валюту для оплати суб’єктами ЗЕД імпортних послуг/робіт. Виняток — лише для тих послуг/робіт, які потрапили до Переліку № 153.
- Перелік № 153 дозволяє оплачувати за деякі з «популярних» видів послуг/робіт і, зокрема, — за «інші інформаційні послуги». Відповідно до Класифікатора ДК 016:2010 це — клас з кодом КВЕД 63.99, який вміщує доволі широкий спектр інформаційних послуг. Але бажано, щоб вид інформаційних послуг з вашого ЗЕД-контракту не згадувався у якомусь іншому класі Класифікатора.
- Є ще винятки, коли оплата імпортних послуг/робіт допускається, зокрема, за окремими дозволами НБУ (на підставі розпоряджень КМУ) або платіжною карткою за кордоном (тут є певні сумові обмеження).
- Встановлені НБУ граничні строки розрахунків не поширюються на більшість ЗЕД-операцій з експорту послуг/робіт (крім транспортних і страхових). А от операції з імпорту послуг/робіт підпадають під банківський нагляд — у разі попередньої оплати за них (виняток: сума операції або залишок заборгованості — менше екв. 400 тис. грн).
PS. Постановою Правління НБУ від 03.05.2024 № 56 з 4 травня введено велику низку валютних послаблень. Дозволено купувати та переказувати інвалюту за кордон за всі імпортні роботи та послуги, за лізинг-оренду, компенсацію збитків, штрафи, пені, бонуси, членські внески... Тому цю статтю слід сприймати з урахуванням цих нововведень (детальніше див. «НБУ: глобальні валютні пом’якшення» // Податки & бухоблік, 2024, № 38).
