Імпорт-експорт за кордоном та валютний нагляд
Термінологічне. Спочатку нам треба визначитись із сутністю зазначених операцій, щоб надалі аналізувати відповідні норми, що стосуються саме таких операцій. Виходячи з наведених у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-XII термінів «експорт (експорт товарів)» та «імпорт (імпорт товарів)», доходимо висновку, що
викладені у запитанні операції є двома видами зовнішньоекономічних операцій: імпортом товарів без ввезення та експортом товарів без вивезення
Нагадаємо, що визначений цим же Законом термін «товари» широкий: він включає в себе, окрім власне товарів / продукції, також і роботи, послуги та немайнові права!
(Не) обмежувальне. Одразу зазначимо, що під час воєнного стану такі ЗЕД-операції (імпорт без ввезення та експорт без вивезення) — не під забороною! Це підтверджують і податківці: див. БЗ 112.02.
Водночас пам’ятайте, що зараз також діють певні валютні обмеження, встановлені «воєнною» постановою № 18*. Хоча, ми вважаємо, що постанова № 18 формально дозволяє перераховувати інвалюту також і за імпорт товарів без ввезення. Адже термін «імпорт товарів», як ми вже зазначили, охоплює і імпорт без ввезення, а пряма заборона на оплату за такими контрактами там відсутня. Зауважимо, що ми тут ведемо мову про оплату імпорту саме товарів / продукції (тобто у вузькому значенні цього терміна).
Валютний нагляд. Тепер давайте проаналізуємо, чи підпадатимуть під банківський валютний нагляд розрахунки за такими «тамтешніми» операціями.
Здійснення банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюється в першу чергу Інструкцією № 7**. Вона вибудована на базі норм Закону про валюту*** та Положення № 5****, присвячених порядку, строкам і контролю за здійсненням ЗЕД-розрахунків. Але зараз (у воєнний період) слід також ураховувати норми згаданої постанови № 18!
*** Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.
Дія Інструкції № 7 і банківський нагляд поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які НБУ встановлені граничні строки розрахунків. Граничний строк розрахунків для таких операцій зараз складає 180 календарних днів і його встановлено п. 142 постанови № 18. Тож оскільки такі операції теж вважаються імпортними / експортними, то вони теж можуть підпадати під банківський нагляд.
Однак якщо заборгованість нерезидента менша чи зменшиться до незначної суми, то така операція не підпадає під банківський нагляд чи знімається з нього уповноваженим банком. Незначна сума — еквівалент 400 тис. грн (за теперішнім курсом НБУ трохи менше 10 тис. дол. США). Тож коли сума таких операцій (або залишок заборгованості) менша(ий) за незначну суму, то банківський нагляд не здійснюється (припиняється)!
Граничні строки розрахунків: питання
Дата відліку. Згідно з п. 7 Інструкції № 7 банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків:
— за операціями з експорту товарів — з дати оформлення митної декларації (МД) (якщо продукція підлягає митному оформленню) або підписання акта чи іншого документа, що засвідчує постачання нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар не підлягає митному оформленню);
— за операціями з імпорту товарів з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта)*.
* А в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — з дати здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
Специфіка нагляду («спарена»). Оскільки операція експорту відбувається без вивезення (тобто за кордоном), а суб’єкти ЗЕД-діяльності не зобов’язані повідомляти банки про такі операції чи надавати документи, що засвідчують «закордонне» експортне постачання, то ці операції в Інструкції № 7 «звалено до купи».
Адже у п.п. 5 п. 9 Інструкції № 7 зазначено, що
у разі імпорту продукції без її ввезення в Україну операція знімається з нагляду — після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України,
уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію**!
** Ще один привід для зняття з нагляду імпорту без ввезення — подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України.
Такий самий «спарений» підхід — і в п. 21 Інструкції № 7, де зазначено, що банк, через який проводилась оплата (!) імпорту без увезення продукції на територію України, здійснює валютний нагляд за операцією з експорту продукції, за якою продукція, що була придбана резидентом за відповідним імпортним договором, перепродається нерезидентові.
Це треба мати на увазі, і якщо оплата за експорт надійде на рахунок у іншому українському банку, то для зняття операції з нагляду необхідно буде надати до банку, через який розрахувались за імпорт, підтвердження надходження виручки за експорт в Україну (звісно, разом із підтвердними документами іноземного банку — див. вище).
Висновок: банківський нагляд за такими імпортно-експортними закордонними операціями формально прив’язаний до факту (дати) оплати за імпорт без ввезення і до банку, через який цю оплату здійснено.
А якщо попередньої оплати за імпорт не буде? (Читаємо далі).
Послідовність операцій та нагляд і строки. Припустимо, у таких схемах першою операцією буде постачання товарів і спочатку надійде оплата резиденту від нерезидента, що придбав товар (за експорт без вивезення), а потім вже резидент розрахується із своїм нерезидентом-постачальником (за імпорт без ввезення). У такому разі, якщо кошти за цей експорт надійдуть в Україну, операції взагалі не мають підпадати під банківський нагляд. Але тут може бути проблема із «постфактум»-перерахуванням інвалюти постачальнику імпорту: щодо документального підтвердження, що саме цей товар уже продано і гроші за нього надійшли в Україну. Інакше це перерахування взагалі складно буде здійснити та/або воно може потрапити під банківський нагляд...
