* reyestr.court.gov.ua/Review/117022571
Суть спору
Податківці провели документальну позапланову виїзну перевірку ФОП щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ЄП групи 3 із сплатою ПДВ. За результатами перевірки вони виявили, що ФОП, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, надав поворотну фінансову допомогу іншому ФОП на ЄП, у результаті чого порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування.
Підприємець, звичайно, з цим висновком контролерів не погодився. Сторони у спорі дійшли аж до Верховного Суду.
Позиції сторін
Податківці. Контролюючий орган вважав, що надання ФОП поворотної фіндопомоги вписується у сферу фінансового посередництва, що заборонена на ЄП. А тому якщо ФОП надав іншому ФОП поворотну фіндопомогу, то він позбавив себе права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Платник. Вважав висновки неправильними, оскільки контролюючий орган помилково ототожнює надання поворотної фінансової допомоги із здійсненням діяльності у сфері фінансового посередництва.
Вирішення справи судом
Перша інстанція. Суд першої інстанції став на бік платника податку і наголошував, що
надання безвідсоткової поворотної фіндопомоги не має жодних ознак фінансової послуги
Мотивував своє рішення суд тим, що правовідносини між ФОП-допомогодавцем і ФОП-користувачем щодо надання поворотної фіндопомоги:
1) не передбачало отримання позичкодавцем доходу. А тому надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги не може вважатись грошовим посередництвом у розумінні класу 64.19 КВЕД-2010, оскільки надані кошти передавалися саме як безвідсоткова поворотна фінансова допомога, а не як позика, про що йдеться у класі 64.19 КВЕД-2010;
2) носили разовий, а не постійний характер. А для того щоб надання поворотної фіндопомоги іншій особі розцінювалося, як надання фінансових послуг, і щоб відбулася операція з фінансового посередництва, такі операції мають здійснюється на постійній основі.
Апеляція. Податківці з таким висновок суду не погодилися і подали апеляційну скаргу. І от уже суд апеляційної інстанції прийняв зовсім інше рішення. Він, як і податківці, ототожнив поняття надання безвідсоткової поворотної фіндопомоги з діяльністю у сфері фінпосередництва, а тому зробив висновок про неможливість перебування на спрощеній системі оподаткування надавача фіндопомоги, у тому числі безповоротної.
Позиція ВС. Після всіх інстанцій справа потрапила до ВС. Проаналізувавши попередні доводи судів, ВС вирішило, що і суд першої інстанції, і суд апеляційної інстанції дуже поверхнево підійшли до розгляду ситуації і не докопалися до істини. Тому ВС повернув цю справу на повторний розгляд.
Аргументував свою позицію ВС тим, що жодна із судових інстанцій не дала відповідь на запитання,
чи належить саме цей конкретний випадок надання позивачем поворотної фінансової допомоги до діяльності у сфері фінансового посередництва?
Адже, на думку ВС, щоб зрозуміти, чи належить надання поворотної фіндопомоги до фінпосередництва, потрібно встановити:
1) чи наявні у договорі про надання фіндопомоги пункти, які регулюють питання іншого виду компенсацій позикодавцю у вигляді плати за користування такими коштами в разі порушення грошового зобов’язання. Тобто чи не міститься прихований механізм отримання прибутку від надання коштів у вигляді безвідсоткового користування коштами;
2) чи може поворотна фінансова допомога у цьому випадку бути розцінена як форма фінансового посередництва, а також чи відповідає це визначення його фактичним характеристикам у справі. А щоб це зробити, слід з’ясувати саму правову природу фінансового посередництва та можливості його ототожнення з поняттям поворотної фінансової допомоги.
ВС вважає, що тільки після того, як суди зможуть проаналізувати всі вищеозвучені питання, можна буде сказати, чим є надання ФОП іншому ФОП поворотної фіндопомоги: фінпосередництвом чи ні.
Думка редакції
На наш погляд, надання у вигляді поворотної фіндопомоги власних коштів узагалі не повинно потрапляти під поняття фінпосередництво.
До 01.01.2024 це прямо випливало з ч. 3 ст. 333 ГКУ та Закону № 2664*. Адже у них йшлося про те, що фінпосередництво — це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством.
Отже, з цього можна було зробити висновок, що операція з надання поворотної фіндопомоги потрапляє під фінпосередництво тільки тоді, коли відбувається дві ключові дії:
1) залучення коштів від фізосіб та юросіб та
2) надання цих коштів позичальникам на комерційній основі.
Воно і не дивно. Адже мова йде саме про «посередництво», тобто про діяльність особи (фінпосередника), який є сполучною ланкою між інвестором і користувачем коштів.
Тобто щоб не було фінпосередництва, потрібно надавати у поворотну фіндопомогу:
— не залучені кошти, а власні;
— не на комерційній основі, а безкоштовно (без відсотків) і без будь-яких інших прихованих видів прибутку.
З 01.01.2024 ст. 333 ГКУ виключена, а Закон № 2664 втратив чинність. Тобто на сьогодні регулюванням операцій з фінпосередництва займається Закон № 1953*.
* Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії від 14.12.2021 № 1953-IX.
Із норм цього Закону теж можна зробити аналогічні висновки, що були зроблені і раніше:
надання безпроцентної фінансової допомоги за рахунок власних коштів не є фінансовим посередництвом
Так, наприклад, надання безвідсоткових позик взагалі не згадано серед видів фінансових послуг (ст. 4 Закону № 1953).
Водночас позиція податківців, що до 01.01.2024, що після цієї дати, не змінилася. Вони як говорили, так і говорять, що спрощенцям-підприємцями (груп 1 — 3) категорично заборонено надавати фіндопомогу. Причому будь-яку (як на поворотній основі, так і на безповоротній) і з будь-якою періодичністю (тобто як на постійній основі, так і разово). Обґрунтовують вони це тим, що надання поворотної фінансової допомоги належить до розділу 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» КВЕД ДК 009:2010 (БЗ 107.01.03; лист ДПСУ від 26.02.2024 № 964/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).
Загадковий аргумент. Адже забороненими є не фінансові послуги, а діяльність у сфері фінансового посередництва (див. «Надання платником єдиного податку фіндопомоги: що говорять податківці» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44, ср. ). Причому дивно, що юрособам на ЄП податківці дозволяють надавати фіндопомогу хоча б нерегулярно, а ФЛП — ні.
Враховуючи цей підхід фіскалів, було б гарно, щоб ВС став на бік ФОП-спрощенців і підтвердив нашу позицію. Але, як видно з постанови, що коментується, ВС вважає, що кожний випадок надання безвідсоткової поворотної фіндопомоги потрібно окремо тестувати на те, чи немає у цій операції фінпосередництва. І що найголовніше, потрібно не тільки уникати безвідсотковості надання допомоги, а й уникати наявності штрафів чи неустойки, прописаних у договорі з надання фіндопомоги. Адже за наявності таких штрафів у судів можуть бути підстави говорити, що вони є платою за користування коштами.
Враховуючи відсутність якоїсь конкретної позиції у ВС, радимо ФОП для відсутності проблем з фіскалами уникати надання поворотної фіндопомоги від імені підприємця — платника ЄП.
Краще надавати таку фіндопомогу не від імені ФОП, а від звичайної фізособи. Наприклад, фізособа, що створила ФОП, може надати іншій звичайній фізособі, яка також має ФОП, поворотну фіндопомогу з використанням готівки або з особистих рахунків. Тоді конфлікту зі спрощенкою не буде.
