* reyestr.court.gov.ua/Review/117730024
Суть спору
Підприємство здало в оренду транспортний засіб іншому підприємству, встановивши договірний розмір орендної плати. При перевірці контролери вирішили, що підприємством-орендодавцем були занижені ПЗ з ПДВ з орендної плати (оскільки плата за оренду встановлена в сумі меншій, ніж амортизація). Податківці направили підприємству податкове повідомлення-рішення (ППР), яким донарахували ПЗ з ПДВ. Підприємство визнало претензії податківців необґрунтованими і звернулося до суду з вимогою визнати протиправним і скасувати ППР податківців.
Позиція сторін
Податківці. На думку податківців, розмір орендної плати не може бути нижчий розміру амортизаційних відрахувань. І раз орендна плата була встановлена в меншому розмірі (нижче суми амортизації), то, отже, платником була занижена база оподаткування податком на додану вартість за п. 188.1 ПКУ, і в результаті — занижені ПЗ з ПДВ.
Платник. Підприємство вважало такі висновки податківців (про порушення вимог п. 188.1 ПКУ за операцією надання в оренду транспортного засобу) безпідставними, оскільки господарські операції з надання транспортного засобу в оренду не підпадають під визначення з норм п. 188.1 ПКУ, на порушення яких вказували податківці.
Вирішення справи судом
На всіх етапах розгляду справи суди всіх рівнів (перша інстанція, апеляція, касація) підтримали підприємство: задовольнили позов і скасували ППР податківців.
Причому, розглядаючи спір і виносячи рішення на користь платника податків, Верховний Суд звернув увагу на те, що:
— згідно з вимогами п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ має бути: для покупних товарів / послуг — не нижче ціни придбання, а для самостійно виготовлених товарів / послуг — не нижче звичайних цін. Проте амортизація (за визначенням з п.п. 14.1.3 ПКУ) — це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних активів та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Тому амортизація не підпадає під жодну з умов, з якою порівнюється база оподаткування в зазначеному п. 188.1 ПКУ. І твердження податківців про порушення підприємством норм п. 188.1 ПКУ безпідставні;
— ні ПКУ, ні іншими законодавчими актами не передбачено обмежень щодо встановлення розміру орендної плати (у тому числі застережень про те, що її розмір не може бути нижчий суми амортизаційних відрахувань). Тому
податковий облік не залежить від співвідношення розміру орендної плати щодо об’єкта й амортизаційних відрахувань за ним
У результаті судового процесу Верховний Суд установив, що податківці безпідставно дійшли висновку про заниження підприємством бази оподаткування податком на додану вартість і заниження ПЗ з ПДВ.
Думка редакції
Фіскали при оренді шукають будь-які приводи для донарахування ПЗ з ПДВ. Зокрема, як у цьому випадку — порівнюючи розмір орендної плати із сумою амортизаційних відрахувань.
Хоча насправді розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 762 ЦКУ). І він нічим не обмежений. Тому орендна плата за домовленістю може бути будь-якою.
Радує, що це підтвердили і суди, які стали на захист платника податків і вказали на безпідставність вимог податківців, зазначаючи, що
при оренді величина ПЗ з ПДВ не може залежати від суми амортизаційних відрахувань
Та і, по правді, навіть якщо в цілях нарахування ПЗ з ПДВ і говорити про правило мінбази для послуг (у тому числі послуг оренди), то мінбазою виступатиме ніяк не амортизація, а згідно з положеннями п. 188.1 ПКУ звичайна ціна (лист ДПСУ від 30.03.2021 № 1292/ІПК/99-00-21-03-02-06). При цьому звичайною ціною традиційно вважають ринкову ціну (п.п. 14.1.71 ПКУ). Тому, за великим рахунком, при оренді важливо, щоб установлена договірна плата за оренду була ринковою ціною (тобто ціною, за якою сторони на добровільній основі згодні здійснювати оренду, п.п. 14.1.219 ПКУ).
До речі, на те, що величина орендної плати визначається кон’юнктурою ринку і не може залежати від суми амортизаційних відрахувань, зверталася увага і в рішенні Донецького окружного адмінсуду від 03.06.2024 у справі № 200/4480/19-а. Проте — як констатував суд — під час перевірки податківцями не було встановлено, що орендна плата нижче ринкової. До того ж суд зазначав, що така позиція фіскалів обмежує права підприємства на розпорядження своїм майном і нівелює економічну свободу суб’єктів господарювання на укладення господарських договорів. Тож в «орендно-амортизаційних» спорах суди — на боці платників.
