zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41520
Висновок документа
Надання юридичною особою — платником єдиного податку (ЄП) групи 3 фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже, не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ. Тобто дозволено на ЄП.
Водночас діяльність юридичної особи — платника ЄП групи 3 з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг. Як наслідок, юрособа може зіткнутися із забороною працювати на ЄП
Проблема з можливістю платників ЄП надавати поворотну фіндопомогу має давню історію. І спричинена вона наявністю в ПКУ п.п. 6 п.п. 291.5.1, який забороняє спрощенцям груп 1 — 3 займатися діяльністю у сфері фінансового посередництва.
Задавалося б, яке відношення надання власних коштів у позику, причому безвідсоткову, має до фінансового посередництва? Але факт такий, що податківці все ж схильні за певних умов бачити тут заборону для роботи на ЄП.
Причому тут дивує ще й різний підхід податківців до юросіб на ЄП і до ФОП на ЄП. Це незважаючи на те, що п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ працює щодо них однаково.
Більш того, з 01.01.2024 податківці взагалі перевели у нечинні навіть свої більш-менш лояльні роз’яснення для єдинників-юросіб (у категорії 108.01.02 БЗ тут і тут). Що було спричинено змінами, зокрема, у ГКУ, про які ми ще будемо згадувати пізніше. Тож у нас почали закрадатися сумніви, чи не підуть податківців у наступ навіть на юросіб на ЄП.
Втім, як бачимо, все більш-менш стабільно.
Тож далі розберемо свіжу позицію податківців щодо надання фіндопомоги ЮРЄПами групи 3, а також пригадаємо ситуацію з іншими платниками ЄП: ФОП на ЄП груп 1 — 3 та платниками ЄП групи 4.
Юрособи-спрощенці групи 3
До надання позик юрособами-спрощенцями податківці традиційно ставляться більш-менш лояльно.
Так, у БЗ, яку ми зараз обговорюємо, вони погоджуються з тим, що надавати позику фізичній особі (!) юрособа на ЄП може.
Податківці кажуть, що «надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже, не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 ст. 291 Податкового кодексу України».
Втім усе добре
лише за умови, що таке надання здійснюється не на постійній основі
Нам це нагадує ситуацію з разовим продажем на ЄП об’єкта основних засобів. Разовий продаж основного засобу — не є власне торговельною діяльністю, а тому податківці здебільшого дозволяють здійснювати таку операцію спрощенцю без внесення до Реєстру платників ЄП торговельного КВЕД (більше деталей знайдете у статті «Продаж неліквідів (об’єктів основних засобів) єдиноподатником» // «Податки & бухоблік», 2024, № 16).
А що буде, якщо надавати фінансову допомогу на постійній основі?
Тут податківці вже не кажуть, як вони це робили раніше, що в такому разі це буде однозначно діяльність з фінансового посередництва. Вони тут сповідують дещо іншу (але вже знайому нам за ФОП на ЄП) логіку:
— діяльність з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг;
— для провадження такої діяльності, типу, потрібен код з розділу 64 КВЕД. А з кодом із цього розділу не можна працювати на ЄП груп 1 — 3. Чому не можна? Податківці про це прямо не говорять. Але вочевидь тому, що сфера фінансового посередництва також належить до розділу 64 КВЕД.
Досить дивна, м’яко кажучи, логіка. Але, на жаль, немає гарантії, що її можна буде здолати навіть у суді. Бо щось подібне ми бачили, зокрема, в постанові ВС від 13.03.2018 у справі № 805/17499/13-а // reyestr.court.gov.ua/Review/72983304, яку було винесено на користь податківців. Хоча судова практика, насправді, неоднорідна. Є і рішення на користь платників ЄП (про що ще будемо казати далі).
Втім вочевидь більшість платників не захочуть випробовувати долю та обмежаться наданням фіндопомоги НЕ на постійній основі. Але тут знову не все гаразд.
Тут логічно постає запитання: за якими критеріями визначається постійність / непостійність надання фіндопомоги? А відповіді на це запитання податківці не дають.
Наприклад, у листі ДПСУ від 16.02.2024 № 794/ІПК/99-00-04-03-03 на запитання платника «що означає термін «надання на постійній основі?», «яку кількість договорів про надання фінансової допомоги має право укласти юридична особа — платник єдиного податку групи 3, щоб не порушити обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування?» податківці ухилились від прямої відповіді. А зазначили лише загальну фразу — «діяльність юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги іншим юридичним особам на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво».
Тож,
виходить, платник може зіткнутися із будь-якою трактовкою податківцями на місцях вислову «на постійній основі»
Тут наче проситься застосувати за аналогією підхід щодо визнання діяльності систематичною для віднесення її до підприємництва. Це нагадаємо — не менше трьох разів на рік (див., зокрема, статтю «Підприємницька діяльність без реєстрації ФОП: що «світить»?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17). Тобто систематичність дає саме третій випадок на рік.
