Проблемні аспекти надання фіндопомоги платником єдиного податку

Загальна проблема

Коли платник ЄП вирішив надати поворотну фінансову допомогу (ПФД) іншій особі (як юрособі, так і фізособі), то, на перший погляд, може здатися, що проблем із таким наданням бути не повинно. Втім, податківці традиційно доволі скептично ставляться до надання такої допомоги. І пов’язано це з наявністю в ПКУ п.п. 6 п.п. 291.5.1, який забороняє спрощенцям груп 1 — 3 займатися діяльністю у сфері фінансового посередництва.

Може здатися, що це якась нісенітниця. Адже

Але реальність така, що це позиція податківців. Крім того, дивує в цій ситуації не тільки те, що податківці бачать зв’язок надання ПФД з фінпосередництвом, а й той факт, що вони мають різний підхід з цього питання щодо юросіб та ФОП. І це незважаючи на те, що п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ працює щодо обох цих категорій платників ЄП однаково.

Далі кожну з цих категорій розглянемо окремо.

Але насамперед зауважимо, що все вищесказане стосується спрощенців груп 1 — 3. На спрощенців — платників сільгоспЄП (група 4) ці правила не діють. Адже норми п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ їх не зачіпають. Отже, вони мають право надавати ПФД без будь-яких обмежень і наслідків (БЗ 108.02.01).

Юрособа групи 3 і надання ПФД

Позиція податківців. Якщо говорити про надання ПФД юрособою — платником ЄП, то податківці дозволяють таким особам надавати ПФД:

— іншим юрособам (БЗ 108.01.01);

— фізособам (БЗ 108.01.02).

Водночас при цьому вони висувають одну умову —

Адже, на їх погляд, тільки в цьому випадку надання ПФД не є діяльністю у сфері фінансового посередництва і не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ, тобто правилам перебування на ЄП.

Якщо ж юрособа надаватиме ПФД на постійній основі, то це, на думку фіскалів, може розглядатися як надання фінансових послуг.

Постійність діяльності з надання ПФД. У світлі такого підходу в юросіб — платників ЄП одразу виникає запитання:

На жаль, ПКУ про це не говорить. Воно і не дивно. Адже про постійність здійснення певних операцій і вплив їх на ЄП у ньому немає згадки.

Податківці в жодному своєму роз’ясненні, яке стосується надання ПФД чи інших подібних ситуацій (листи ДПСУ від 03.09.2024 № 4311/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 25.10.2024 № 4986/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК. від 14.02.2025 № 767/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК), не змогли навіть коротко пояснити, скільки разів на місяць, квартал чи рік юрособа має право надати ПФД, щоб можна було говорити, що така діяльність є постійною.

Вони не змогли навіть у декількох словах описати, що, на їх погляд, вкладено у поняття «постійність надання ПФД», коли їх про це чітко запитали (лист ДПСУ від 16.02.2024 № 794/ІПК/99-00-04-03-03).

На наш погляд, щоб визначити, чи є діяльність з надання ПФД такою, що здійснюється на постійній основі, варто орієнтуватися на визнання діяльності систематичною для віднесення її до підприємницької. Такою діяльністю є діяльність, яка здійснена не менше трьох разів на рік. Тобто систематичність дає саме третій випадок здійснення операції на рік. Таке бачення має з цього приводу ВСУ (див. постанову пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» від 25.04.2003 № 3 та статтю «Підприємницька діяльність без реєстрації ФОП: що «світить»?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 17).

Водночас не факт, що податківці, говорячи про здійснення діяльності на постійній основі, мають на увазі саме третій випадок надання ПФД на рік. Тому тим платникам ЄП, які не бажають суперечок, радимо уникати взагалі надання ПФД, або якщо й надавати, то не більше одного-двох разів на рік.

Судова практика. Тим, хто готовий сперечатися з фіскалами, можна надавати ПФД і більше ніж два рази. Але тоді слід готуватися до судових баталій і доводити, що надання ПФД не є взагалі фінансовим посередництвом.

Водночас варто враховувати, що судова практика в цій ситуації неоднозначна. Існують як рішення на користь податківців (постанова ВС від 13.03.2018 у справі № 805/17499/13-а), так і на користь платників податку (див. нижче).

Також варто сказати і ще про один нюанс. У своїх роз’ясненнях податківці дають право юрособі надати ПФД або іншій юрособі або фізособі-громадянину. Про можливість надання ПФД ФОП вони мовчать.

Вважаємо, що той факт, що вони не згадали ФОП, нічого не значить. Адже ФОП, як і юрособи, є суб’єктами господарювання. А тому висновки щодо надання такої допомоги ФОП мають бути ті ж самі, що й стосовно надання такої допомоги юрособі. Тобто без проблем юрособа на ЄП групи 3 може надати ПФД таким особам тільки на непостійній основі.

