Теми статей
Обрати теми

Зобов’язання одного періоду занижені, іншого завищені: чи можна самовиправитися, не відволікаючи кошти?

Казанова Марина, податковий експерт
Трапляються ситуації, коли внаслідок допущеної помилки в декларації одного періоду податок виявляється заниженим, а в іншому періоді — завищеним. За загальним правилом при поданні УР з виправленням заниження податку треба сплатити суму недоплати та самоштраф. Звісно, це відволікає обігові кошти. А чи можна в цьому випадку виправити заниження без доплати?

ПДВ

Припустимо, що податкові зобов’язання (ПЗ) у декларації з ПДВ були відображені «не у своєму періоді» (наприклад, у липні замість травня), внаслідок чого ПДВ до сплати в декларації за липень виявився завищеним, а в декларації за травень — заниженим. Якщо спочатку подати УР на зменшення ПЗ за липень, щоб утворилась переплата, а потім УР на збільшення за травень: чи вдасться уникнути доплати за УР за травень?

Одразу скажемо: в принципі, є можливість виправити таку помилку, не відволікаючи кошти. Але є свої нюанси.

Якщо податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ потрапили не до свого періоду, то для виправлення такої помилки потрібно:

1) подати УР на зменшення ПЗ до декларації за липень;

2) подати УР до травня з донарахованою сумою ПЗ. За загальними правилами при самостійному виправленні помилок і виявленні заниження податку в декларації платник повинен нарахувати самоштраф (3 % від суми недоплати). Але! При виправленні з 01.08.2023 і до скасування воєнного стану помилок будь-яких періодів (пов’язаних із заниженням податку) самоштраф і пеня не нараховуються (п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А отже, зараз (під час воєнного стану) відображати самоштраф в уточненій декларації (якою донараховано ПЗ) і сплачувати його не потрібно.

Після подання УР на зменшення (якщо на дату подання зменшуючого УР ПЗ за декларацією, до якої подається УР, сплачені та немає податкового боргу з ПДВ) в інтегрованій картці платника (ІКП) з’явиться переплата. Але чи надасть це нам можливість виправити помилку за збільшуючим УР без доплати? Тут не все так просто.

Справа у тому, що донараховані податкові зобов’язання з ПДВ повинні сплачуватися з електронного ПДВ-рахунку (п. 20 Порядку № 569*). Як тільки ми подамо збільшуючий УР, податківці одразу (не пізніше наступного робочого дня) направлять Казначейству реєстр на списання коштів з ПДВ-рахунку в рахунок цього УР. І такий реєстр у Казначействі висітиме до повного виконання. Тобто в будь-якому випадку ці кошти будуть списані з електронного рахунку при першій же їх наявності на електронному ПДВ-рахунку, незалежно від наявності переплати.

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 № 569.

А отже,

переплата, яка з’являється після подання УР на зменшення податкових зобов’язань, не вирішує проблему зі списанням зобов’язань за збільшуючим УР з електронного ПДВ-рахунку

Єдине, якщо у нас не буде коштів на електронному ПДВ-рахунку для сплати за таким УР, то за наявності переплати на особовому рахунку не буде податкового боргу (недоплати), а отже, і штрафів за недоплату за УР. Це підтверджують і податківці, роз’яснюючи, що за наявності переплати з ПДВ в ІКП відповідальності за несвоєчасне перерахування / неперерахування коштів із СЕА-рахунку до державного бюджету ПКУ не передбачено (БЗ 101.27).

Але кошти за збільшуючим УР все одно будуть списані з електронного ПДВ-рахунку, внаслідок чого дані СЕА розходитимуться з ІКП.

Наприклад, доплата за УР за травень складає 10000 грн і у платника:

варіант 1 — є кошти на ПДВ-рахунку для сплати зобов’язань за УР. У такому разі такі кошти будуть списані з ПДВ-рахунку, а на особовому рахунку висітиме переплата. Цією переплатою не можна сплачувати поточні зобов’язання (адже ПЗ за декларацією списуються з ПДВ-рахунку). Тому бажано переплату заявити для повернення на ПДВ-рахунок.

