31.10.2024

Послуги від нерезидента неплатнику ПДВ: як виправити помилку в Розрахунку зобов’язань?

Чи можна виправити помилку в Розрахунку зобов’язань неплатника ПДВ, який отримав оподатковувані послуги від нерезидента з місцем постачання на митній території України? Як заповнити такий уточнюючий Розрахунок? Яка відповідальність буде, якщо взагалі не нарахували зобов’язання і не подали Розрахунок? Зараз все з’ясуємо!

При отриманні послуг від нерезидента з місцем їх постачання на території України одержувачі послуг повинні нарахувати ПДВ з таких послуг.

Причому обов’язок нарахувати ПДВ стосується і одержувачів послуг — суб’єктів господарювання — неплатників ПДВ (п.п. 180.2, 208.1, п. 208.4 ПКУ). Втім, на відміну від платників ПДВ, неплатники ПДВ не складають податкові накладні і не подають ПДВ-декларацію, а нараховують податкові зобов’язання за окремою формою звітності (п. 208.4 ПКУ). Вона називається Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих одержувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України (електронний ідентифікатор — F/J 0215525).

Форму цього Розрахунку затверджено наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Мінфіну від 01.03.2021 № 131).

Припустимо, неплатник ПДВ припустився помилки в цьому Розрахунку. Як її виправити?

Розрахунок зобов’язань неплатника ПДВ: ключові моменти

Перш ніж перейти до відповіді на запитання, як виправити помилки в Розрахунку, зазначимо декілька важливих моментів, пов’язаних з його поданням.

1. Подають цей Розрахунок суб’єкти господарюваннянеплатники ПДВ при отриманні послуг від нерезидента з місцем постачання на митній території України, визначеним за правилами ст. 186 ПКУ (див. статтю «Послуги у ЗЕД: як визначити місце постачання?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37).

Увага! Виняток становить отримання ФОП — неплатником ПДВ електронних послуг від нерезидента (в розумінні п.п. 14.1.565 ПКУ). В цьому випадку відповідальним за сплату ПДВ з електронних послуг є сам нерезидент (п.п. «д» п.п. 14.1.139, п.п. 9 п. 180.1, ст. 2081 ПКУ), а ФОП-неплатник не подає Розрахунок щодо отриманих електронних послуг. А ось юридичні особи — неплатники ПДВ сплачують ПДВ і при отриманні електронних послуг. Усі деталі знайдете в статті «Електронні послуги у ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37.

2. Податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні неплатником ПДВ послуг від нерезидента виникають за правилом «першої події» (п. 187.8 ПКУ):

— або на дату списання коштів з рахунку в банку на користь нерезидента в оплату послуг;

— або на дату оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг нерезидентом.

Цим правилом потрібно користуватися і для визначення періоду, за який потрібно подавати Розрахунок

Наприклад, оплата (аванс) перерахована нерезиденту в серпні 2024, а послуги отримано у вересні 2024 року. В такому разі податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ виникають у серпні 2024 року. І потрібно подати Розрахунок за звітний період — серпень 2024 року.

3. Розрахунок подають тільки за той звітний (податковий) місяць, у якому придбавалися послуги від нерезидента. Якщо неплатник не придбаває у нерезидентів ПДВ-оподатковувані послуги, подавати пусті Розрахунки не потрібно.

4. Подати Розрахунок потрібно протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в якому наявні операції з постачання послуг нерезидентами. Тобто на умовах вищенаведеного прикладу (аванс нерезиденту перераховано в серпні 2024 року) Розрахунок потрібно подати не пізніше 20 вересня 2024 року. Нарахована у такому Розрахунку сума ПДВ підлягає сплаті до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем зазначеного 20-денного строку.

5. Базою ПДВ є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів (за винятком ПДВ). Базу ПДВ-оподаткування (договірну вартість)

перераховують у гривні за курсом НБУ, який діє на дату виникнення першої події

Тобто, наприклад, якщо першою подією є перерахування авансу нерезиденту, то договірна вартість перераховується в гривні за курсом НБУ на дату перерахування авансу.

Потім на цю перераховану у гривні базу оподаткування «зверху» нараховують ПДВ у загальному випадку за ставкою 20 % (п. 208.2 ПКУ).

Детальніше про порядок заповнення Розрахунку див. у статті «Послуги від нерезидента неплатнику ПДВ: як платити і звітувати?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37 (ср. ).

Якщо допустили помилку в Розрахунку

Помилки можуть бути різними: неправильно визначили дату виникнення податкових зобов’язань, внаслідок чого Розрахунок подано не за той період. Або допущено помилку в гр. 8 або 9 розд. I Розрахунку «Нарахована сума податкових зобов’язань» (наприклад, помилково курс НБУ для перерахунку бази оподаткування в грн взятий не на ту дату). Можуть бути й інші помилки.