ФОП і надання ПФД

Думка податківців. Якщо ПФД має намір надати ФОП — платник ЄП груп 1 — 3, то, на відміну від надання ПФД юрособою, тут ситуація набагато гірша. Адже

Причому така заборона стосується навіть разового випадку надання ФОП-спрощенцем ПФД (БЗ 107.01.03; листи ДПСУ від 26.02.2024 № 964/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 22.04.2024 № 2230/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК тощо).

Аргументують вони це тим, що надання ПФД належить до розділу 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» КВЕД ДК 009:2010. А цей вид діяльності має ознаки фінансового посередництва, а отже, така діяльність відповідно до п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ є забороненою для ФОП на спрощеній системі оподаткування.

Як бачимо, податківці аргументують заборону на надання ФОП на ЄП ПФД посиланням на той самий вид діяльності із розділу 64 КВЕД. Але чомусь юрособам-спрощенцям вони дають право, хоч і не на постійній основі, надавати ПФД, а ФОП на ЄП вони навіть і такого права позбавляють. Хоча вимоги п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ сформульовано однаково як для ФОП, так і для юросіб.

Враховуючи таку позицію податківців, ФОП — платники ЄП мають або змиритися із такою вимогою і не надавати від імені ФОП ПФД, або боротися. Тим ФОП, хто вирішить боротися, доведеться йти відстоювати свою позицію в суді.

Аргументи проти свавілля фіскалів. Якщо ФОП вирішить боротися проти фіскалів, то йому слід доводити, що надання у вигляді ПФД власних коштів узагалі не повинно потрапляти під поняття фінпосередництва.

До 01.01.2024 це прямо випливало з ч. 3 ст. 333 ГКУ та Закону № 2664*. Адже в них ішлося про те, що фінпосередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством.

* Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III.

А тому з цього можна було зробити висновок, що операція з надання поворотної фіндопомоги потрапляє під фінпосередництво тільки тоді, коли відбувається дві ключові дії:

1) залучення коштів від фізосіб та юросіб та

2) надання цих коштів позичальникам на комерційній основі.

Воно і не дивно. Адже мова йде саме про «посередництво», тобто про діяльність особи (фінпосередника), який є сполучною ланкою між інвестором і користувачем коштів.

Тобто щоб не було фінпосередництва, потрібно надавати у поворотну фіндопомогу:

— не залучені кошти, а власні;

— не на комерційній основі, а безкоштовно (без відсотків) і без будь-яких інших прихованих видів прибутку.

З 01.01.2024 ст. 333 ГКУ була виключена, а Закон № 2664 втратив чинність. Тому на сьогодні регулюванням операцій з фінпосередництва займається Закон № 1953*.

* Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії від 14.12.2021 № 1953-IX.

З норм цього Закону можна зробити аналогічні висновки:

Так, наприклад, надання безвідсоткових позик взагалі не згадано серед видів фінансових послуг (ст. 4 Закону № 1953).

Судова практика. Доводити, що ФОП на ЄП при наданні ПФД не порушує умови перебування на спрощеній системі, з великою ймовірністю, доведеться через суд. Тому перед тим як іти судитися, потрібно також урахувати судову практику з цього приводу.

А вона, на жаль, є різною. Так, є судові рішення, в яких фіскали стають на бік:

— податківців (див. постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 12.03.2025 у справі № 120/4675/24). Аргументують свою позицію суди так, як і податківці, посилаючись на вид діяльності з розділу 64 КВЕД;

— на користь платників податку (див. постанови Восьмого апеляційного адмінсуду від 11.12.2024 у справі № 380/25648/23 та Шостого апеляційного адмінсуду від 12.03.2025 у справі № 320/46664/23 тощо). У своїх рішеннях суди переконані, що фізособи не мають на меті при наданні ПФД отримувати дохід, а тому надання ПФД такими особами не може розцінюватись як надання послуг з фінансового посередництва.

Прикро, що суди у розгляді справ щодо надання ФОП ПФД поки не обирають у будь-якому випадку сторону ФОП. Вони вважають, що для прийняття рішень слід з усіх сторін аналізувати надання ПФД. І тільки якщо з самої операції не випливає, що від неї ФОП отримує будь-яку компенсацію, то лише тоді можна говорити, що ФОП, який надав ПФД, не здійснив фінпосередництва, забороненого на ЄП (див. постанову ВС від 14.02.2024 у справі № 300/4074/22 та «ФОП-спрощенець і надання поворотної фіндопомоги» // «Податки & бухоблік», 2024, № 87).

Через таку неоднозначну судову практику радимо ФОП уникати надання ПФД від імені підприємця. Найпростіший спосіб уникнення таких питань —надати ПФД від імені фізособи. У цьому випадку проблем із перебуванням на ЄП не буде (принаймні в тому випадку, якщо отримувач ПФД буде так само у статусі звичайної фізособи, а не ФОП), а результат буде один і той самий.