Насамперед давайте згадаємо, що являють собою добові. Це витрати на харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи, понесені нею у зв’язку з відрядженням та не підтверджені документально (п.п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ). Їх виплату працівникам за час перебування у відрядженні гарантує ст. 121 КЗпП.
У якому розмірі добові мають виплачуватися? Докладно про це див. далі.
Для небюджетних підприємств законодавство не встановлює певного розміру добових. Тут усе залежить від щедрості роботодавця. Про те, що розміри компенсаційних виплат, у тому числі за період відрядження, госпрозрахункові підприємства визначають самостійно, йшлося у листі Мінекономіки від 27.01.2022 № 4711-06/4121-01.
Як орієнтир мінімального розміру можна використовувати суму добових, установлену для бюджетників (див. додаток 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 № 98). Але це необов’язково. Добові можуть бути й меншими.
Водночас не переборщіть з економією. Пам’ятайте, що добові, виходячи зі свого визначення, повинні компенсувати працівнику витрати, які він несе у зв’язку з перебуванням поза своїм місцем проживання, в першу чергу витрати на харчування. Тому не рекомендуємо встановлювати їх, наприклад, у розмірі 1 грн на день.
Щодо максимального розміру добових, то тут обмежень немає. Але пам’ятайте про небезпеку потрапити під обкладення ПДФО та ВЗ, якщо розмір добових перевищить неоподатковувану межу (про це поговоримо пізніше).
Конкретний розмір добових роботодавець визначає у Положенні про службові відрядження або в окремому наказі керівника