zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42071
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Якщо продавець відправляє товари будь-яким експедитором, а покупець оплачує їх з використанням послуг або у відділенні небанківського надавача платіжних послуг, причому така оплата зараховується на платіжний рахунок продавця, відкритий у цього надавача, продавець усе одно має застосовувати РРО/ПРРО. При цьому він зобов’язаний видати в паперовій та/або електронній формі фіскальний касовий чек, в якому зазначити форму оплати — безготівкова
Чесно кажучи, такої відповіді на запитання, чи застосовувати РРО при інтернет-продажах, якщо товар продається покупцю на умовах післяплати із залученням служб доставки, ми не чекали. Була надія, що після нещодавніх змін, ініційованих НБУ, головні фіскали змінять гнів на милість. Та, на превеликий жаль, цього не сталося.
Що ж цього разу завадило ДПСУ? Адже вона отримала всі важелі, аби не вдаючись до незаконного РРО-примусу, контролювати доходи інтернет-торговців. Тут би їй і зупинитися. Але ні! Знехтувавши законом один раз, податківці продовжують цю ганебну справу знов. Наше завдання — відкрити вам очі на правду, а що робити далі — вирішувати вам.
Історія питання. Довгий час у разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами доставки застосування РРО продавцем не вимагалося. Фіскалити з цього приводу без жодних на те підстав ДПСУ почала рік тому (див. БЗ 109.02).
А почалося це з того, що всі служби доставки, з залученням яких інтернет-торговці доправляли товари покупцям, податківці поділили, образно кажучи, на «чистих» і «нечистих». Тим продавцям, які співпрацювали з першою категорією — так званими кур’єрами (перевізниками), наприклад «Укрпоштою», податківці дозволили при продажу товару за післяплатою РРО не застосовувати. Натомість,
якщо товар покупці отримували через служби доставки другої категорії — так званих експедиторів (логістичні компанії), наприклад «Нову пошту», податківці змушували продавців проводити продаж товару через РРО
При цьому вони вимагали формувати фіскальний касовий чек до відправки товару та вкладати в коробку з товаром або надсилати покупцеві при або до передачі товару експедитору (логістичній компанії). Більше деталей шукайте в статті «Післяплата через «Нову пошту»: ДПСУ наполягає на РРО/ПРРО для продавця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68 (ср. ).
Головний аргумент, яким фіскали намагалися виправдати таку дискримінацію: післяплату від покупця отримує не сама «Нова пошта», а її фінансовий партнер NovaPay, що як фінансова установа має відповідну ліцензію. Насправді ж, вони просто домагалися того, щоб усупереч закону фіскалізувалася така подія, як відвантаження товару, а не його оплата. Бо інакше їм не вдавалося контролювати доходи інтернет-продавців, зокрема ФОП-єдинників, які мали можливість отримувати від NovaPay післяплату готівкою, не декларуючи її.
Нещодавні зміни від Нацбанку. Тепер же, після 29.08.2024, коли запрацювала постанова Правління НБУ від 23.08.2024 № 101, NovaPay не має права видавати таку готівку одразу. Спочатку кошти від покупця слід зарахувати на відкритий рахунок суб’єкта господарювання, і вже потім він зможе отримати їх готівкою з такого рахунку (подробиці — в статті «Післяплата через Нову пошту: що змінилося для ФОП?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 72).
Здавалося б, справу вирішено. Фіскали нарешті отримали контроль за доходами таких продавців, але не в момент відвантаження ними товару, а під час отримання виручки. Бо її буде видно на рахунку продавця, і приховати її від оподаткування вже не вийде. Адже найперше, що перевіряючі вимагають показати, — це виписки з усіх рахунків суб’єкта господарювання, в тому числі й тих, що відкриті ФОП для власних потреб (див. БЗ 130.06). І з них все буде видно як на долоні.
Однак, як бачимо з консультації, що коментується, фіскали не відступили.
Вимога РРОшити післяплату не пізніше моменту передачі товару залишилася, причому знов-таки лише для тих продавців, хто користується послугами «Нової пошти»
Водночас про кур’єрів (перевізників) у цій консультації не згадується жодним словом. Тобто до тих продавців, що співпрацюють з «Укрпоштою», така вимога, як і раніше, не висувається.
Аргументи фіскалів. Тут нічого нового. Виправдовувати свої дії фіскали знов намагаються тим, що під час продажу товару продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, який засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу (ч. 11 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII). І вже вкотре, на жаль, не помічають очевидного абсурду. Бо, якщо зробити по-їхньому, вийде, що споживачі, які отримали товар через «Нову пошту», будуть захищені, оскільки матимуть фіскальний чек на товар від продавця, а ті, які скористаються послугами «Укрпошти», — ні...
Разом з тим автори консультації ні словом не обмовилися про те, що готівковий платіж від покупця, який буде спочатку в безготівковій формі зараховано на рахунок продавця, відкритий у NovaPay, — це своєрідний аналог унесення готівки в касу банку. А такий платіж апріорі не вписується у визначення розрахункової операції, що міститься в ст. 2 Закону про РРО. То звідки ж тоді виникає обов’язок застосування РРО? З повітря, чи що?
Наша позиція. Вона теж не нова, але, на відміну від позиції фіскалів, повністю ґрунтується на законі. Ми виходимо з того, що:
— по-перше, права споживачів цілком зможе захистити й видаткова накладна (інший документ), яку продавець вкладе до посилки з товаром. Інакше слід було б РРОшити всі без винятку продажі, в тому числі й ті, що були здійснені за класичним безготівковим розрахунком;
— а по-друге,
чек РРО видають тільки суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції (абзац перший ст. 3 Закону про РРО)
У свою чергу, ознакою розрахункової операції є готівковий або безготівковий (але не будь-який, а тільки із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) розрахунок за товар. А їх у ситуації, що тут розглядається, не було.
Дивіться самі. В разі продажу товару за післяплатою така операція, по суті, розпадається на дві складові. Перша складова — відвантаження товарів кур’єрові чи експедитору до оплати його покупцем. Але нічого спільного з розрахунковою операцією вона не має, бо при цьому ніякого розрахунку, ні готівкового, ні розрахункового, не здійснюється. Друга складова — оплата товару. Вона відбувається наразі з попереднім зарахуванням коштів на рахунок продавця. Тож і тут ознаки розрахункової операції відсутні.
Таким чином,
фіскального чека на товар, проданий за післяплатою, не повинно бути взагалі незалежно від статусу суб’єкта, на якого покладена доставка товару, та/або процедури приймання й перерахування післяплати продавцеві
Причому такий чек не потрібен був як до НБУшних новацій, про які йшлося вище, так і після них.
У зв’язку з цим наші рекомендації залишаються тими, що були:
— якщо пробивали чек при відвантаженні товару, проданого за післяплатою, й раніше і вважаєте за потрібне робити це надалі, вважаємо, нічого страшного в цьому немає. Адже застосовувати РРО можна добровільно навіть за відсутності такого обов’язку;
— якщо й до цього не вклонялися фіскалам і чек при післяплаті не пробивали, консультація, що коментується, не повинна вас збити з правильного шляху. Тож радимо не приставати на протиправний підхід ДПСУ й надалі чітко дотримуватися закону. А він на вашому боці, хоча доводити це, скоріше за все, треба в суді.