Виправляти помилку в Розрахунку є сенс, тільки якщо вона допущена в графах 8 або 9 розд. I «Нарахована сума податкових зобов’язань» або коли Розрахунок поданий не за той період. Тоді як помилки в найменуванні контрагента-нерезидента, номері / даті договору або в реквізитах акта наданих послуг виправляти зовсім не обов’язково. За такі помилки жодної відповідальності суб’єктові господарювання не загрожує.

Якщо допустили помилку в сумі податкових зобов’язань. Зараз чинна форма Розрахунку дозволяє виправити помилки в ньому шляхом подання уточнюючого Розрахунку (тип «Уточнюючий»). При цьому оскільки цей Розрахунок є однією з форм ПДВ-звітності (п. 6 розд. I Порядку № 21*), то як і при виправленні помилок в інших податкових звітах, виправити помилку можна тільки в межах строку позовної давності зі ст. 102 ПКУ.

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Якщо помилка допущена в сумі податкових зобов’язань (у гр. 8 та 9), то подаємо Розрахунок з позначкою у полі «Уточнюючий». При цьому:

1) поле 02 «Звітний (податковий) період, за який подається» в такому уточнюючому Розрахунку не заповнюємо (див. роз’яснення в категорії 101.25 БЗ);

2) у полі 03 «Звітний (податковий) період, що уточнюється» — зазначаємо звітний податковий період, що уточнюється.

Всі інші поля заголовної частини Розрахунку заповнюємо у звичайному порядку.

Саме виправлення помилки проводимо в розділі II «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Розрахунку (розділ I в такому уточнюючому Розрахунку не заповнюємо). Як саме заповнювати цей розділ, визначено в п. 4 розд. VII Порядку № 21:

1) у графах 2 — 7, 10 або 11 відображаються відповідні показники звітного періоду, що уточнюється (тобто помилкові показники). У разі якщо до Розрахунку за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графах 7, 10 або 11 відображаються відповідні показники граф 8, 12 або 13 останнього уточнюючого Розрахунку за операціями з постачання послуг нерезидентами, який подавався до розрахунку звітного (податкового) періоду, що уточнюється;

2) у графах 8, 12 або 13 відображаються відповідні показники з урахуванням уточнення (тобто правильні показники);

3) у графах 9, 14 або 15 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Якщо помилка призвела до заниження суми ПЗ (уточнюючим Розрахунком донараховано суму ПЗ), то в загальному випадку маємо також нарахувати та сплатити самоштраф 3 % від суми заниження ПЗ (для цього в таблиці розд. II призначено спеціальний рядок). Але! При виправленні з 01.08.2023 і до скасування воєнного стану помилок будь-яких періодів (пов’язаних із заниженням податку) самоштраф і пеня не нараховуються (п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, більше деталей у статті «Воєнні послаблення і ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 53).

А отже,

зараз (під час воєнного стану) при самовиправленні нараховувати і сплачувати самоштраф не потрібно. Потрібно тільки сплатити суму недоплати. Пені також не буде

Якщо навпаки помилка призвела до переплати, є можливість повернути зайво сплачені кошти як звичайну переплату з бюджету (на поточний рахунок). Деталі знайдете в статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15.

Приклад. Юридична особа, яку не зареєстровано як платника ПДВ (ТОВ «ВЕСЕЛКА) уклала договір (від 05.06.2024 № 18) з нерезидентом (LTD «NEREZ») на отримання послуг від нерезидента з місцем постачання на території України. Договірна вартість послуги становить 10000 дол. США. Оплату здійснено в повній сумі 20.07.2024 (курс НБУ грн/дол. США складав 41,50). Акт виконаних робіт підписано 01.08.2024 (курс НБУ грн/дол. США складав 41,09).

Підприємство подало Розрахунок податкових зобов’язань за липень 2024 року, але помилково неправильно визначило базу оподаткування. Замість 415000 грн у Розрахунку зазначено 410900 грн. Відповідно розрахована сума ПЗ у гр. 8 склала 82180 грн (410900 грн х 20 %) замість потрібних 83000 грн(415000 грн х 20 %). Сума заниження склала 820 грн. Помилку виявлено у вересні 2024 року.

Якщо нарахували ПЗ не в тому періоді. Наприклад, ПЗ нараховані не за першою подією і, відповідно, Розрахунок подано не за той звітний період, що потрібно.