Але,
вважаємо, взагалі не слід покладати якихось надій, що податківці сповідуватимуть саме такий підхід
Вони цілком можуть мати претензії, наприклад, до третього випадку надання фіндопомоги, не рахуючи обставини, що цей третій випадок припадає на інший рік тощо.
До речі, і це ще не все. У БЗ, що коментується, податківці говорять про надання фіндопомоги фізичній особі. А щодо надання фіндопомоги іншому суб’єкту господарювання (ФОП чи юрособі) нічого не говорять. Це щось означає?
Не факт. Адже раніше в податківців були дві БЗ з цього приводу (які втратили чинність з 01.01.2024):
— окремо про надання фіндопомоги фізособам, у т. ч. ФОП (категорія 108.01.02 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38990);
— оремо про надання фіндопомоги юрособам (категорія 108.01.02 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=37383).
Втім висновки і мотивація в них були однакові. Тож
імовірно, згодом податківці зроблять аналогічну за змістом консультацію і щодо надання фіндопомоги суб’єктам господарювання
Бо, насправді, ми не бачимо тут причин, чому підхід має відрізнятися.
ФОП-спрощенці груп 1 — 3
А ось із наданням фіндопомоги спрощенцями — підприємцями (груп 1 — 3) ситуація набагато гірша. Підприємцям-єдинникам податківці традиційно категорично забороняють навіть разово надавати фіндопомогу. Це незважаючи на те, що п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ сформульовано однаково як для ФОП, так і для юросіб (БЗ 107.01.03; лист ДПСУ від 26.02.2024 № 964/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).
Обґрунтовують вони це тим, що надання поворотної фінансової допомоги належить до розділу 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» КВЕД ДК 009:2010.
Загадковий аргумент. Адже забороненими є не фінансові послуги, а діяльність у сфері фінансового посередництва. Але бачимо, що саме його податківці стали потихеньку підлаштовувати і під юросіб.
До речі, деяким ФОП вдалося перемогти податківців у суді — навіть у випадках із багаторазовим наданням фіндопомоги. Дивись, зокрема, постанову Першого апеляційного адмінсуду від 07.08.2023 у справі № 360/934/22 // reyestr.court.gov.ua/Review/112670183, постанову Сьомого апеляційного адмінсуду від 27.09.2021 у справі № 560/696/21 // reyestr.court.gov.ua/Review/99974799. Є навіть свіжа постанова ВС від 14.02.2024 у справі № 300/4074/22 // reyestr.court.gov.ua/Review/117022571. Дивись також із цього приводу статтю «ФОП-спрощенець надав поворотну фіндопомогу: як викрутитися?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 70. Головний мотив: надання безпроцентної фіндопомоги власними грошима — то ніяке не фінансове посередництво. Втім тут також слід звернути увагу на нюанс, про який поговоримо далі (див. розділ «Що є фінансовим посередництвом»).
Також принагідно зазначимо, що у ФОП є можливість надати комусь позику як звичайна фізособа в рамках, умовно кажучи, побутових, а не господарських відносин. Наприклад, як звичайна фізособа іншій звичайній фізособі з використанням готівки або особистих рахунків. Тоді конфлікту зі спрощенкою не буде.
Що є фінансовим посередництвом
Тут варто звернути увагу на таке. Раніше у визначенні фінансового посередництва спиралися на ст. 333 ГКУ та Закон № 2664*.
* Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III (втратив чинність).
При цьому суди, на підставі аналізу цих законодавчих норм, робили висновок, що надання безвідсоткової поворотної фіндопомоги не є фінансовим посередництвом. Оскільки: (1) операція фінансового посередництва пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, тобто залучених, а не власних коштів; (2) метою фінансової послуги є отримання прибутку (а безвідсоткова позика не передбачає отримання прибутку); (3) діяльність з надання таких послуг регулюється НБУ; (4) надання таких послуг здійснюється фінансовими установами, як то банки, небанківські фінансові установи; (5) здійснення діяльності з надання фінансових послуг вимагає отримання ліцензії.
Втім з 01.01.2024 ст. 333 ГКУ виключена, як і втратив чинність Закон № 2664. Його фактично замінив Закон № 1953*.
* Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії від 14.12.2021 № 1953-IX.
Але
із цього Закону теж прослідковується, що надання безпроцентної фінансової допомоги за рахунок власних коштів не є фінансовим посередництвом
Зокрема, надання таких позик взагалі не згадано серед видів фінансових послуг (ст. 4 Закону № 1953).
Група 4 ЄП на особливому становищі
На закінчення слід звернути увагу, що п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ стосується платників ЄП, що належать до груп 1 — 3. Відповідно сказане вище є актуальним саме для них. А для платників групи 4 ЄП відповідно не є актуальним. Визнають це і податківці (категорія 108.02.01 БЗ).