Тобто варіант дій такий.

img 1

варіант 2 — немає цієї суми на ПДВ-рахунку, але є переплата (на цю ж суму), яка утворилася внаслідок подання УР на зменшення. Недоплати або несвоєчасної оплати за збільшуючим УР не буде. Далі підходять строки сплати зобов’язань за поточною декларацією (наприклад, це 50000 грн) і платник перераховує ці 50000 грн для сплати ПЗ за декларацією. У такому разі 10000 грн із цієї суми спишуться спочатку в рахунок «погашення» УР, а для сплати за декларацією зарахуються лише 40000 грн. Решту 10000 грн в оплату зобов’язань за декларацією спишуть з ПДВ-рахунку при наступному потраплянні коштів на ПДВ-рахунок. Недоплати за поточною декларацію в цьому випадку теж не буде, адже після того як будуть списані кошти за УР (10000 грн), на цю ж суму знову виникне переплата на особовому рахунку, яка перекриє недоплату. Але постійно виникатимуть розбіжності між особовим рахунком і даними СЕА. Тому бажано такими «заліками» не користуватися.

У цьому випадку можливий такий варіант дій.

img 2

Мінус цього варіанта в тому, що процедура заявлення переплати на ПДВ-рахунок займає певний час. А отже, буде розрив у часі між виправленням помилок. Тому тут треба бути обережним, щоб податківці раніше не виявили таку помилку, ніж ви встигнете її виправити*.

* При цьому тимчасово, до закінчення воєнного стану, в разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання ППР, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок (без оскарження), штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується (п.п. 69.37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Таким чином, сплативши донарахований перевіркою податок за ППР у відведений 30-денний строк, платник звільняється від штрафів і пені.

У принципі, ми можемо подати і два УР одночасно, а переплату з бюджету заявити, вже коли у нас вся необхідна сума спишеться з ПДВ-рахунку і, як наслідок, залишиться тільки переплата на особовому рахунку (як у варіанті 1).

Що стосується повернення переплати, то оскільки в нашому випадку ця переплата утворилася внаслідок «зайвої» сплати ПДВ-зобов’язань за декларацією (а отже, потрапила до бюджету з ПДВ-рахунку), то повертається вона виключно на електронний ПДВ-рахунок за заявою форми J1302002 (п. 43.41 ПКУ). Зверніть увагу: заява — додаток Д4 до декларації з ПДВ подається, якщо потрібно повернути гроші з ПДВ-рахунку. У нашому ж випадку повертаються гроші з «бюджетного» рахунку. Тому терміни подання заяви на повернення переплати з бюджету ніяк не прив’язані до подання декларації з ПДВ (подати заяву можна в будь-який момент). Переплату повинні повернути протягом 20 днів з дня подання заяви.

Податок на прибуток

Тепер поглянемо на аналогічну ситуацію з податком на прибуток.

Припустимо, витрати, які є витратами 2023 року (грудня), помилково показали в декларації з податку на прибуток за I квартал 2024 року. При цьому і в тій, і в іншій декларації задекларовано податок до сплати. У цьому разі в декларації з податку на прибуток за 2023 рік сума податку є завищеною, а за 1 квартал 2024 року — заниженою.

Але, на відміну від ПДВ, тут простіше уникнути відволікання коштів для виправлення помилки.

Якщо спершу уточнити період завищення податку (додати витрати до декларації за 2023 рік, щоб по картці пройшло зменшення податку), а після — період заниження податку (зняти зайві витрати з декларації за 1 квартал 2024 року), то недоплата згорнеться з переплатою і нічого сплачувати до бюджету при самовиправленнях не доведеться

Самоштрафу за заниження податку (недоплату) при самовиправленні тут теж не буде. Адже, як ми зазначали вище, при виправленні з 01.08.2023 і до скасування воєнного стану помилок будь-яких періодів (пов’язаних із заниженням податку) самоштраф і пеня не нараховуються (п.п. 69.38 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Висновки

  • Якщо в декларації одного періоду податкові зобов’язання виявились завищеними, а в декларації іншого періоду — заниженими, то доцільніше спочатку уточнити період завищення (щоб по особовому рахунку пройшло зменшення податку і утворилася переплата), а потім період заниження.
  • З ПДВ є свої нюанси. За збільшуючим УР кошти все одно підлягають списанню з ПДВ-рахунку незалежно від наявності переплати. За відсутності коштів на ПДВ-рахунку наявна переплата перекриє недоплату і штрафів за недоплату за УР не буде. Але зобов’язання за УР все одно спишуться з ПДВ-рахунку при першій же наявності коштів на такому рахунку.
  • Бажано переплату, що утворюється після подання зменшуючого УР, заявити для повернення на ПДВ-рахунок.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з ліцензійним договором та договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa ic-prostir

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі