Компенсація комунальних послуг, у тому числі електроенергії, на підставі п. 188.1 ПКУ підпадає під оподаткування ПДВ у загальному порядку. Виняток становить компенсація комунальних послуг орендодавцеві — бюджетній організації. Але в нашому випадку орендодавець таким не є, тому цей випадок ми не розглядаємо.
Суми вхідного ПДВ, сплачені у складі комунальних та інших послуг, пов’язаних з утриманням об’єкта оренди, орендодавець має право в загальному порядку включити до складу податкового кредиту (ПК). При цьому постачальник електроенергії визначає дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту за касовим методом (тимчасово, до 01.01.2026; п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). При безперервних або ритмічних постачаннях (а постачання електроенергії має такий характер) він може виписувати зведені ПН не пізніше за останній день місяця, в якому отримані кошти.
Використання касового методу постачальником електроенергії зовсім не означає, що орендодавець визначатиме ПК неодмінно за датою перерахування коштів. Якщо орендодавець може поставити ПК на підставі замінника ПН, то він має право це зробити, використовуючи правило першої події (детальніше див. статтю «Податковий кредит за комунальними послугами» // «Податки & бухоблік», 2024, № 39).
А ось щодо визначення дати виникнення ПЗ за компенсацією електроенергії, отриманої від орендаря «Б» і військової частини, ситуація зовсім інша. Як ми вже сказали вище, використовувати касовий метод може тільки постачальник електроенергії.
Орендодавець таким не є, він лише отримує компенсацію за спожиту орендарем електроенергію
Така компенсація є відшкодуванням окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуги з оренди майна. Тому в загальному випадку при нарахуванні ПЗ на суму відшкодування орендодавець «А» зобов’язаний використовувати правило першої події. Принаймні у відносинах з орендарем «Б».
У відносинах же з військовою частиною може бути свій нюанс. Якщо військова частина платитиме бюджетними коштами, то орендодавцеві слід використати п. 187.7 ПКУ і визначати ПЗ за датою отримання грошових коштів. Це не касовий метод у чистому вигляді, оскільки при касовому методі і ПЗ, і ПК виникають «за грошима», а у випадку з оплатою за рахунок бюджетних коштів «за грошима» виникає тільки ПЗ.
Але, по суті, для орендодавця цей момент нічого не змінює, він усе одно визначатиме ПЗ «за грошима», але тільки не на підставі п.44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, а на підставі п. 187.7 ПКУ.
Проте для використання п. 187.7 ПКУ податківці висувають цілу низку вимог:
— оплата повинна надійти з казначейського рахунку, про що повинно бути зазначено в договорі (у нашому випадку договорі оренди);
— оплата повинна здійснюватися з казначейського рахунку осіб, які мають статус одержувачів та/або розпорядників бюджетних коштів (статус контрагента можна перевірити в Реєстрі одержувачів та розпорядників бюджетних коштів);
— оплата повинна надходити саме з бюджетного рахунку покупця/замовника, відкритого в Держказначействі.
Якщо всі зазначені умови виконуються, орендодавець може визначати ПЗ «за грошима». Детальніше про ПДВ-облік при оплаті за рахунок бюджетних коштів можна прочитати в статті «Продаж за рахунок бюджетних коштів і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81.