Але якщо оплата нерезиденту за імпорт хоча і буде не попередньою, але буде здійснена резидентом до надходження в Україну оплати від нерезидента-покупця за експорт, то така операція вже підпаде під банківський нагляд, незважаючи на те, що імпорт здійснено — товар за кордоном вже було поставлено. Гадаємо, граничні 180 днів банк і тут буде рахувати саме від дати такого платежу. Хоча формально банк мав би рахувати цей строк від дати постачання експорту за кордоном. Але як ми вже зазначили, нормативи не зобов’язують резидента інформувати банк про такі операції, а крім того, резиденту так буде вигідніше…
Тож підпадуть такі операції імпорту-експорту під банківський нагляд чи ні, залежатиме від послідовності операцій з розрахунків (а також від банку — див. нижче) та постачань. Але якщо операції під нагляд підпадуть, то поки кошти не зайдуть на рахунок резидента саме в українському банку, операцію з нагляду не знімуть і через 180 днів з дати здійснення оплати за кордон нараховуватиметься ЗЕД-пеня. Водночас проблеми можуть виникнути, і коли такі операції з якихось причин прямо (!) під банківський нагляд не підпадуть. (Читаємо далі).
Виручка — на закордонрахунок і повернення її в Україну
Законність. Щодо законності відкриття і функціонування рахунків резидентів України в іноземних банках та інших фінансових установах — питань немає. Право на відкриття закордонрахунків передбачено у п.п. 1 ч. 1 ст. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону про валюту. Там зазначено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Обмеження і заборони. Щодо обмежень, нагадаємо е-ліміт: ФОП та юрособам дозволено перераховувати на закордонні рахунки не більше — екв. 2 млн євро на рік (п. 89 Положення № 5).
Але п. 141 Положення № 5 забороняє банкам здійснювати купівлю безготівкової інвалюти для резидентів з метою розміщення коштів на рахунку за кордоном в іноземній фінансовій установі. Ця заборона не поширюється на операції юросіб та ФОП з купівлі інвалюти з метою розміщення коштів на власних рахунках за кордоном, що обумовлено, зокрема, необхідністю виконання зобов’язань за ЗЕД-контрактами (п.п. 3 п. 142 Положення № 5).
Крім того, п. 143 Положення № 5 забороняє резидентам (крім банків) здійснювати переказ інвалюти / гривні на власні рахунки, відкриті за кордоном в іноземних фінустановах, держава (територія) реєстрації / місцезнаходження яких віднесена КМУ до переліку офшорних зон та/або визнана ВРУ державою-агресором / державою-окупантом та яка відмиває доходи та/або сприяє тероризму. Але
під час воєнного стану норми постанови № 18 практично не дозволяють не тільки придбавати інвалюту на міжбанку, а й переводити її з України на закордонний рахунок юрособи чи ФОП навіть із цілей, дозволених згаданим п. 141 Положення № 5 (окрім цілей фінансування своїх закордонних підрозділів)
Оплата за імпорт без ввезення і банківський нагляд. Але якщо операції імпорту без ввезення оплачувались би резидентом із закордонного рахунку (припустимо, кошти для цього на рахунку були), то вони не мали б підпадати під валютний нагляд. Однак у такому разі друга частина — експорт без вивезення — за буквального (!) прочитання нормативів (формально) має потрапити під нагляд (з дати передачі / відвантаження товарів нерезиденту-покупцю резидентом або іншою особою за його дорученням*). Але оскільки банк не матиме інформації щодо таких операцій, бо резидент не зобов’язаний щодо них інформувати банкірів, він не може здійснювати нагляд і контролювати виконання граничних строків ЗЕД-розрахунків за таким експортом. Тому проблеми здебільшого можуть виникнути під час перевірок таких ЗЕД-операцій податківцями. І є небезпека, що вони, виявивши такі прострочені операції, нарахують ЗЕД-пеню. Формально спираючись для цього на норми пп. 21, 22 Положення № 5 та вищезгаданий п. 7 Інструкції № 7, згідно з яким відлік граничного строку для експорту може вестись не тільки від дати МД, але й від дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару…
* Гадаємо, тут варто рахувати 180 днів з дати відповідного документа, який підтверджує відвантаження (передачу) нерезиденту-покупцю товару (авіаційної вантажної накладної (Air Waybill); міжнародної автомобільної накладної (CMR); накладної ЦІМ (СІМ) чи УМВС (SMGS), коносаменту (Bill of Lading) тощо).
Тому ми б і у таких випадках радили резидентам вчасно (!) повертати в Україну інвалютну виручку, отриману на рахунок у закордонному банку. Чому — читаємо далі.
