ФОП-єдинник має повернути валюту із закордонного рахунку до кінця періоду / року?!

Попередній підхід податківців

Ще донедавна щодо оподаткування коштів, отриманих ФОП — платником єдиного податку від нерезидентів на банківські рахунки, що відкриті в іноземних банках та/або онлайн-системах міжнародних переказів, податківці роз’яснювали так: якщо кошти зараховані на рахунок, відкритий у системі Genome, Wise або Payoneer, а не на валютний рахунок ФОП у банку України, то такі кошти не підпадають під дію спрощеної системи, а оподатковуються за правилами для фізосіб. Фактично такі кошти мали оподатковуватися як іноземні доходи ПДФО (п. 170.11 ПКУ) та військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ). З цього приводу податківцями було видано чимало роз’яснень (див., наприклад, листи ДПСУ від 13.11.2023 № 4080/ІПК/99-00-24-03-03-06 і від 24.10.2023 № 3723/ІПК/99-00-24-03-03-06).

Щоправда, суд дійшов висновку, що надана ДПСУ індивідуальна податкова консультація від 13.11.2023 № 4080/ІПК/99-00-24-03-03-06 суперечить змісту норм, які регулюють оподаткування доходів, що отримуються ФОП від нерезидентів, у контексті питань, що були поставлені позивачем у запиті на роз’яснення (див. рішення Київського окружного адмінсуду від 29.01.2025 № 320/46060/23).

Логіка ж фіскалів була проста: сам факт потрапляння коштів на рахунок у іноземній платіжній системі автоматично призводив до необхідності оподаткувати доходи ПДФО та військовим збором, а не єдиним податком. Мотивували податківці це тим, що ФОП з метою здійснення підприємницької діяльності за кордоном відкриває рахунок в іноземному банку як на фізичну особу — громадянина, а не для підприємницької діяльності. А тому дохід у вигляді отриманих коштів не включається до доходу ФОП — платника єдиного податку. Але має оподатковуватися за правилами, встановленими для фізосіб ПДФО і військовим збором на загальних підставах, як іноземний дохід.

До цього виникало безліч різних питань, які стосувалися використання іноземних платіжних систем. Наприклад, є грошовий розрахунок тут чи ні? Чи має бути бізнес-рахунок у платіжній системі, чи це не обов’язково? Також нагальне питання: як використання іноземних платіжних систем взагалі співвідноситься з нормами валютного законодавства, які наполягають на використанні саме рахунків в українських банках (навіть якщо це розрахунок за послуги). Податківці у своїх консультаціях на цьому не фокусуються. Але на сьогодні дещо змінили свій підхід.

Актуальна позиція фіскалів

Наразі позиція податківців зводиться до наступного. Якщо кошти, отримані від здійснення ЗЕД-діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системі Payoneer, Wise або на акаунт виконавця, відкритий у системі Deel, та

Однак перерахувати валюту слід встигнути протягом звітного періоду (кварталу), але не пізніше річного податкового (звітного) періоду (див. листи ГУ ДПС у м. Києві від 13.03.2025 № 1355/ІПК/26-15-24-01-14-08, ДПСУ від 28.02.2025 № 1129/ІПК/99-00-24-03-03, від 10.01.2025 № 117/ІПК/99-00-24-03-03, від 16.10.2024 № 4854/ІПК/99-00-24-03-03, від 02.10.2024 № 4678/ІПК/99-00-24-03-03).

Заразом, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Payoneer, Wise, або на акаунті виконавця, відкритому у системі Deel (тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб), то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для фізосіб (див. листи ДПСУ від 24.02.2025 № 955/ІПК/99-00-24-03-03, від 27.09.2024 № 4631/ІПК/99-00-24-03-03, БЗ 107.01.03).

При цьому в одній із консультацій податківці заявляли, що закордонні кошти слід повернути в Україну до кінця звітного (податкового) періоду (див. БЗ 107.01.03). Фактично це могло означати, що ФОП груп 1 і 2 мають здійснити перерахування до кінця року, а ФОП групи 3 — до кінця кварталу.