У такому разі, враховуючи, що (1) отримувач послуг від нерезидента — неплатник ПДВ прирівнюється до платника щодо сплати ПДВ та (2) Розрахунок є однією з форм ПДВ-звітності (п. 6 розд. I Порядку № 21), то

податківці можуть застосувати штраф згідно з п. 120.1 ПКУ як за неподання / несвоєчасне подання Розрахунку за період, за який він має бути поданий (340 грн, а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн)

Також за період (місяць), за який не подано Розрахунок, податківці можуть здійснити донарахування ПДВ із застосуванням штрафу за ст. 123 ПКУ (10 % від суми заниження; хоча не виключено, що фіскали намагатимуться одразу застосувати штраф як за умисне порушення — у розмірі 25 % від занижених ПЗ за п. 123.2 ПКУ).

Щоб уникнути штрафу за донарахування, слід самовиправитися. Що стосується механізму самовиправлення помилки, якщо ПЗ нарахували не у своєму періоді, то він такий:

— до помилкового періоду (періоду, в якому помилково нараховано ПЗ) слід подати уточнюючий Розрахунок з позначкою в полі «Уточнюючий» і зняти нарахування за цей період;

— подати Розрахунок з позначкою в полі «Звітний» до правильного періоду з заповненим розділом I «Розрахунок податкових зобов’язань за звітний (податковий) період».

У цьому випадку загрожує лише штраф за несвоєчасне подання Розрахунку (340 грн, а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн).

Якщо взагалі забули подати Розрахунок

Як ми зазначали вище, отримувач послуг від нерезидента — неплатник ПДВ прирівнюється до платника щодо сплати ПДВ, стягнення податкового боргу і притягнення до відповідальності (п. 208.5 ПКУ). До того ж Розрахунок є однією з форм ПДВ-звітності (п. 6 розд. I Порядку № 21). Отже, якщо самостійно (до того моменту, як факт неподання Розрахунку і несплати ПЗ виявлять податківці) подамо Розрахунок із запізненням, то буде застосовано:

1) штраф за несвоєчасне подання Розрахунку у розмірі, визначеному п. 120.1 ПКУ. Тобто — 340 грн, а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн (категорія 101.27 БЗ). Щодо повторності порушень (наприклад, якщо Розрахунок не подано одразу за декілька періодів), то для того, щоб вважати порушення повторним, потрібно, щоб податківці спочатку виявили перше порушення (а отже, виписали ППР, і вже потім друге). Декілька порушень у процесі перевірки — це не повторність. Втім сам штраф рахується кратно кількості несвоєчасно поданих Розрахунків;

2) штраф за несвоєчасну сплату податку. У загальному випадку він становить (п. 124.1 ПКУ):

— 5 % суми податкового боргу — при простроченні до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;

— 10 % суми податкового боргу — якщо сплату прострочено більше ніж на 30 календарних днів.

Проте якщо податківці доведуть, що порушення строків сплати допущено навмисно, то штраф може скласти вже 25 % від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов’язання (п. 124.2 ПКУ).

Крім того, за несвоєчасну сплату задекларованого ПДВ фіскали можуть нарахувати ще й пеню згідно зі ст. 129 ПКУ.

Якщо взагалі не подавати Розрахунок і не сплачувати ПДВ, тоді цей факт можуть виявити податківці. Наслідки будуть такими:

1) податківці самостійно донарахують ПЗ і застосують штраф за ст. 123 ПКУ. Розмір штрафу — 10 % від занижених ПЗ (п. 123.1 ПКУ). Але не виключено, що фіскали намагатимуться одразу застосувати штраф як за умисне порушення — у розмірі 25 % від занижених ПЗ (п. 123.2 ПКУ).

Проте під час ВС (з 01.08.2023) діє норма п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ: якщо платник сплатить донараховані податкові зобовʼязання за ППР протягом 30 календарних днів (без оскарження), то штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Це означає, що сплативши донарахований за перевіркою податок за ППР у відведений 30-денний строк, платник звільняється від штрафів і пені;

2) крім того, в цьому випадку платнику загрожує штраф за неподання Розрахунку у розмірі, визначеному п. 120.1 ПКУ (340 грн, а при повторному порушенні протягом року — 1020 грн за кожен неподаний Розрахунок).

Висновки

  • Формою Розрахунку зобов’язань неплатника ПДВ реалізована можливість виправити в ньому помилки. Для цього він подається з позначкою в полі «Уточнюючий». Для виправлення помилок призначена таблиця II «Розрахунок уточнення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок».
  • У випадку, якщо помилка призвела до заниження ПЗ, при самостійному її виправленні під час воєнного стану самоштраф (3 %) не сплачується. Достатньо тільки сплатити суму недоплати. У випадку, якщо помилка призвела до завищення ПЗ, переплату можна повернути з бюджету за заявою.