Повернення виручки з закордонного рахунку. Нагадуємо, що п. 23 Положення № 5 встановлює: грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку! Це прямо передбачено і в ч. 2 ст. 13 Закону про валюту. Тож ці норми охоплюють і випадки отримання виручки за експортними операціями без вивезення товарів, що здійснюються за межами України. Враховуючи широке визначення терміна «товари», мова йде про виручку, отриману за експорт будь-яких (!) товарів, робіт, послуг та немайнових прав!
Тож
неповернення коштів за експорт в Україну — незарахування коштів на рахунок юрособи чи ФОП-експортера в українському банку — буде порушенням валютного законодавства
Згадані норми також установлюють, що за піднаглядними операціями виручка має бути повернута в Україну в межах установлених НБУ граничних строків! Адже хоча і дозволено отримати кошти за експорт на закордонрахунок, операція все одно буде під наглядом, доки кошти не зайдуть на рахунок в українському банку. Звісно, це особливо критично, коли оплата за імпорт без ввезення була здійснена з рахунку в українському банку. Але і в інших випадках необхідно завжди повертати інвалюту в Україну і мати документальні підтвердження з іноземного банку щодо таких закордонних надходжень. Адже якщо фіскалами або банкірами будуть виявлені такі «незакриті» операції, то можна отримати не тільки ЗЕД-пеню, а й штраф за порушення валютного законодавства!
У той же час якихось конкретних строків для повернення отриманої резидентом на закордонний рахунок виручки за операціями, які не підпадають під нагляд (зокрема — у межах «незначної суми»), законодавчо не встановлено
Але фіскали в консультації в БЗ 112.04 (діяла до 11.07.2024!) , перекручуючи норму абзацу другого п. 19 Інструкції № 7, наголошували, що і за непіднаглядними операціями треба повертати в Україну валютну виручку в межах граничних строків! На нашу думку, такий висновок надто спірний, але майте його на увазі…
Отже, піднаглядна операція прямо спонукає вписатися із поверненням в Україну коштів у 180-денний термін. І навіть якщо такі операції прямо під нагляд не потрапили (чи взагалі — непіднаглядні), із цим краще не жартувати, а повертати виручку вчасно — вписуючись у 180-денне обмеження. Його варто рахувати від конкретної дати залежно від послідовності операцій (або від дати оплати за імпорт без ввезення, або — від дати постачання експорту без вивезення покупцю-нерезиденту).
Бо, наприклад, якщо ви спочатку отримали кошти на закордонрахунок за експорт від нерезидента-покупця, а потім з цього рахунку сплатили нерезиденту-постачальнику, то у разі неповернення виручки за експорт в Україну, при виявленні таких операцій перевіркою, фіскали напевно вам нарахують пеню (за витоком 180 днів після дати здійсненого за кордоном експорту), якщо сума перевищуватиме незначну (див. БЗ 112.05). Та ще й не виключається накладення штрафу за порушення валютного законодавства (невиконання вимог Положення № 5 щодо повернення виручки за експорт в Україну). Нагадаємо, що штрафи за спеціальним Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.05.2021 № 524, накладаються податківцями тільки на юридичних осіб. А от для ФОП (та посадових осіб юросіб) за валютні порушення передбачений адмінштраф за ст. 1621 КУпАП.
Тож будьте з таким «замежним» імпортом-експортом надто обережні і оцінюйте всі можливі ризики. Не забудьте також поцікавитись законодавством країн, в яких ви здійснюєте (здійснюватимете) такі операції, бо для такої діяльності можуть спливти на поверхню додаткові фіскальні нюанси…
Докладно щодо питань документального оформлення / підтвердження та обліку таких операцій ви можете прочитати в публікації «Імпорт без ввезення товарів — валютно-наглядові та облікові тонкощі» // «Податки & бухоблік», 2022, № 39.
Висновки
- Операції резидента з придбання і реалізації товарів за межами України називаються, відповідно: імпорт без ввезення та експорт без вивезення. Здійснювати такі операції не заборонено, але є певні (у т. ч. «воєнні») валютні обмеження.
- Оскільки такі операції теж є імпортними та експортними, то вони підпадають під валютний нагляд, але «спарено»: оплата за експорт без вивезення має надійти в Україну протягом 180 днів з дати сплати валюти за імпорт. Нагляд здійснює український банк, через який платили за імпорт.
- У той же час питання банківського нагляду за такими операціями залежить від послідовності операцій з розрахунків та постачань за такими імпортними / експортними контрактами (детальніше — в статті). Але у будь-якому випадку строку «180 днів» краще дотримуватись.
- Розрахунки за такий імпорт та/або експорт можуть здійснюватися через рахунок резидента в іноземному банку. І хоча строки для повернення виручки з такого рахунку в Україну встановлено лише для піднаглядних операцій, але бажано у будь-якому випадку, щоби до витоку «180 днів» ці кошти надійшли в банк України. Інакше не виключаються: ЗЕД-пеня і навіть штраф за валютне порушення…