Але потім з’явилася ще одна консультація (див. БЗ 107.01.03), де податківці вже на всіх поширили вимогу повернення коштів не пізніше кінця року. До речі, про те, що ФОП групи 3 потрібно виводити кошти з рахунку в іноземній платіжній системі на ФОП-рахунок в Україні протягом кварталу, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду, фіскали прямо говорять у листі ДПСУ від 20.09.2024 № 4544/ІПК/99-00-24-03-03 (ср. ). Тобто стало трохи м’якше, хоча закону все одно не відповідає.

З практичної точки зору, ця позиція фіскалів зрозуміла. Мета — якимось чином змусити ФОП повернути валютні кошти в Україну, навіть якщо валютне законодавство не встановлює жорстких строків розрахунків для більшості послуг.

Проте й оновлений підхід податківців суперечить правилам ПКУ.

Що говорить ПКУ?

Для цілей оподаткування єдиним податком не має жодного значення, де знаходяться кошти на кінець звітного періоду. Адже податковий статус єдиноподаткового доходу визначається на дату його отримання (п. 292.6 ПКУ).

Власне те, що датою отримання доходу ФОП на єдиному податку є дата надходження коштів на рахунок, відкритий у системах Payoneer, Wise, Paypal, Gusto, Scrill, або на акаунт виконавця, відкритий у системі Deel, підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 24.02.2025 № 957/ІПК/99-00-24-03-03, БЗ 107.01.03).

Саме на дату отримання такого доходу інвалютний дохід перераховується у національну валюту (п. 292.5 ПКУ). Тобто показники, які виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за курсом НБУ на дату отримання коштів у системах Payoneer, Wise, Paypal, Gusto, Scrill або на акаунт виконавця, відкритий у системі Deel.

При цьому ПКУ не ставить у залежність правила оподаткування від того, на який саме рахунок надходить дохід ФОП. Для ПКУ не важливо, це іноземний або український рахунок, бізнес-рахунок чи особистий.

(єдиний виняток — повернення коштів контрагенту, тоді взагалі не виникає доходу).

Отримані кошти можуть бути витрачені, вони можуть бути заблоковані або «згоріти» в іноземній платіжній системі через різні обставини, вони можуть бути переведені в Україну, ФОП може закритися, не чекаючи закінчення кварталу тощо. Для податкових цілей все це ніякого значення не повинно мати. Усі ці події ретроспективно на податковий статус доходу вже не мають впливати.

Податківці ж фактично хочуть «заднім числом» переглядати статус отриманого доходу та застосовувати різні правила залежно від того, що сталося потім із цим доходом — зараховано його на рахунок в українському банку чи залишено на кінець року на рахунку в іноземній платіжній системі.

Хоча перекидання коштів на рахунок в Україні не змінює ані дату отримання доходу, ані валютний курс, за яким такий дохід перераховується у гривні. Ба більше, не змінює й характеристику доходу, як отриманого саме від здійснення діяльності ФОП. Тому, безумовно, такий підприємницький дохід має оподатковуватися єдиним податком (звісно, якщо не спрацьовують спеціальні винятки — на кшталт отримання доходу у вигляді роялті).

Але, за версією податківців, з якоїсь невідомої причини відсутність такого перекидання на кінець кварталу раптом автоматично трансформує дохід ФОП (адже дохід вже має бути визнаний у момент отримання саме як дохід ФОП) у дохід звичайної фізособи.

Зазначимо, що аналогічний підхід до оподаткування доходів ФОП, отриманих на рахунки в іноземних платіжних системах, податківці використовують і щодо ФОП на загальній системі оподаткування (див. БЗ 104.04).

Звісно, така оновлена позиція фіскалів більш лояльна, ніж коли вони вимагали оподаткувати ПДФО та військовим збором узагалі будь-які кошти, які хоча б на мить потрапили на рахунок в іноземній платіжній системі. Але кожен ФОП з урахуванням конкретних обставин має визначитися, наскільки це для нього краще.

А про те, що додатково слід урахувати, перераховуючи кошти на рахунки ФОП в Україні транзитом через іноземні платіжні системи, читайте у статті «ФОП — платник єдиного податку та доходи на Payoneer та Wise» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.